←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6
План
Вступ 3
1. Важливість менеджменту в діяльності підприємства 5
1.1. Види та функції менеджменту 5
1.2. Роль менеджменту у фірмі 8
1.3. Керівник і його роль в організації 11
2. Оцінка ділових якостей працівників і менеджерів фірми 14
2.1. Критерії ефективного управління 14
2.2. Психологічний портрет керівника 15
2.3. Модель оцінки ділових якостей працівників і менеджерів фірми 19
3. Зарубіжний досвід оцінки ділових якостей персоналу та ефективного використання трудового потенціалу фірми 24
Висновки 30
Література 33
Вступ
Основна функція менеджменту – організація режиму функціонування суб`єкту, що залежить від управлінського продукту. Чим краще управлінський продукт, тим краще функціонує і дає позитивні результати організація (фірма).
В світі бізнесу існують так звані вічні питання на які люди постійно шукають відповіді. Чому великі та малі компанії заробляють сотні мільйонів, а інші втрачають капітал? Як може невелика фірма, компанія забезпечити високий рівень обслуговування ніж велика, яка застосовує набагато більше ресурсів? На ці та інші питання допомагає відповісти теорія і практика менеджменту.
Менеджмент – як наука виник і розвивається в зв'язку з необхідністю пояснити, "чому" та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: " Чим виявляється успіх організації?". Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: "Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?".
Організації складають основу світу менеджерів, саме в них спостерігаються причини, які є причиною існування менеджменту.
Володіння основами сучасного менеджменту – важкий, багатоплановий процес, який оцінюється фахівцями з різних боків. Одні вважають, що менеджером потрібно народитися, другі, - що менеджмент це така ж наука, як наприклад фізика чи біологія, так чи інакше формування менеджера здійснюється через активне навчання і самовдосконалення. Як показує статистика, не багато з тих, хто має талант організатора вміє розвивати цей талант і користуватись їм заради розвитку суспільства.
Фахівці в галузі менеджменту повинні вміти виконувати функції планування, організації, координації, мотивації, контролю праці робітників організації для досягнення певних цілей. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення. Керівники різних ланок повинні стати ініціаторами технологічних і організаційних змін.
В даній роботі пояснюється значення менеджменту на фірмі, приклад оцінки ділових якостей персоналу пдприємства, а також зарубіжний довід оцінки персоналу фірми та ефективного використання ресурсів.
1. Важливість менеджменту в діяльності підприємства
1.1. Види та функції менеджменту
Термін “менеджмент” утворився від англійського дієслова “to manage” (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова “manus” (рука).
З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:
спосіб, манера спілкування з людьми;
влада та мистецтво управління
особливого роду вміння та адміністративні навички;
орган управління, адміністративна одиниця.
Менеджмент – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з тим, щоб досягти координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань.
Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності. Однак при всій різноманітності взаємодії менеджменту і організації можна досить чітко визначити кордони діяльності, які складають зміст менеджменту, а також виділяють його окремі види:
Виробничий менеджмент – це комплексна система забезпечення конкурентноздатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона включає питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.
Фінансовий менеджмент – це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.
Інноваційний менеджмент – це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом.
Крім приведених видів спеціального менеджменту в цей час розробляються й інші види:
менеджмент соціальної сфери;
банківський менеджмент;
податковий менеджмент;
організаційний менеджмент;
міжнародний менеджмент тощо.
Менеджмент як сукупність принципів, методів, коштів і форм управління фірмами на Заході відомий в нашій країні давно. Однак ще десять років назад наші фахівці вважали, що його основними цілями є отримання високого прибутку і постійне випередження країн соціалізму по продуктивності праці в інтересах зміцнення позицій імперіалізму.
Нові підходи до управління підприємством, сприяючі успіху в конкуренції, передбачають стимулювання творчої енергії працівників, залучення їх до прийняття рішень на різних рівнях управління. Головним стає людський капітал.
У визначенні менеджменту використано 4 тер¬міни – планування, організація, мотивація, конт¬роль. Ці чотири поняття утворюють основні функції управління.
Планування. Складання плану завжди розгля¬дається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запи¬тання:
Де ми знаходимося в цей час? (Оцінити слаб¬кі та сильні сторони організації у сфері фі¬нансів, маркетингу, виробництва, трудових ресурсів).
Куди ми хочемо рухатися? (Оцінити можли¬вості та загрози в навколишньому середовищі: конкуренція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти).
Як ми збираємося це зробити?
Організація. Як тільки план складений, необхі¬дно підготовити та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокре¬ма, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівницт¬ва матеріалів.
Мотивація - це таке регулювання спонукаю¬чих стимулів людини, при яких виникає бажан¬ня працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Серед німців існує таке прислів'я: «Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не вироб¬ляє». Зробити роботу якісно чужими руками -завдання не з простих. Для цього необхідні: та¬лант, знання та вміння.
Контроль. Останнім етапом процесу управлін¬ня є здійснення контролю, тобто порівняння фак¬тичних результатів із запланованими.
Названі функції управління потребують прий¬няття рішень; для їх здійснення необхідна ко¬мунікація, тобто обмін інформацією, яка необхідна для прийняття правильного рішення.
Прийняття рішень - це, по суті, серія правиль¬них рішень із кількох альтернативних можливос¬тей, які вибирає керівник для цієї організації в цей час і в цьому місці, тобто як і що планувати, організовувати, керувати, мотивувати та контро¬лювати. Прийняття рішень керівником становить основний зміст діяльності керівника.
Комунікація — це процес обміну інформацією, її змістовним значенням між двома чи більше осо¬бами. Міцність та якість відносин між людьми – чи то друзі, чи члени родини, чи співробітники – залежить в основному від того, наскільки чітки¬ми та чесними є їхні міжособисті відносини.
Очевидно, якщо комунікації між особами не бу¬дуть ефективними, люди не зможуть домовитися про їх спільну мету, що становить передумову існу¬вання організації як такої.
Отже, менеджмент (управління) може існувати лише в контексті організації та людей, що працюють у цій організації.
1.2. Роль менеджменту у фірмі
Згідно з основними положеннями теорії систем будь-який об'єкт, явище чи процес (включаючи підприємство) можна розглядати як систему. Під системою розумі¬ють сукупність взаємозв'язаних в одне ціле елементів. Елемент системи — це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові. Отже, будь-яка система:
• по-перше, складається з двох або більшої кількості елементів;
• по-друге, кожний елемент системи має властиві лише йому якості;
• по-третє, між елементами системи існують зв'яз¬ки, за допомогою яких вони впливають один на одного;
• по-четверте, система не може існувати поза ча¬сом і простором. Система має часову сутність (її склад може бути визначений у кожний
←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6
|
|