Футбол

розвитку сучасних правил футболу та регбі, історія яких, в ті далекі часи тісно перепліталась. Оскільки у кожній місцевості існували свої правила, то, певна річ, під час матчів постійно виникали непорозуміння. Це змусило представників усіх створених до того часу клубів зібратися в 1863 р. у Лондоні, щоб розробити єдині правила гри, але досягти згоди не вдалося, зате було створено Англійську футбольну асоціацію. А перші єдині правила гри були ухвалено в 1863 р. У них передбачено чисельний склад команд, розміри футбольного поля та воріт, гравцям заборонялося грати руками в межах штрафного майданчика (за винятком воротаря). Вони складалися з 13 пунктів. У перші правила постійно вносилися доповнення, поп¬равки, нові параграфи. Однак в основному вони збереглися до наших днів. Створення Футбольной асоціацій сприяло переходу від стихійного до організованого футболу.

На другому засіданні Футбольної асоціації, 6 грудня 1863 р., було вирішено вважати футбол і регбі різними видами спорту. Це і є дата народження сучасного футболу.

Переворот у тактику футболу внесли дві команди міста Глазго, їх гравцями у 1870 р. під час гри вперше в історії було застосовано передачу м'яча. 3 тих пір футбол став командною грою. На жаль, прізвище футболиста, який вперше здійснив передачу м'яча, історії не відоме. Цей гравець, власне, і дав поштовх для розвитку і подальшого вдосконалення сучасної тактики гри.

Ігри на Кубок Англії проводяться з 1871 р. Вони надзвичайно популярні у глядачів і сьогодні. У 1873 р. було проведено перший Міжнародний матч між командами Англії і Шотландії.

У 1888 р. було створено Англійську, а у 1890 р. Шотландську футбольні ліги.

Завдяки англійцям футбол став улюбленою грою і в інших країнах Європи. Під час стоянок кораблів у портах вони організовували матчі між члена¬ми команд, до складів яких залучалась місцева молодь.

Французькі студента, що навчалися в Англії в 1872 р. у портовому Micтi Гавр створили першу футбольну команду, а "Перший футбольний клуб" у Парижі з'явився в 1879 р. Англійці, що навчалися в Швейцарії організовували там футбольні команди. Так, у 1879 р. у Женеві заявив про себе фут¬больний клуб "Сент Гал", а в 1886 р. у Цюріху — "Грасхоперс". У 1875 р. виник "Швейцарський футбольний союз". Згодом футбольні клуби було утворено також i в інших країнах Європи, зокрема в Данії, Голландії, Бельгії, Німеччині, Aвстрiї та Угорщині.

Швидкий i динамічний розвиток футболу, що спостерігався в Європі на по¬чатку XX ст. спонукав до створення міжнародної організації. І вже у 1904 р. у Парижі відбулася конференція за участю Бельгії, Данії, Франції, Гол¬лан¬дії, Іспанії, Швейцарії та Швеції, де i було засновано Міжнародну федерацію фут¬боль¬них асоціацій (ФІФА) — (Federation Intemacional Football Association).

Першим головою ФІФА було обрано француза Р.Гірена. До речі, англійці спочатку ігнорували ФІФА, а через piк, переконавшись у її швидкому організаційному зростанні, стали її членами.

1.1. Чемпіонати світу з футболу

Створення Міжнародної федерації сприяло поширенню i зміцненню контактів як між футбольними клубами різних кpaїн, так i між національними збірними командами, що порушило питания про організацію i проведен¬ия чемпіонатів світу i включения футболу до програми Олімпійських iгop. Перший чемпіонат світу ("Кубок світу") вздбувся в Уругваю у 1930 р., в якому взяло участь із національних збірних команд. У фінальному матчі збірна Уругваю перемогла збірну Аргентини з рахунком 4:2 i стала першим чемпіоном світу. Другий чемпіонат проводився в Італії у 1934 р. до нього залу¬чено було вже 32 національні з6ipнi команди. У фіналі господарі поля в додатковий час узяли гору над збірною Чехословаччини (2:1). У матчі за третє місце німецькі футболісти здобули премогу над австрійцями (3:2) i стали бронзовими призерами. У чемпіонаті світу, що розігрувався у 1938 р., у фіналі італійська збірна з рахунком 4:2 виграла в угорщв. А в матчі за третє місце з таким самим рахунком бразильці перемогли шведів.

У зв'язку з початком Другої світової війни в розіграшах чемпіонатів cвiту наступила вимушена перерва.

У післявоєнні роки черговий чемпіонат світу відбувся в Бразилії (1950р.). У фіналі на стадіоні "Маракана" в присутності 200 000 глядачів господарі поля зазнали поразки з рахунком 2:1 від збірної команди Уругваю. А в матчі за бронзові медалі шведи перемогли італійців (3:1).

П'ятий чемпіонат світу проводився в Швейцарії у 1954 р. Угорці, які вважалися фаворитами чемпіонату, в фіналі програли збірній команді Федеративної Республіки Німеччини (3:2). Бронзові медалі завоювали австрійці, які з рахунком 3:1 перемогли уругвайців.

Черговий, шостий, чемпіонат світу було розіграно в Швеції в 1958 р. У фінальному матчі бразильці виграли у шведів (5:2). У зустрічі за бронзові медалі збірна французів перемогла німців з рахунком 6:3.

Сьомий чемпіонат світу було проведено в Чилі у 1962 р. Тут у фінальному матчі збірна команда Бразилії перемогла чехословацьких гравців (3:1), а в зустрічі за бронзові медалі чілійські футболісти взяли гору над югославами (1:0). В 1966 р. восьмий чемпіонат світу розігрувався в Англії. У фіналі господарі поля здобули перемогу над збірною командою Федеративної Республіки Німеччини (4:2). Бронзовими призерами тоді стали португальці, які випередили збірну Радянського Союзу (2:1).

В Мексиці у 1970 р. переможцями дев'ятого чемпіонату світу виявилися бразильці, перемогли у фіналі збірну Італії (4:1). В матчі з уругвайцями за третє місце збірна команда Федеративної Республіки Німеччини обійшла суперників з рахунком 1:0. Важливо підкреслити, що до 1970 р. в фіналі чемпіонатів світу брало участь 16 команд, але, враховуючи велику популярність футболу та в зв'язку з підвищенням рівня якості гри в ycix країнах cвiту, ФІФА ухвалила довести кількість фіналістів до 24 команд.

У черговому, десятому, чемпіонаті світу, який проводився в 1974 р. у Федеративній Республіці Німеччині, у фіналі господарі поля перемогли голландців (2:1), а бронзовим призером стала збірна команда Польщі.

Одинадцятий чемпіонат розігрувався в Аргентині в 1978 р. Тут у фіналі господарі поля перемогли збірну команду Голландії (3:1), а бронзові медалі здобули бразильці, які виграли у збірної Італії (2:1).

У дванадцятому чемпіонаті в Іспанії (1982), у фіналі збірна Італії виборола перемогу в команди Федеративної Республіки Німеччини (3:1). Тоді брон¬зовими призерами нарекли поляків, які випередили французів з рахунком 3:1.

У 1986 р. в Мексиці збірна команда Аргентини у фіналі виграла у збірнoї Федеративної Республіки Німеччини (3:2) i стала переможцем тринадцятого чемпіонату світу.

У 1990 р. в Італії на чотирнадцятому чемпіонаті світу у фінальному матчі грали німецька та аргентинська збірні команди, де останні зазнали поразки (2:0).

Пятнадцятий чемпіонат світу відбувся у США в 1994 р. У фіналі зустрілися команди Бразилії та Італії. Гра з додатковим часом закінчилася з рахун¬ком 0:0. В одинадцятиметрових ударах перемогли бразильці (3:1). В матчі за третє місце шведи виграли у болгар з рахунком 4:0.

1.2. З Іcтоpiї оліміпійського футболу

Як повноправний вид спорту футбол заявив про себе в 1900 р., коли увійшов до програми Олімпійський iгop. Тоді в Парижі англійці, перемогли господарів поля і стали першими в icтоpiї чемпіонами Олімпійських iгop.

На III Олімпійських iгpax в Сент-Луїсі (1904 р.) футболісти Канади виграли у збірної команди США и здобули золоті медалі. В Лондоні у 1908 р. англійці у фіналі обійшли збірні команди Данії та Голландії i теж одержали золоті медалі. Свій ycnix вони повторили i на наступних V Олімпійських iгpax в Стокгольмі (1912 р.), де побороли датчан з рахунком 4:2, а бронзовими призерами стала команда Голландяї, яка взяла гору над збірною Фінляндії.

Чepгoвi Ол1мпійські ігри відбулися тільки у 1920 р. Тривалу перерву спричинила Перша світова війна. В Антверпені у фіналі господарі поля зустрілися з футболістами Чехословаччини, але матч не закінчився, оскільки гocтi, не погодившись з рішенням судді, покинули поле i, певна річ, втратили олімпійські нагороди. Тоді cpiбнi медалі повезли додому футболісти Іспанії, а бронзові — Голландії. У 1924 р. олімшйським чемпіоном стала ко¬манда Уругваю, яка у фіналі перемогла команду Швейцарії з рахунком 3:0, а третє місце посіли футболісти Швеції.

В Амстердамі у 1928 р. уругвайці, які перемогли команду Аргентини (2:1), захистили титул чемпіонів, здобутий ними на попередній Олімпіаді. Бронзові нагороди одержали футболісти Італії, які виграли у команди египту з рахунком 11:3.

1932 р. з програми Олімпійських iгop футбол був вилучений, i тому переможець не визначався.

У 1936 р. Олімпійські ігри проводились у Берліні. У фінальній гpi італійців та австралійців перші здобули перемогу (2:1), а бронзові медалі виборола команда Норвегії, яка обійшла збірну Польщі (3:2).

Чергова довготривала перерва в проведенні Олімпійських iгop була через участь багатьох країн світу у Другій світовій війні.

Наступна, XIV Олімпіада проводилася у Лондоні через 12 років (1948р.). У фіналі команда Швеції перемогла югославів (3:1), а бронзовими медалями була нагороджена команда Данії, яка виграла у господарів Олімпійського турніру з рахунком 5:3.

В Хельсінкі (1952 р.) переможцями XV Олімпіади стали угорці, які виграли у фіналі в команди Югославії (2:0). Бронзові медалі завоювала коман¬да Швеції, випередивши збірну Федеративної Республіки Німеччини (2:0).

В Мельбурні у 1956 р. переможцем турніру була збірна команда Радянського Союзу, яка у фіналі поборола югославів, а бронзовими призерами - футболісти Болгарії.

1960 р. в Римі золоті олімпійські медалі завоювала команда Югославії