Футбол

Югославії, що у фінальній гpi перемогла датчан (3:1). Бронзовими призерами стала збірна Угорщини, яка перемогла господарів Олімпіади (2:1).

В Токіо у 1964 р. золоті медалі дістались збірній команді Угорщини в матчі з Чехословаччиною (2:1), а бронзові — команді Німецької Демократичної Республіки.

На ігpax XIX Олімпіади в Мексиці (1968 р.) угорці повторили свій токійський успіх i здобули золоті медалі. Вони в фінальному матчі виграли у збірної Болгарії з рахунком 4:1.

В Мюнхені у 1972 р. перемогу на Олімпійських iгpax одержала збірна Польщі. У фінальному матчі вона поборола збірну Угорщини (2:1). Бронзовими медалями тоді було нагороджено збірні команди Радянського Союзу та Німецької Демократичної Республіки, оскільки матч між ними за третє місце після додаткового часу закінчився з рахунком 2:2.

У 1976 р. в Монреалі на XXI Олімпійських iгpax володарями золотих медалей стали футболісти Німецької Демократичної Республіки. Вони у фінальній гpi випередили збірну Польщі (3:1), а в матчі за бронзові медалі команда Радянського Союзу перемогла збірну Бразилії (2:0).

На ігpax XXII Олімпіади у Москві (1980 р.) лідером Олімпійського турнipy виявилась збірна команда Чехословаччини, яка у завершальному матчі здобула перемогу, вигравши у збірної команди Німецькоє Демократичної Республіки (1:0). Бронзові медалі завоювали господарі поля. Вони перемог¬ли збірну Югославії (2:0).

У 1984 р. у Лос-Анджелесі золоті медалі отримала збірна Франції, яка в останньому поєдинку виборола перемогу над командою Бразилії (2:0), а в iгpi за бронзові медалі югослави взяли гору над італійцями (2:1).

На XXIV Олімпіаді в Сеулі (1988 р.) найбільший ycпiх мала команда Радянського Союзу, яка в останньому матчі виграла у збірної Бразилії (2:1).

В Барселоні (1992 р.) золоті медалі дісталися господарям Олімпійських iгop, які у фіналі випередили команду Польщі з рахунком 3:2.

У 1996 р. в Атланті на XXVI Олімпійських iгpax у фінальному матчі нігерійці перемогли Аргентину з рахунком 3:2. Бронзовими медалями нагороджено команду Бразилії, яка перемогла португальців з рахунком 5:0.

Вперше в icтopiї Олімпійських iгop було проведено турнір серед жіночих команд, Олімпійським чемпіоном стала команда США, яка перемогла кита¬янок з рахунком 2:1. Бронзовими медалями нагороджено команду Норвегії, яка з рахунком 2:0 перемогла команду Бразилії.

1.3. Чемпіонати Європи з футболу

Звернімо увагу, що Європейський союз футбольних асоціацій (УЄФА) почав проводити чемпіонати континенту серед національних збірних ко¬манд тільки з 1960 р.

Перший чемпіонат Європи було розіграно у Франції. В Парижі в завершальному матчі зустрілись збірні команди Радянського Союзу та Югославії. Перемогу, а отже i звания першого чемпіона Європи, здобули футболісти Радянського Союзу (1:0).

Другий чемпіонат континенту відбувся у 1964 р. в Іспанії. Тоді в останній гpi господарі поля перемогли збірну Радянського Союзу з рахунком 2:1.

У фіналі чергового (третьєго) спортивного поєдинку в Римі (1968), де грали команди Італії та Югославії, перемогли італійці (2:0).

Фінал наступного чемпіонату відбувся в Бельгії (1972). В Брюсселі зустріч між збірними командами ФРН та СРСР закінчилася з рахунком 3:0 на користь першої команди.

Титул чемпіона континенту у 1976 р. в Югославії завоювала команда Чехословаччини, яка перемогла в заключному матчі команду Федеративної Республіки Німеччини з рахунком 5:3 по одинадцятиметрових ударах.

1980 р. в Італії у турнірі краін Європи лідирували футболісти Федеративної Республіки Німеччини. Вони в останній гpi здобули перемогу над збірною Данії (2:1).

В 1984 р. у Франції в фіналі зустрілися збірні команди Франції та Іспанії. 3 рахунком 2:0 перемогли французи.

Переможцями змагань 1988 р. у Німеччині стали футболісти Голландії. У завершальній гpi вони побороли команду СРСР (2:0).

У фінальній зустрічі чемпіонату Європи 1992 р. у Швеції зустрілися національні збірні команди Данії та Німеччини. Перемогли з рахунком 2:0 датські футболісти.

У 1996 р. в Англії в фіналі чемпіонату зустрілися команди Німеччини та Чexiї. Перемогу з рахунком 2:1 здобули німецькі футболісти. Бронзовими медалями нагороджено футболістів Франції та Англії.

ФІФА та УЄФА проводять чемпіонати світу та європи ще i серед молодіжних та юнацьких національних збірних команд, а за останні роки — i чемпіонати Європи серед жіночих команд, континенту з мінi-футболу та багато інших цікавих турнірів. Отже організованим проведенням змагань на світовому i європейському рівнях охоплені практично вci вiковi категорії гравців, що свідчить про масовий розвиток футболу на вcix континентах, адже сьогодні членами ФІФА є 192 країни та 7 асоційованих членів.

1.4. Розігріш Кубка чемпіонів країн Європи

Piк Команди Рахонок

1957 "Реал" (Мадрид) — "Стад Реймс" (Париж) 4:3

1958 "Реал" (Мадрид) — "Мілан" (Мілан) 3:2

1959 "Реал" (Мадрид) — "Стад Реймс" (Париж) 2:0

1960 "Реал" (Мадрид) — "Єйнтрахт" (Франкфурт) 7:3

1961 "Бенфіка" (Лісабон) — "ФК Барселона" (Барселона) 3:2

1962 "Бенфіка" (Лісабон) — "Реал" (Мадрид) 5:3

1963 "Мілан" (Мілан) — "Бенфіка" (Лісабон) 2:1

1964 "Інтернаціональ" (Мілан) — "Реал" (Мадрид) 3:1

1965 "Інтернаціональ" (Мілан) — "Бенфіка" (Лісабон) 1:0

1966 "Реал" (Мадрід) — "Партизан" (Белград) 2:1

1967 "Селтік" (Глазго) — "Інтернаціональ" (Мілан) 2:1

1968 "Манчестер Юнайтед" (Манчестер) — "Бенфіка" (Лісабон) 4:1

1969 "Мілан" (Мілан) — "Аякс" (Амстердам) 4:1

1970 "Феєнорд" (Роттердам) — "Селтік" (Глазго) 2:1

1971 "Аякс" (Амстердам) — "Панатанаїкос" (Афіни) 2:0

1972 "Аякс" (Амстердам) — "Інтер" (Мілан) 2:0

1973 "Аякс" (Амстердам) — "Ювентус" (Торіно) 1:0

1974 "Баварія" (Мюнхен) — "Атлетико" (Мадрид) по 11 м 4:0

1975 "Баварія" (Мюнхен) — "Лідс Юнайтед" (Лідс) 2:0

1976 "Баварія" (Мюнхен) — "Сент-Стьен" (Сент-Стьен) 1:0

1977 "Ліверпуль" (Ліверпуль) — "Борусія" (Дортмунд) 3:1

1978 "Ліверпуль" (Ліверпуль) — "Брюгге" (Брюссель) 1:0

1979 "Нотінгем Форест" (Нотінгем) — "Мальме" (Мальме) 1:0

1980 "Нотінгем Форест" (Нотшгем) — "Гамбург" (Гамбург) 1:0

1981 "Ліверпуль" (Ліверпуль) — "Реал" (Мадрид) 1:0

1982 "Астон Вілла" (Лондон) — "Баварія" (Мюнхен) 1:0

1983 "Ювентус" (Topiно) — "Гамбург" (Гамбург) 1:0

1984 "Ліверпуль" (Ліверпуль) — "Рома" (Рим) по 11 м 4:0

1985 "Ювентус" (Topiно) — "Ліверпуль" (Ліверпуль) 1:0

1986 "Стяуа" (Бухарест) — "Барселона" (Барселона) по 11 м 2:0

1987 "Порто" (Порту) — "Баварія" (Мюнхен) 2:1

1988 "Єйндховен" (Єйндховен) — "Бенфіка" (Лісабон) по 11 м 6:5

1989 "Мілан" (Мілан) — "Стяуа" (Бухарест) 4:0

1990 "Мілан"" (Мілан) — "Бенфіка" (Лісабон) 1:0

1991 "Црвена Звезда" (Белград) — "Марсель" (Марсель) по 11 м 5:3

1992 "Барселона" (Барселона)—"Сампдорія" (Генуя) 1:0

1993 "Олімпік" (Марсель) — "Мілан" (Мілан) 1:0

1994 "Мілан" (Мілан) — "Барселона" (Барселона) 4:0

1995 "Аякс" (Амстердам) — "Мілан" (Мілан) 1:0

1996 "Ювентус" (Турін) — "Аякс" (Амстердам) по 1 1 м 4:0

1.5. Розігріши Кубка володарів Кубків країн Європи

Рік Команди Рахунок

1961 "Рейнджерс" (Глазго) — "Фіорентіна" (Флоренція) 0:2

1962 "Атлетіко" (Мадрид) — "Фіорентіна" (Флоренція) 3:0

1963 "Тотенхем Хоте пур" (Тотенхем) — "Атлетико" (Мадрид) 5:1

1964 "Спортенг" (Лісабон) — "МТК" (Будапешт) 1:0

1965 "Вест Хем Юнайтед" (Лондон) — "ТСВ 1860" (Мюнхен) 2:0

1966 "Борусія" (Дортмунд) — "Ліверпуль" (Ліверпуль) 2:1

1967 "Баварія" (Мюнхен) — "Глазго Рейнджерес" (Глазго) 1:0

1968 "Мілан" (Мілан) — "Гамбург" (Гамбург) 2:0

1969 "Слован"(Братислава)—"Барселона" (Барселона) 3:2

1970 "Манчестер Сіті" (Манчестер)—"Гурнік"(3абже) 2:1

1971 "Челсі" (Лондон) — "Реал" (Мадрид) 2:1

1972 "Глазго Рейнджерс" (Глазго) — "Динамо" (Москва) 3:2

1973 "Мілан" (Мілан) — "Лідс" (Лідс) 1:0

1974 "Мілан" (Мілан) — "Магдебург" (Магдебург) 0:2

1975 "Динамо" (Київ)—"Ференцварош" (Будапешт) 3:0

1976 "Андерлехт" (Брюссель)—"Вес Хем Юнайтед" (Лондон) 4:2

1977 "Гамбург" (Гамбург) — "Андерлехт" (Брюссель) 2:0

1978 "Андерлехт" (Брюссель) — "Аустрія" (Ввдень) 4:0

1979 "Барселона" (Барселона)—"Фортуна" (Дортмунд) 4:3

1980 "Валенсія" (Валенсія)—"Арсенал" (Лондон) 5:4

1981 "Динамо" (Тбілісі) — "Карл Цейс" (Єна) 2:1

1982 "Барселона" (Барселона) — "Стандарт" (Льєж) 2:1

1983 "Абердин" (Абердин) — "Реал" (Мадрид) 2:1

1984 "Ювентус" (Торіно