Зовнішньо-економічні звязки України

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни “Розміщення продуктивних сил”

на тему:

Зовнішньоекономічні зв’язки України та проблеми

їх розвитку

Тернопіль-2001

ЗМІСТ

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1. Передумови формування зовнішньоекономічних зв’язків в Україні. . . . . . . 6

2. Україна у світовому торговельному просторі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

1) торгівля з Російською Федерацією. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

2) відносини з рештою країн СНД та прикордонними державами . . . . . . 14

3) зв’язки з іншими країнами світу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

3. Іноземні інвестиції в економіку України та проблеми їх залучення. . . . . . .22

4. Основні проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних відно-син . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

ВСТУП

Україна – одна з найбільших країн Європи. Саме її географічне положення (Україна знаходиться в центрі Європи) з одного боку має зумовити добре розвинуті зовнішньоекономічні зв’язки, але, на відміну від багатьох держав Західної Європи ( до речі, одних з найрозвинутіших країн світу), Україна є досить молодою самостійною державою і ці зв’язки знаходяться в процесі формування та розвитку.

Форми зовнішніх економічних зв’язків України різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно-посередницьких, юридичних) , міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.

У моїй курсовій роботі я детальніше зупиняюсь на таких формах зовнішніх економічних зв’язків, як світові торговельні відносини та інвестиції, оскільки на даний момент вони є основою зовнішньоекономічної діяльностї України, і аналізую перспективність деяких інших.

Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). У процесі МПП об’єктивно формуються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, обласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об’єднують взаємопов’язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату, різні об’єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов’язаними з міжнародною діяльністю.

На основі МПП сформувався профіль міжнародної спеціалізації України, зумовлений розмірами її території і чисельністю населення, забезпеченністю корисними копалинами і енергетичними ресурсами, характером грунтово-кліматичних умов, економіко-географічним положенням, рівнем розвитку продуктивних сил і національного поділу праці, розвиненістю галузевої структури економіки, географією транспортної мережі. В системі МПП Україна спеціалізується на продукції чорної металургії (залізна і марганцева руда, прокат), машинах (промислове устаткування, магістральні тепловози, трактори, екскаватори, судна, автомобілі, сільськогосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка), вугіллі, харчових продуктах (цукор, рослинна олія, мука, макаронні сіль, кондитерські вироби, овочеві консерви, м’ясо, молоко), хімікатів, цементу, програмного забезпечення для ЕОМ.

Істотною рисою зовнішньоекономічних зв’язків є не стільки господарська взаємодія різнонаціональних виробничо-посередницьких організацій, скільки факт перетину кордонів національно-відтворювальних комплексів товарами, капіталами або послугами. І навіть взаємодія фірм однієї країни є проявом зовнішньоекономічної діяльності, якщо ця взаємодія стосується партнерів, що перебувають на території різних країн. Адже в даному разі встановлюється зв’язок між різними національними відтворювальними комплексами.

На сьогоднішній день ситуація в Україні є вкрай складною, і зовнішня фінансова підтримка здатна полегшити кризу. Звичайно, винятково за рахунок міжнародних фінансових ресурсів ні однієї глибокої економічної проблеми вирішити не можна. Було б дуже ризикованим, якби Україна вирішила жити тільки за рахунок іноземної підтримки. Дуже важливим є і привабливість України для приватного капіталу. Необхідно шукати представників міжнародного бізнесу, що захочуть інвестувати свої засоби в розвиток нашої економіки, оскільки вони привезуть сюди своє устаткування, технології, робочі місця, відкриють нові експортні можливості. Процес інтеграції української економіки у світову може значно підвищити рівень життя населення. Тому необхідно працювати над питанням інтеграції України у світову економіку. Але для цього необхідно подивитися навколо, проаналізувати сьогоднішню ситуацію навколо країни, її положення у світі, перспективи одержання іноземних інвестицій в економіку країни.

Засади, на яких наша держава реалізує свою зовнішню політику, базуються на дотриманні загальновизначних норм і принципів міжнародного права, статуту ООН, Хельсінського Заключного акту, Паризької хартії для нової Європи та інших документів НБСЄ.

Україна прагне до співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав.Вона розбудовує свої двосторонні та багатосторонні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями на основі принципів добровільності, взаємодопомоги, рівноправності, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи.

Головними сферами діяльності України є розвиток двосторонніх міждержавних відносин, розширення участі в європейському регіональному співробітництві, співробітництво в рамках Співдружності Незалежних Держав, членство в ООН та інших універсальних міжнародних організаціях. Пріоритетними напрямами двосторонніх відносин України є активний розвиток стосунків з такими групами держав: західні держави – члени ЄС та НАТО, географічно близькі держави, країни Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки.

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ

Ще досить недавно, всього 10 років тому, Україна була складовою державою колишнього СРСР. Нинішна структура господарства в нашій країні в основному склалася ще в ті роки у складі народногосподарського комплексу СРСР. Зараз вона безнадійно застаріла, а зміни, що вносилися свого часу були частковими, некомплексними, недокорінними. В результаті в економіці України переважають капіталомісткі, насамперед добувні та ресурсомісткі галузі. Водночас частка галузей, від яких залежить прискорення науково-технічного прогресу і успішне розв’язання соціальних завдань, незначна. Структура виробництва, що склалася, потребувала великих обсягів праці, а прибутку давала мало. Наслідком такої структури виробництва стала поява в Україні дуже потужних та енергетичних комплексів, які негативно впливали на екологічну ситуацію в республіці.

Зовнішньоекономічна діяльність України в складі СРСР зводилась до наступного. Україна довгий час брала участь в розширенні економічних і культурних зв’язків з соціалістичними країнами. Вона експортувала прмислове устаткування, вугілля, сталь, залізну руду, допомагала у будівництві різних промислових об’єктів. В свою чергу в Україну ввозили вироби хімічної та електротехнічної промисловостей, товари народного споживання, сільськогосподарську продукцію. Разом з іншими республіками колишнього СРСР допомагала в економічному та научно-техніному плані тим країнам, що звільнились від колоніальної залежності. Промислові підприємства поставляли продукцію в 70 країн Азії, Африки і Латинської Америки.

Звідси нетяжко зробити висновок, що найвпливовішим чинником в формуванні зовнішньоекономічних зв’язків є процес переходу від адміністративно-командної системи до капіталізму із збереженням та поглибленням існуючих і розвитком нових відносин.Але існує і ряд факторів, які цьому аж ніяк не сприяють. Зокрема зазначу, що Україна ніколи не мала високорозвинутих товарно-грошових відносин. Після 1917 року впродовж майже 70 років країна йшла шляхом розвитку економіки, який ігнорував ринок, вважаючи його рудиментом, що має віджити в усьому світі. Результат відомий: створено суспільство з низькою ефективністю виробництва і відсталим рівнем життя людей, загальним одержавленням та монополізованою, негнучкою економікою, підпорядкуванням особистих і колективних інтересів відомчим, відсутністю демократичних інституцій. Це сприяло проведенню політики автакрії, тобто економічного відособлення від світового ринку. Саме тому Україна не посідає відповідного місця у МПП та в зовнішньоекономічних зв’язках.

Зараз Україна поступово включається в світову економіку, бере участь в світових господарських зв’язках і науково-технічному обміні. Наша країна має величезний