Машинобудівний комплекс охоплює два десятки спеціалізованих галузей. До нього належать практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази.
В су¬часних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряд¬дя праці для різних галузей народного господарства, машинобу¬дування реалізує досягнення науково-технічного прогресу і за¬безпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва .
На машинобудівний комплекс України припадає понад 40 % усього промислово-виробничого потенціалу індустріального вироб¬ництва; частка продукції комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29 %. Машинобудівний комплекс нале¬жить до трудомістких галузей промисловості, про що свідчать спів¬відношення зайнятих у ньому та обсяг вироблюваної продукції. Водночас машинобудування належить до металомістких галузей. На 1 т готової продукції воно витрачає 1,3—1,5 т металу, а в цілому машинобудівний комплекс споживає третину прокату, 40 % чавун¬ного і понад 65 % стального литва, що їх випускає металургійна промисловість України.
Галузева структура й асортимент продукції машинобудування зумовлюють особливості розміщення його виробництва. Особливо великий вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей маши¬нобудування мають технологічні процеси, форми організації ви¬робництва. Проте машинобудування насамперед належить до галу¬зей "вільного розміщення", оскільки на нього манше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси. У зв'язку з цим на розміщення підприємств машинобудування визначальний вплив мають економічні фактори. Серед останніх найголовнішими є тру¬дові ресурси і споживач. Так, ряд галузей машинобудування від¬значається високим рівнем трудомісткості виробів, що потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких галузей передусім належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробни¬цтво енергетичного устаткування .
Найефективнішим є розміщення машинобудівних підприємств поблизу джерел сировини і споживача. За таких умов вартість ма¬шин та обладнання істотно зменшується за рахунок скорочення транспортних витрат на перевезення сировини й готових виробів. Серед економічних факторів дуже важливими є спеціалізація й кооперація.
Спеціалізація в машинобудуванні визначається профілем ма¬шинобудівних підприємств і характером продукції — масовим, дрібно і великосерійним, індивідуальним. У галузі найпоширенішою є предметна спеціалізація (випуск кінцевих продуктів), технологічна (спеціалізація на випуск напівфабрикатів — литва, заготовок) і подетальна (випуск деталей, вузлів, агрегатів для комплектування ма¬шин та устаткування). Поглиблення спеціалізації дає можливість знизити собівартість, що, в свою чергу, робить економічно вигід¬ним нарощування масового і великосерійного виробництва. Собі¬вартість виготовленої продукції на глибоко спеціалізованих підпри¬ємствах і радіус її перевезення до районів споживання перебува¬ють в обернено пропорційній залежності. Тому заводи подетальної спеціалізації значно територіальне віддалені від заводів предметної спеціалізації. Останні обслуговують потреби не одного, а здебіль¬шого кількох економічних районів або всієї України.
Незважаючи на те, що природні умови не мають визначального впливу на розміщення підприємств машинобудування, не врахову¬вати цього фактора не можна, коли йдеться про розміщення морсь¬кого і річкового суднобудування, сільськогосподарського машино¬будування, а також випуск машин і устаткування.
Заслуговують на увагу обмеження на створення у великих міс¬тах нових промислових підприємств, крім об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення. Варто повніше використовувати можливості господарського розвитку малих і середніх міст, робітничих селищ, розміщувати тут невеликі спеціалізовані підприємства, філії й окремі цехи заводів і фабрик. Такий підхід до розміщення вироб¬ництва в майбутньому стосується передусім машинобудівної про¬мисловості. Його реалізація свідчить про те, що в розміщенні ма¬шинобудування дедалі більшу роль починають відігравати соціальні фактори.
На основі особливостей розміщення виробництва і технологіч¬них процесів галузі машинобудування класифікують так: важке, загальне, середнє машинобудування; виробництво точних механіз¬мів; приладів та інструментів; виробництво металевих виробів і за¬готовок; ремонт машин і устаткування.
Важке машинобудування об'єднує виробництво металургійно¬го, гірничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції. Як прави¬ло, у важкому машинобудуванні більше підприємств повного цик¬лу (заготовка, обробка, складання), які випускають продукцію не¬великими серіями і навіть індивідуального призначення.
Виробництво металургійного устаткування майже повністю (95,5 %) зосереджене в Донецькому і Придніпровському економіч¬них районах.
Найбільшим підприємством такого типу в Україні є Ново-Кра¬маторський машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пре¬сове, металургійне устаткування, слябінги, прокатні листові стани неперервної дії, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості. Реконструйований Старо-Крама¬торський завод виробляє в основному устаткування для металур¬гійної промисловості.
Великими виробниками металургійного устаткування є Дебаль-цівський машинобудівний завод, який виготовляє устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохі¬мічного устаткування, завод прокатних валків у м. Лутугіно Лу¬ганської області та Кадіївський ливарно-механічний завод, що ви¬робляє доменне і сталеплавильне устаткування, в тому числі для механізації й автоматизації металургійних цехів.
Устаткування для металургійної промисловості випускає також Маріупольський завод важкого машинобудування. Виробниками ме¬талургійного устаткування, металоконструкцій, установок для не¬перервного розливу сталі, прокатних станів для прокату труб, апа¬ратів та устаткування для доменних печей, електромагнітних листоукладальників, чавуновозів і шлаковозів, потужних роторних ва¬гоноперекидачів стали міста Придніпров'я — Дніпропетровськ, Кри¬вий Ріг і Марганець.
Заводи гірничо-шахтового і бурового устаткування розміщені поблизу споживачів — вугільної промисловості Донбасу, рудної бази Придніпров'я, районів видобутку нафти і газу. Враховується фак¬тор металомісткості, оскільки споживачі машин і металу розташо¬вані в тих самих районах. Основними центрами цієї галузі є Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Донецьк, Харків, Луганськ, Красний Луч, Конотоп, Кривий Ріг, Чернівці, Дрогобич.
Торезький завод виробляє рудникові електровози, породонаван-тажувачі, машини й вагонетки; Горлівський — вугільні комбайни та інші шахтові машини й устаткування, врубові машини найновіших конструкцій, бурові установки для роторного буріння свердловин; До¬нецький завод — потужні підйомні машини і бурові установки; Яси-нуватський машинобудівний завод — і гірничопрохідне устаткуван¬ня — комбайни і лебідки; ряд заводів Харкова і Луганська спеціалізу¬ється на випуску металомісткого збагачувального устаткування, а за¬вод у Слов'янську — на виробництві коксохімічного устаткування.
У Кривому Розі працюють заводи з випуску гірничо-шахтового устаткування для залізорудної промисловості, бурових верстатів. Виробництво бурового устаткування для нафтової і газової про¬мисловості зосереджено в Чернівцях, Дрогобичі, Харкові і Коно¬топі.
Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в Одесі, Львові, Харкові, Нікополі, Прилуках і Дніпро петровську, середні — у Слов'янську, Золотоноші (Черкаська обл.) та Ківерцях (Волинська обл.). Найбільш спеціалізованим підприємством підйомно-транспортного машинобудування України для випуску різних типів автонавантажувачів є львівський завод "Автонавантажувач".
Однією з найголовніших галузей важкого машинобудування є енергетична, яка спеціалізується на виробництві парових гідравліч¬них турбін, генераторів, котлів і потужних дизельних моторів, устат¬кування для атомних електростанцій, електроапаратури й кабелю.
Центром енергетичного машинобудування є Харків. Його під¬приємства — турбінний завод ім. С. М. Кірова, завод "Електроваж-маш", електромеханічний (ХЕМЗ) і "Електромашина" — випуска¬ють понад 40 % продукції енергетичного машинобудування Украї¬ни. Турбінний завод випускає потужні турбіни для теплових, атом¬них і гідроелектричних станцій. На заводах Харкова виробляють також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства.
У Запоріжжі зосереджено виробництво силових трансформа¬торів. Чимало підприємств енергетичного машинобудування та елек¬тротехнічної промисловості є у Києві, Дніпропетровську, Меліто¬полі, Львові, Тернополі, Полтаві, Новій Каховці. Центрами енерге¬тичного дизелебудування є Токмак (Запорізька обл.), Первомайськ (Миколаївська обл.), Берислав (Херсонська обл.). Кабельне вироб¬ництво організоване у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку. Електроі¬золяційні матеріали виробляють у Луганську, Слов'янську, Львові, Первомайську (Житомирська обл.).
Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового обладнання є Краматорськ, Харків, Дніпро¬петровськ, Кривий Ріг, Марганець.
Література:
”Розміщення продуктивних сил.”Є.П.Качан. 1997г.