←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9
поставкою товару (або передачі права розпоряд¬жатися ним).
В залежності від строків поставки реального товару, угоди з ним діляться на два основних види:
а) з негайною поставкою (угода 'спот' або 'кеш'). В цьому ви¬падку товар, який реалізується на біржі, обов'язково повинен бути у наявності, а після укладання угоди - зразу ж переданий покупцю (в строк від 1 до 15 днів). У сучасній біржовій практиці України цей вид біржових угод є переважаючим;
б) з поставкою в майбутньому періоді (угоди типу 'фор¬вард'), строк поставки до 6 місяців. Необхідність таких угод зумовлена тим, що вони дозволяють виробничому або торгівельному підприємству забезпечити непреривність технологічного процесу (за ра¬хунок ритмічності поставки), а також знизити витрати на складські зберігання товарів. Проте, при форвардських угодах виникає ризик недопоставки товарів у зв'язку з мінливими умовами виробницт¬ва, так як при укладанні форвардної угоди реалізується товар, яко¬го, як правило, у продавця ще немає у наявності. Окремі недобросовіс¬ні продавці можуть при укладанні форвардної угоди продати 'повіт¬ря', тобто товар, який заздалегідь не передбачений ними до поставки (предметом наживи тут виступає авансовий платіж покупця, яким про¬давець користується як безкоштовним кредитним ресурсом). І, накі-нець, при форвардних угодах існує ризик зміни цін на товар, внас¬лідок чого один з біржових контрагентів по угоді може понести фі¬нансові втрати. У звичайній біржовій практиці країн з розвинутою ринковою економікою цей ціновий ризик однаковий для продавців і покупців. В наших умовах, постійної інфляції, фінансові втрати від зміни ціни при здійсненні поставок товарів по форвардних угодах, як правило, несе продавець. Проте, біржа виробила спеціальний механізм страхування цінового ризику продавця і покупця при укла¬данні форвардних угод, які будуть розглянуті нами в наступних лек¬ціях.
В залежності від умов ознайомлення з товаром угоди з ним мо¬жуть бути укладеними:
а) без попереднього ознайомлення з товаром. В цьому випадку предметом угоди е товар, добре відомий покупцю, який не має різно¬видів зовнішнього оформлення або якісних характеристик (наприклад пиво 'Жигулівське', горілка 'Столична' і т. п. , випущені певним ви¬робником) ;
б) на основі попереднього огляду всього товару або окремих його зразків. На більшості ТБ України обладнані спеціальні кімнати або стенди зразків товарів, які в силу їх особливих фізико-хімічних властивостей або великих габаритів не можуть бути представле¬ні на біржі, продавець вказує, де перебуває цей товар і як покупець може ознайомитись з ним;
в) за стандартами, технічними умовами або іншими мінімальними і середніми параметрами якості продуктів (товарів). Цей вид попе¬реднього ознайомлення з товаром практикується, як правило, при ук¬ладанні форвардної угоди, тобто по товару, який ще не вироблений або не поставлений в район, в якому знаходиться біржа. Порядок ро¬боти з товаром регулюється „Правилами роботи відповідних бірж. '
В залежності від особливостей формування контрактних цін роз¬різняють угоди з реальним товаром, у кладеними:
а) за ціною, яка склалась на біржовому ринку в момент прове¬дення торгів. Так як в наших умовах основними видами угод з реаль¬ним товаром є угоди типу 'спот' або 'кеш', то ціна, як правило фік¬сується у біржовому контракті за результатами торгів, на яких ця угода була здійсненою;
б) за ціною, яка фіксується згодом (у момент поставки, за до¬відковими котирувальними цінами у місяці поставки, по інших періо¬дах).
Така угода носить назву 'онкольної угоди' - вона являє собою покупку реального товару, при якій ціна не фіксується до тих пір, поки цього не вимагає покупець. Наступні фіксування ціни ха¬рактерні лише для біржових угод типу 'форвард'.
В залежності від особливостей умов здійснення угод у нашій біржовій практиці виділяють такі їх види:
а) бартерні біржові угоди. Ці угоди здійснюються лише на окремих ТБ (на більшості ТБ України такі угоди заборонені). В про¬цесі здійснення бартерних угод продавець і покупець виступає в одній особі, так як і його біржовий партнер. З розвитком біржової торгівлі цей вид угод повинен припинити своє Існування;
б) угоди з умовою. Під цим терміном розуміється угода з реаль¬ним товаром, коли продаж одного товару здійснюється за умови одно¬часної купівлі іншого товару. Відміна цього виду угод від бартер¬них полягає в тому, що вони укладаються на відкритих (публічних) торгах при посередництві брокера, а розрахунки по них носять гро¬шову форму;
в. ) угоди з заставою. Цей вид угод з реальним товаром передба¬чає, що при їх укладанні один контрагент виплачує другому певну суму грошової застави як гарантію своїх зобов'язань по біржовому контракту. В залежності від ризику невиконання зобов'язань по бір¬жовому контракту розрізняють угоди з заставою на купівлю (у якій платником застави є покупець в цьому випадку забезпечується стра¬хова гарантія платоспроможності і своєчасності розрахунків покупця) і угоди з заставою на продажу (у якій платником застави є продавець - в цьому випадку забезпечується страхова гарантія поставки товарів в зазначений строк).
Перераховані особливості умови угод характерні для лише нашої біржової практики і викликані нестабільністю ринку в умовах спаду виробництва і інфляції. нечіткою договірною диоціпдіною поставок і розрахунків, а в окремих випадках і недобросовісністю партнерів по угоді. У світовій практиці вищеперераховані види біржових угод не застосовуються.
2. Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) передбачають купівлю або продажу не реального товару, а лише контрактів на нього в наступному періоді. Цей період на більшості ТБ прийнятий до 1 року, хоч в сві¬тові ТБ, які допускають укладання ф'ючерсних контрактів на строк до 5 років.
Для наших багатьох підприємств досить важливо зрозуміти, чому об'єктом торгівлі на біржі е не реальний товар, а його паперовий еквівалент - ф'ючероний контракт (раніш відмічалось нами, що ф'ючероні угоди займають переважну питому вагу практично на всіх провідних ТБ світу).
Справа в тому, що торгівля реальним товаром вимагає великих матеріальних, трудових і фінансових втрат. Адже в переважній біль¬шості випадків для пред'явлення товару до торгів він повинен бути доставленим на біржу або перебувати в тому ж регіоні, в якому вона розташована. Навіть в умовах України, при всій різноманітності її ТБ, радіус доставки товару на біржу досить великий. А при світовій спеціалізації ТБ і відносно невеликій їх кількості цей радіус ба¬гатократно зростає. Якщо ж врахувати такі ситуації, коли продавець і покупець знаходяться в одній країні, а біржа - в другій, або якщо доставлений на біржу товар з обмеженим отроком зберігання не буде на ній своєчасно реалізований, то отав зрозумілим відсутність не¬обхідності в реалізації виробленого реального товару через біржу.
Можна висунути і таке доведення - завозити товар на біржу зовсім не обов'язково. Достатньо укласти на біржі ф'ючерсну уго¬ду, а товар при її виконанні направити покупцю самим коротким шля¬хом. Проте, раніш відмічалось, що форвардні угоди зумовлюються високим рівнем цінового ризику для однієї з сторін. При їх укладанні може бути одна біржова ціна, а при виконанні - зовсім інша. Крім то¬го, зберігається ризик порушення договірних зобов'язань, як продав¬цем, так і покупцем товару. Ф'ючерсні угоди позбавлені багатьох з цих нецінових ризиків і в значній мірі згладжують ціновий ри¬зик. Це зв'язано з тим, що ф'ючерсні угоди, будучи сконцентрованими на крупних ТБ, дають змогу невеліювати коливання регіональних цін на товари. Сукупність цих угод дозволяє ТБ здійснювати її головну функцію - ціноутворення. Встановлені, в ході укладання ф'ючерсних угод біржові ціни виступають орієнтиром і для конкретних регіо¬нальних ринків реального товару. Крім того, як ми розглянемо зго¬дом, лише за допомогою ф'ючерсних угод на біржі може бути забезпе¬чене страхування цінового ризику по угодах з реальним товаром ти¬пу 'форвард'.
Впровадженню ф'ючерсних угод на біржі передує велика робота по вивченню товарного ринку і розробці типового біржового контрак¬ту. В той час як біржовий контракт по угодах з реальним товаром (тиііу 'спот'' або 'форвард') може бути в значній мірі стандартизованим з тим, щоб у продавця і покупця не виникало недовіри щодо предмету такого біржового контракту. Стандартизація по біржовому контракту ф'ючерсної угоди охоплює такі параметри (схема 8):
а) кількість товару, яка охоплюється одним контрактом (у бір¬жовій практиці - 'лот'). Так, наприклад, розмір одного ф'ючерсного контракту на біржах світу по пшеницях дорівнює 5 тис. бушелями (близько 136 тон); по бавовнику - 50 тис. тон англійських фунтів (близько 23 т) тощо. Ф'ючерсні угоди можна укладати на будь-яку кількість товару, кратну цим розмірам. При цьому для характеристики загальної партії товару по ф'ючерсній угоді користуються показни¬ками не його натуральних вимірників, а кількості біржових контрак¬тів (наприклад, обсяг ф'ючерсної угоди - 6 біржових контрактів);
б) якісний стандарт товару. Як правило, ф'ючерсні угоди можуть укладатися лише по одному якісному сорту, який іменується базис¬ним.
Схема 8.
Схема 8. Основні параметри стандартизації типового ф'ючерсного контракту.
←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9
|
|