←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9
виконаній рознесеним способом, кожний прилад чи апарат зображується розібраним на складові частини, які зєднують в ряд електричних кіл лініями звязку. Електричні кола слід розміщувати у відповідності з послідовністю роботи окремих елементів в часі.
Елементи на схемі зображують згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.747-68.
Елементи комутаційних пристроїв зображують у вимкненому або вихідному стані.
Кожен елемент, зображений на схемі, повинен мати буквено-цифрове позиційне позначення.
Перелік елементів розміщують над основним надписом схеми (не ближче 12 мм) або оформлюють окремим документом.
6.4 Правила виконання креслення
6.4.1 Креслення загального вигляду
Загальний вигляд пристрою або вузла виконується згідно з ви¬могами міждержавного стандарту ГОСТ 2.109-73 і не менше ніж в трьох проекціях. Доцільно показувати розрізи. На кресленні вказують габаритні та установочні розміри. Деталі і вузли, які входять в даний пристрій чи вузол, нумерують в десятковій системі.
До креслення повинна бути виконана специфікація. В графі “№п/п” проставляється порядковий номер, в графі “Позначення” - десятковий номер креслення або стандарт (технічні умови) для стандартизованих (нормалізованих) деталей, в графі “Найменування” - назва деталей.
6.4.2 Робочі креслення деталей
Робочі креслення деталей вузла виконуються на окремих форма¬тах, які обєднують в один аркуш. На кожному форматі креслять тільки одну деталь в необхідній кількості проекцій.
На кресленнях деталей вказують всі необхідні для її виготов¬лення розміри, допуски, види обробки і т.д., в основному надписі - матеріал і сортамент згідно з стандартом.
6.5 Правила виконання схем програми
Схема програми відображає послідовність операцій в програмі і в загальному випадку складається з відповідної кількості умов¬них графічних позначень (символів) основних операцій, короткого пояснювального тексту та з'єднувальних ліній.
Оформлюють схеми програм на стандартних аркушах паперу з рамкою робочого поля, основним написом за формою 1 та додатковою графою №26.
Розміщують в додатках пояснювальної записки.
Символи креслять суцільною основною лінією, лінії потоку да¬них або керування - тонкою.
Форма символів і їх орієнтація повинна відповідати установ¬леним у міждержавному стандарті ГОСТ 19.701-90.
Розмір символів по вертикалі (а) повинен вибиратися із ряду чисел кратних 5, починаючи з 10.
Розмір по горизонталі (в) повинен дорівнювати 1,5а або 2а.
В межах однієї схеми допускається використовувати не більше двох суміжних розмірів ряду чисел кратних 5.
Символи в схемі слід розміщувати рівномірно.
Текст в середині символів розміщують паралельно до основного надпису, незалежно від напрямку потоку. Текст виконується крес¬лярським шрифтом або машинописним способом через 1 інтервал. Скорочення слів не допускається, крім загальноприйнятих.
Для пояснень, або коли в середині символа не вистачає місця для тексту, використовують символ коментарію.
Лінії потоку повинні бути паралельними або перпендикулярними лініям рамки робочого поля і підходити до символів чи відходити від них - зліва, справа, зверху, знизу в напрямку до центра символа.
Відстань між паралельними лініями потоку - не менше 3 мм, між іншими символами - не менше 5 мм.
Напрямок потоку зображують стрілками на лініях потоку біля символів до яких вони приходять. Дозволяється стрілки не вказува¬ти, якщо напрямок потоку йде зверху-вниз, зліва-направо. В інших напрямках стрілки вказують обов'язково.
Дві або більше вхідні лінії можуть об'єднуватися в одну ви¬хідну лінію. При цьому місце зєднання необхідно зміщувати:
Лінії потоку повинні перетинатися і згинатися тільки під ку¬том 90°. Зміна напрямку в точках перетину не допускається.
Для того щоб зменшити кількість перетинів ліній потоку, використовують символ з'єднання. В електричних схемах для цього використовують стрілочку, в схемах програм - коло діаметром 0,5а, в середині якого вказать номер зєднання.
Якщо схема не вміщується на одній сторінці, то перехід на інші сторінки виконується символом з'єднання разом з символом коментарію:
5 [ До стор.2 З стор.1 ] 5
Кожна схема програми повинна починатись і закінчуватись обовязковим символом “Термінатор”, в якому на вході в програму пишуть слово “Початок”, а на виході з програми слово “Кінець”. В схемах підпрограм в початковому символі “Термінатор” вказують її “Найменування”, а на виході – “Оператор виходу” з підпрограми.
Текст програми (лістінг) на алгоритмічній мові, як правило, розміщують в додатках пояснювальної записки на аркушах формату А4 без рамки робочого поля і без основного напису за формою:
Додаток В
(обов’язковий)
Текст програми “Найменування програми”
або “Найменування підпрограми”
Додаток А
(обов’язковий)
Зразок заповнення титульного листа технічного завдання
ВДТУ
УЗГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор НВП “Індикатор” Зав.кафедри МПА ВДТУ,
д.т.н., проф.
О.В.Чередніченко В.О.Поджаренко
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на дипломне проектування
БЕЗКОНТАКТНИЙ ПРИЛАД ДЛЯ КОНТРОЛЮ
СТРУМУ В ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЯХ
ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
08-03.ДП.015.00.000 ТЗ
Керівник проекту
к.т.н.,доц. кафедри МПА ВДТУ
Капіцький Я.І.
Виконавець: ст. гр. 1АМ-95
Рак С.В.
Вінниця 2002
Додаток Б
(довідниковий)
ПРОПОЗИЦІЇ
для умовних позначень текстових і графічних
документів дипломних проектів /роботів/
Для дипломних проектів /робіт/ найбільш доцільною є предметна система умовних позначень, яка має наступну структуру:
хх-хх.хх.ххх.хх.ххх хх
1 2 3 4 5 6
де 1 /ХХ-ХХ/ – числовий шифр кафедри, прийнятий у ВДТУ;
2 /XX/ – ДП чи ДР /дипломний проект або робота/;
3 /XXX/ – порядковий номер теми дипломного проекту /роботи/ в наказі, яким затверджені теми дипломних проектів /робіт/;
4 /XX/ – два символи для позначення складальних одиниць /від 01 до 99/;
5 /XXX/ – три символи для позначень простих складальних одиниць, що входять в основні складальні одиниці об'єкта дипломного проекту, за писані в специфікації складального креслення об'єкта /використовується один знак зліва від І до 9/, і порядкових номерів оригінальних деталей /два останніх знаки праворуч від 01 до 99/;
6 /XX/ – код неосновного конструкторського документа /ВС, СК, ПЗ, КЗ, ЕЗ, Е5 тощо/. Для схем позначення вибираються наступним чином:
Види схем: електрична Е;
автоматизації А;
гідравлічна Г.
Типи схем: структурна 1;
функціональна 2;
принципова 3;
з’єднання 4;
підключення 5;
загальна 6;
розміщення 7;
інші 8;
об’єднана 0.
Наприклад, для схеми електричної принципової – Е3
Приклад позначень:
08-29.ДП.015.00.000 – специфікація складального креслення об'єкта дипломного проектування /основний конструкторський документ/;
08-29.ДП.015.00.000 ПЗ – пояснювальна записка;
08-29. ДП.015.00.000 КЗ – принципова кінематична схема об'єкту, розробленого за темою проекту;
08-29.ДП.015.01.000 – специфікація основної складальної одиниці;
08-29.ДП.015.01.000 СК – складальне креслення основної складальної одиниці;
08-29.ДП.015.01.100 – специфікація простої складальної одиниці, що входить в основну;
08-29.ДП.015.01.100 СК – складальне креслення простої складальної одиниці;
08-29.ДП.015.00.001 – креслення деталі , що входить безпосередньо в складальне креслення об'єкта дипломного проектування;
08-29.ДП.015.01.001 – креслення деталі, що входить в основну складальну одиницю;
08-29.Д1.015.01.101 – креслення деталі, що входить в просту складальну одиницю.
Принципові схеми об'єкта дипломного проектування чи його складових частин обов'язково повинні мати перелік елементів, який у вигляді таблиці
←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9