Заходи Держави щодо залучення іноземного капіталу

зафіксовані державні гарантії прав інвестора. Передусім передбачено стабільність умов діяльності інвесторів внаслідок зміни законодавства впродовж 10 років, відшкодування збитків, що спричинили інвестору дер¬жавні органи та ін. Закон України "Про іноземні інвестиції" (бе¬резень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.) був визнаний одним з найкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодо заохочення прямих іноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, права та пільги іноземним інвесторам.

Розпорядженням Президента України 20.05.97 р. створено Палату незалежних експертів з питань іноземних інвестицій. За¬тверджено перелік суперечок, з якими інвестори можуть зверта¬тись до Палати, в тому числі про нечесну конкуренцію, односто¬роннє невиконання домовленостей, розголошення конфіденцій¬ної інформації тощо.

Сьогодні статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом "Про режим іноземного інвестування", який був прий¬нятий в березні 1996 р. Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземних інвестицій на загальних засадах.

Закон "Про банки і банківську діяльність" визначає дозволе¬ні банкам види операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальних інвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, випуск цінних паперів, їх придбання та про¬даж; лізингові, факторингові та довірчі операції. Законом забо¬роняється діяльність банку як інвестора в виробничій сфері, в законопроекті нової редакції цього закону передбачаються суттє¬ві зміни щодо активізації інвестиційної діяльності банків.

Важливе значення має Указ Президента "Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні", в якому на¬давались доручення КМ щодо впровадження в практику нового порядку визначення амортизації, норм амортизаційних відраху¬вань, віднесення амортизаційних відрахувань на витрати вироб¬ництва (обігу), використання прискореної амортизації основних фондів. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулю¬вання інвестиційної діяльності в Україні" зумовлює:

— необхідність приватизації об'єктів незавершеного будівни¬цтва одночасно з приватизацією земельних ділянок;

— спрощення системи отримання дозволів на проведення проектно-розвідувальних робіт;

— звільнення компаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, від сплати земельного податку.

Постанова передбачає розробку проектів таких законів:

— про звільнення експортерів від сплати податку на прибу¬ток на приріст обсягів експорту;

— про спрощення оподаткування малого підприємництва;

— про дозвіл підприємству відкривати більше одного банків¬ського рахунку;

— про скасування обмеження для інвестфондів та інвестком-паній щодо володіння майном підприємств;

— про амністію нелегально вивезених з України капіталів;

— про збільшення ліміту участі іноземного капіталу в україн¬ській банківській системі

Певну роль в покращенні інвестиційного клімату та в акти¬візації інвестиційного процесу повинні відіграти законодавчі ак¬ти, що будуть розглянуті парламентом в 1998 р., якщо положен¬ня, що в них пропонуються, не будуть вилучені і якщо будуть вра¬ховані прогресивні пропозиції. Це, зокрема, такі законопроекти:

— "Про промислово-торговельну палату України". Мета пала¬ти — забезпечити представництво і захист інтересів підприємців У відносинах з державою міжнародними та неурядовими органі¬заціями. Ця палата повинна затверджувати сертифікати товарів, підтверджувати форс-мажорні обставини, вести недержавний ре¬єстр українських підприємств з надійним фінансовим станом;

— "Про націоналізацію майна в Україні", де повинна перед¬бачатись повна компенсація вартості втраченого майна та упу¬щеної інвесторами вигоди;

— законодавство з валютного регулювання повинно передба¬чити реєстраційний характер одержання кредитів резидентами та звільнення від податків Грантів, що надходять з-за кордону;

— "Про оцінку майна, майнових прав і про професійну оці¬ночну діяльність в Україні". Цей законопроект повинен визнача¬ти вимоги до оцінювачів майна, затверджувати прогресивну ме¬тодику його оцінки та порядок державної реєстрації фірм-оціню¬вачів;

— "Про управління державним майном", де повинна бути створена система регулювання казенних підприємств, тобто зі 100 % державною власністю, і корпоратизованих підприємств, передбачатись створення окремого органу, який буде управляти державними активами;

— "Про електронний обіг цінних паперів і систему депози¬тарію України", де повинен бути передбачений загальний облік всіх акцій, що унеможливить створення "пірамід" у фінансових структурах.

Для покращення інвестиційного клімату в Україні конче не¬обхідно прийняти цілу низку законодавчих актів:

— закони "Про Державний банк реконструкції та розвитку", "Про іпотеку та іпотечні банки", "Про інвестиційні банки";

— закони про страхування цінних паперів, депозитів юридич¬них осіб, внесків фізичних осіб, інвестиційних житлових креди¬тів тощо.

Важливе значення мають також заходи щодо державної під¬тримки та стимулювання інвестиційної діяльності, що передба¬чаються урядом на 1998 р.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні відіграють фондовий ринок, фінансово-кредит¬на система, залучення іноземного капіталу, інвестиційна актив¬ність населення, структурно-інноваційна перебудова економіки та інші чинники, що будуть розглянуті в наступних підрозділах.

Залучення іноземного капіталу

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для ін¬вестування економіки країни. Найважливіші з них:

— прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в тому числі спільних підприємств;

— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним рези¬дентам і нерезидентам цінних паперів;

— кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інсти¬туцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експорт¬них агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і ре¬гулюється Верховною Радою України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента. Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій, що без¬посередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Ук¬раїну:

— Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

— Національне агентство України по реконструкції і розвитку;

— Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

— Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

— Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Ук¬раїну;

— Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

— Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового спів¬робітництва.

в липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство України по реконструкції і роз¬витку, завданням якого є участь в формуванні державної політи¬ки при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гумані¬тарної і технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з По¬ложенням про Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координа¬ційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані з залученням фінансових і інвес¬тиційних ресурсів в рамках інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує згідно з Положенням і є постійно діючим консультативнодорадчим органом при Президентові України, метою яко¬го є запобігання конфліктів між іноземними інвесторами і орга¬нами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іно¬земних кредитів приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міні¬стрів України.

Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цей процес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в яких обумовлюється порядок реєстрації іно¬земних інвестицій, надання або відміна пільг спільним підпри¬ємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків, їх опо¬даткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Що надійшли в Україну станом на 1.01.1998 р., складає близько 2,1 млрд дол. США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо у виробничі фонди, а скільки — на обладнання офісів та на інші потреби підприємств та їх ке¬рівників.

На частку США і Німеччини припадає більше третини пря¬мих інвестицій в Україну, приблизно 10 % сукупного товарообі¬гу України припадає на ці держави.

Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких — спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основна форма ін¬вестицій це — рухоме і нерухоме майно (65 %),— близько 20 % — безпосередньо — грошові внески.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюєть¬ся близько 70 нормативними актами різного рівня, якими іно¬земному інвестору досить важко керуватися в зв'язку з неодно¬значністю положень. Крім цього, до діючого Законодавства пос¬тійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно погіршу¬ють існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесто¬рів. З метою усунення цих недолік доцільно було