Налоги /
— здійснюється тільки в судовому порядку;
— характеризується певними процесуальними особливостями.
Якщо поняття об'єкта і суб'єкта злочину не викликає особливих проблем, то елементи характеристики суб'єктивної сторони податкового злочину більш складні при конкретизації. Законодавче регулювання форми провини не дозволяє визначити, з якою формою провини відбувається приховання об'єкта оподатковування. Деякі ґрунтуються на граматичному тлумаченні, тобто виходять з того, що приховання припускає усвідомлення суб'єктом того факту, що він ховає об'єкт або його частину, бажає вчинити і здійснює це діяння в активній формі.
Прихильники правозастосовних органів виходять з того, що приховання може бути здійснено і по необережності, тому що законодавець не використовував терміна «навмисне приховання». Критерієм «приховання» може розглядатися відображення доходу в звітних документах. Приховання доходів припускає невнесення в документи відповідних відомостей. Неправильне ж їхнє заповнення характеризується як заниження доходу.
Видимо, необхідно більш докладно розглянути проблему правопорушень в області облікового процесу. Адже про процес складання звітності в даному випадку і мова йде. Це приводить часом до абсурдних ситуацій, коли платники, що практично не ведуть облік, піддаються меншим штрафним санкціям, чим дисципліновані, але такі що допустили помилку в звітності.
Характеризуючи механізм податкових санкцій, виділяють два можливих підходи :
а) американський - відбиває жорсткість санкцій, підвищення податкового тиску. Нерідко використовуються і податкові санкції для покарання за неподаткові злочини. Адже в багатьох випадках діяльність, зв'язана з одержанням злочинних доходів (торгівля наркотиками, зброєю і т.д.), припускає і приховання цих доходів від оподатковування.
Класичним є приклад процесу в 30-х роках над главою чикагських гангстерів Аль Капоне, що за нарушение податкового законодавства був присуджений до позбавлення волі на термін у 11 років і сплаті штрафу в 70 тис. доларів.
Можливо також моделювання штрафних санкцій, спрямованих на досягнення істотних матеріальних чи наслідків утрат для платника. Кодекс про внутрішні доходи в США за недоплату податків припускає комбінований штраф: 5 % від несплаченої суми плюс 50 % від суми, що платник податків одержав би у випадку приміщення цих грошей у банк, виходячи зі стандартних банківських ставок.
б) європейський підхід характеризує більш м'яке обходження з платником податків. Поруч європейських податкових законодавств здійснюється вивід податкових санкцій зі сфери карного права.
Турецьке законодавство припускає оподаткування і додатковий компенсаційний збір постачальника товарів, реалізованих по навмисно занижених цінах. При цьому антидемпінгове мито відшкодовує збиток, а додатковий компенсаційний збір носить характер штрафних санкцій.
2. Адміністративна відповідальність
Адміністративні санкції становлять міри адміністративного впливу за допомогою адмі¬ністративно-правових норм, що містять осуд винного та його вчинку і що припускають негативні наслідки для правопоруш¬ника. Особливостями адміністративних санкцій є: відсутність важких правових наслідків; застосування по відношенню до менш тяжких податкових правопорушень (проступків); не тяг¬нуть судимості.
Підставою адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність адміністративного правопорушення — вина (умисна чи необережна) дія чи без¬діяльність, що зазіхає на суспільні відносини, які охороняють¬ся законом, за що законодавством передбачена адміністратив¬на відповідальність. До адміністративної відповідальності мо¬жуть бути притягнуті громадяни та посадові особи, винні в порушенні податкового законодавства. Адміністративній відпо¬відальності підлягають особи, що досягли на час вчинення пра¬вопорушення шістнадцятирічного віку, осудні.
Із всіх видів адміністративних стягнень податковим орга¬нам надано право використовувати адміністративний штраф. Розмір його визначається в межах, встановлених за вчинення відповідних правопорушень, в сумах, кратних певному показ¬нику (неоподатковуваному мінімуму заробітної плати).
Розмір штрафу залежить від періодичності здійснення правопорушень: так, при здійсненні протягом року після накладення адміністративного штрафу однорідного правопорушення розмір штрафу, що накладається повторно, зростає.
При накладенні подібного стягнення законодавець диференціює поняття «момент здійснення» у залежності від типу правопорушень. Для звичайних правопорушень при численні терміну накладення стягнення таким є момент здійснення правопорушення. При здійсненні триваючого правопорушення, відповідно, момент його виявлення. Триваючими правопорушеннями визнаються такі, котрі характеризуються безупинним здійсненням єдиного складу певного діяння. Термін, протягом якого може бути накладене стягнення, — той самий в обох випадках — два місяці.
3. Фінансові санкції — покарання упов¬новаженим органом платника податків за вчинення податко¬вого правопорушення в порядку, встановленому фінансово-пра¬вовими нормами, з метою реалізації суспільних інтересів по забезпеченню грошових надходжень в бюджет. Дуже часто між фінансовими і адміністративними санкціями ставлять знак рівності. Проте така позиція вимагає докладної аргументації. Нам видається, шо фінансові санкції відрізняються від адміні¬стративних, які застосовуються за податкові правопорушення за такими підставами. По-перше, вони розрізняються за суб'єк¬тами (якщо при адміністративних — це тільки фізичні особи, то при фінансових — і юридичні, і фізичні). По-друге, адміні¬стративні санкції реалізуються в грошовій формі, саме цей термін і підходить їм ближче, тоді як фінансові санкції значно ширші грошових. По-третє, фінансові санкції за податкові правопору¬шення засновані на податковому примусі, і характеризуються специфічними рисами.
Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства виступає в формі:
— стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет в формі податку;
— штрафу (що накладається податковими органами);
— пені, що стягується із платника за затримку внесення податку.
Механізм сплати сум, нарахованих податковим органом за порушення податкового законодавства, регулюється конкрет¬ними нормативними актами, що характеризують окремі види податків або відповідальність платників. Детальніше цей ме¬ханізм конкретизується Декретом Кабінету Міністрів України «Про стягнення не внесених в строк податків і неподаткових платежів» від 21 січня 1993 року. В ньому підкреслюється, що відстрочені і розстрочені суми стягуються із нарахуванням пені в повному чи зменшеному обсязі чи без нарахування пені у відповідності з рішенням органу, що надав відстрочку або роз¬строчку платежу.
На відстрочені або розстрочені суми повинна нараховуватись пеня, якщо інше не передбачено в рішенні про відстрочку.
Згідно з Законом України «Про списання і реструктизацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 бе¬резня 1997 року» платникам податків, які мають безнадійну до сплати податкову заборгованість надається можливість реструк-туризувати її, тобто їм надається розстрочка сплати рівними частками.
Держава дозволяє боржникам суми податкової заборгова¬ності, які виникли в період з 1 липня 1994 року по 31 березня 1997 року включно, без урахування нарахованої пені, штрафів, реструктуризувати шляхом розстрочки їх сплати строком на 120 місяців, з уплатою рівними частками до 15 числа кожного міся¬ця. Після прийняття податковим органом рішення про рест¬руктуризацію заборгованості за його заявою боржник зобов'я¬заний щомісяця вносити належну суму боргу в бюджет. У ви¬падках несплати сума податкової заборгованості стягується податковими органами в безспірному порядку. Сплата реструктуризованої заборгованості починається з 1 січня 1998 року.
4. Дисциплінарні санкції становлять форму впливу адмініст¬рації підприємств, установ та організацій за вчинення дисцип¬лінарних проступків, зв'язаних з податковими правопорушен¬нями. Дані правопорушення знаходяться на перетині адмініст¬ративної та дисциплінарної відповідальності, в основі яких лежить невиконання чи неналежне виконання обов'язків по сплаті податку платником, як робітником конкретного підприє¬мства, установи, організації. При невиконанні ним особистих податкових зобов'язань відповідальність наступає у встановле¬ному законом порядку.
4. Особливості застосування фінансових санкцій за порушення податкового законодавства.
Фінансово-правові санкції — це застосування уповноваженими на те державними органами і їхніми посадовими особами до платників податків (юридичним і фізичним особам) за здійснення податкового правопорушення у встановленому адміністративними і фінансово-правовими нормами порядку примусових заходів, що виражаються в грошовій формі і перечисляемых у бюджет, з метою забезпечення суспільних і державних фінансових інтересів, відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових надходжень, а також покарання порушників. Таким чином, застосування фінансових санкцій волоче для винних у здійсненні податкових порушень настання обтяжних наслідків майнового і морального характеру.
Відповідно до чинного законодавства, що регулює податкові правовідносини, дотримання порядку сплати податків забезпечується застосуванням фінансової, адміністративної, карної і дисциплінарної відповідальності.
За законодавством України до фінансових санкцій відносяться стягнення не внесених у встановлені строки податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих