CНР

урахуванням потреб країн, що розвиваються.

Водночас Організація Об'єднаних Націй розробила запиталь¬ник для розсипки державам-членам з метою регулярного і систе¬матичного збирання інформації щодо національних рахунків. У ньому пропонувалося подавати дані для дев'яти стандартних таблиць. Починаючи з 1958 року такі дані, доповнені інформаці¬єю національних статистичних органів і статистичними публіка¬ціями відповідних країн, оприлюднювалися в «Щорічнику зі ста¬тистики національних рахунків» щодо 70 країн і територій.

У другому виданні стандарту СНР-53, що вийшло в 1960 році, було враховано досвід його застосування в різних краї¬нах. Робота над другим виданням розпочалася 1956 року, коли Статистична комісія дійшла висновку про необхідність певних поправок і доповнень до тексту стандарту СНР 1953 р. Біль¬шість таких поправок було сформульовано 00Н спільно з МВФ і ОЕСР на засіданні, що відбулося в 1956 році. Крім того, Статистична комісія запропонувала створити ширшу систему з урахуванням значного досвіду з плановою економікою, а та¬кож відмінностей у потребах країн, які перебувають на різних рівнях розвитку.

1964 року було опубліковано третє видання СНР-53, яке біль¬ше ніж попередні відповідало «Посібнику з платіжного балансу» МВФ.

1.4.2. СНР-68 ЯК БАЗОВА МОДЕЛЬ

Робота з удосконалення СНР не припинялася. Так, 1964 ро¬ку члени групи експертів 00Н обговорили проект доповіді з цього питання Р. Стоуна та співдоповідей, підготовлених 00Н і ОЕСР. Це послужило основою для обговорення в рамках Ста¬тистичної комісії за участю робочих груп, сформованих при регіональних комісіях 00Н з представників національних ста¬тистичних органів, а також із залученням Міжнародної асоціа¬ції з вивчення національного доходу і національного багатства. 1966 року з урахуванням цих дискусій було підготовлено другий а згодом і третій документ щодо перегляду стандарту СНР-53 в 1968 році Статистична комісія затвердила переглянутий варіант СНР

СНР-68 значно відрізняється від СНР-53.

Рахунок виробництва поділено на рахунки витрат-випуску. Розукрупнено показники чистого кредитування і чистого запози¬чення за рахунок виокремлювання показників фінансових пото¬ків цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет окремих секторів. Рахунки доходів та витрат відокремлено від рахунків операцій з капіталом. Баланси активів і пасивів розроб¬лено для окремих секторів і всієї економіки в цілому. У СНР-68 . було запроваджено додаткові класифікації для діяльності органів державного управління, некомерційних організацій і для транс¬фертів, а також передбачалося включення даних щодо товарів і послуг в постійних цінах.

Принципова структура СНР-68 має такий вигляд.

І.Зведені рахунки:

1. Валовий внутрішній продукт і використання його.

2. Наявний національний дохід і розподіл його.

3. Фінансування капітальних витрат.

4. Зовнішні операції.

II. Рахунки виробництва, споживання і капіталоутворення:

1. Види товарної продукції (товарів і послуг, які реалі¬зуються).

2. Нетоварна продукція та послуги (ті, що не реалізуються).

3. Галузі виробництва країни.

4. Послуги державних установ.

5. Послуги приватних некомерційних організацій, що обслу¬говують домашні господарства.

III. Рахунки доходів і видатків на фінансування капітальних затрат:

1 Нефінансові корпоративні аналогічні підприємства.

2. Фінансові установи.

3. Державні установи.

4. Приватні некомерційні організації, що обслуговують до¬машні господарства.

5. Домашні господарства (з урахуванням приватних нефінан¬сових некорпорованих підприємств).

Національний дохід включає також інші факторні доходи з-за кордону (сальдо), зокрема доходи від власності за кордоном. У правій колонці рахунку відображаються також інші поточні трансферти з-за кордону (сальдо). Тому сума всіх компонентів цієї колонки рахунку становить наявний національних дохід. У лівій колонці рахунку 2 реєструються показники використання національного доходу. Згідно з методологічними принципами СНР він розподіляється на кінцеве споживання та нагромадження основного капіталу. Останнє є джерелом фінансування капітальних витрат. Тому величина нагромадження переноситься на кредит наступного рахунка СНР, де використовуються показники фінансування капітальних витрат.

Цей рахунок призначено для характеристики процесу реаль¬ного нагромадження активів (матеріально-речових, відтворюва¬них і невідтворюваних, фінансових), а також джерел фінансуван¬ня придбання цих активів.

У верхній частині рахунка розміщуються джерела фінансу¬вання витрат на забезпечення приросту запасів матеріальних оборотних коштів, придбавання основного капіталу, на будівниц¬тво, на купівлю нематеріальних активів (патентів, ліцензій тощо). Перевищення джерел фінансування над суму реального нагрома¬дження матеріально-речових і нематеріальних активів утворює окрему позицію рахунка 3 «Перевищення суми придбаних фінан¬сових активів над суму взятих зобов'язань», одержану сальдовим методом. Ця стаття характеризує вартість придбаних фінансових активів (позички, приріст наявних коштів у банку та ін.) за міну¬сом вартості взятих зобов'язань (за одержаними позичками, кре¬дитами тощо).

нижній частині рахунка зазначають придбавання фінансо-активів за видами (у лівій частині) та взяті зобов'язання (у правій частині) .

Зведений рахунок 4 призначено для реєстрації зовнішніх операцій: експорту, імпорту, надходжень доходів від капіталу за кор¬доном та ін. 26 стандартних допоміжних і додаткових таблиць призначя лися для подання деталізованих статистичних рядів, які було не можливо оформити у вигляді рахунків. Як показав практичний досвід, ця система може бути реальною основою для об'єктивного оцінювання планів економічного розвитку.

Варто зауважити, що СНР-68 не є міжнародною нормою: призначено лише для показу того, які класифікації, таблиці та рахунки системи можуть бути пристосовані до умов тієї або ін¬шої країни.

Одним з варіантів модифікованої СНР-68 стала Європейська система інтегрованих економічних рахунків (ЄСР), підготовлена Євростатом. Вона відрізняється від СНР тим, що має додаткову інформацію щодо виробництва і фінансів, докладні дані про роз¬поділ і перерозподіл доходів.

1.4.3. СНР-93 — ОБЛИЧЧЯМ ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

СНР-93 (як і СНР-53 та СНР-68) — це черговий етап розвитку національного рахівництва. З історичного погляду, як зміст СНР-93, так і робота з її аналізу й перегляду відображають поглиблення досвіду' і спеціальних знань, які лежать в основі СНР, досягнен¬ня більшого узгодження між СНР та іншими міжнародними ста¬тистичними стандартами, а також зміну напряму досліджень у цій галузі.

Протягом 1975—1980 років було проведено кілька регіональ¬них нарад з аналізу практики використання СНР-68 у різних країнах. 1979 року Статистична комісія ухвалила рішення про створення відповідної групи експертів та запропонувала розроби¬ти конкретні пропозиції щодо необхідних уточнень СНР і приве¬дення її у відповідність з новими умовами. На своїх сесіях 1983 і 1985 років Статистична комісія схвалила рекомендації експертної групи, із застереженням щодо важливості збереження спадкоєм¬ності, тобто необхідності уникнути серйозної зміни визначень і класифікацій. Пріоритетними були визнані питання, пов'язані з практичним впровадженням СНР в країнах, що розвиваються.

Протягом 1982—1985 рр. міжнародні організації, консультанти та національні статистичні установи провели дослідження з тем, що їх було винесено на обговорення. Результати досліджень обговорено на регіональних нарадах за участю представників національних статистичних служб. У порядку підготовки до наступного етапу роботи Міжсекретаріатська робоча група (представники МВФ, Євростату ОЕСР) розробила два документи — про організацію перегляду СНР і про концептуальні основи переглянутої СНР.

У 1986-1989 роках групи експертів обговорили широке коло питань: структура СНР, зіставлення цін і кількості, зовнішній сектор, сектор домашніх господарств, державний сектор, рахунки виробництва і таблиці «витрата-випуск», фінансові потоки та ба¬ланси активів і пасивів, а також узгодження СНР і БНГ. 1989 ро¬ку для розгляду невирішених питань і аналізу проектів розділів переглянутої СНР було створено групу експертів; ця група про¬вела шість засідань.

У 1990 році було додатково обговорено проекти вже опублі¬кованих розділів. В основу обговорення покладено документ, підготовлений Міжсекретаріатською робочою групою. Одним з головних питань був облік екологічних аспектів СНР. 1991 року Статистичній комісії подали попередній проект переглянутої СНР. Процес уточнень і доповнень тривав до літа 1992 р. У жовтні 1992 р. проект було обговорено на міжрегіональному семінарі. 1993 року Статистична комісія одноголосно рекомендувала схва¬лити новий проект СНР, а Економічна і Соціальна Рада 00Н за¬кликала держави-члени і міжнародні організації до використання цієї системи.

Зрозуміло, що дослідження нового проекту триватимуть і далі. Нині вже практично сформовано програму таких досліджень:

1. Розроблення практичних вказівок для чіткого розподілу ко¬місійних зборів за фінансове посередництво, які не підлягають прямому вимірюванню щодо конкретних користувачів. Комісія схвалила пропозицію Міжсекретаріатської робочої групи з націо¬нальних рахунків про забезпечення гнучкого підходу до застосу¬вання цього принципу в окремих країнах або групах країн.

2. Розроблення порядку умовного обчислення плати за оренду будівель, що перебувають у власності та користуванні органів Державного управління і некомерційних організацій