Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Страхование /

Формування та розвиток страхового ринку України за роки незалежності

←предыдущая  следующая→
1 2 3 



Скачать реферат


Реферат

Формування та розвиток страхового ринку в Україні за роки незалежності

Тернопіль-2004

План

Вступ

1. Перший етап формування та розвитку страхового ринку в Україні (1991-1993 рр)

2. Український ринок страхування в 1993-1996 рр

3. Останній етап формування страхового ринку. Страховий ринок сьогодні.

Список використаної літератури

Вступ

Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові по¬слуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Український страховий ринок перебуває сьогодні на порозі поступового інтегрування у світовий. Тому дуже важливо з'ясу¬вати, яке місце посідає страховий ринок у країнах з розвиненою економікою, де страхову галузь визнано однією з найважливі¬ших. Вона забезпечує дієву систему захисту майнових прав та ін¬тересів усіх громадян і підприємств, підтримання соціальної ста¬більності суспільства, економічної безпеки держави, а також є важливим фінансовим інструментом регулювання національної еко¬номіки й потужним джерелом акумулювання коштів для їх подаль¬шого довготермінового інвестування в народне господарство.

Страхова діяльність належить до найприбутковіших видів сві¬тового бізнесу? Так, 2000 року 6 страхових компаній входили до списку 50 найбільших компаній світу. Щорічний світовий обсяг страхових послуг наближається до 2,5 трлн дол. США.

У більшості економічно розвинених країн держава істотно впливає на національний страховий ринок через законодавство й уповноважені страхові організації, в яких вона володіє, як прави¬ло, значним пакетом акцій. Завдяки цьому вдається якомога повніше використовувати місткість стра¬хового ринку й забезпечувати безпосередній державний контроль за можливими каналами відпливу валюти за кордон.

Останнім часом значно посилилася конкуренція між банківсь¬ким та страховим бізнесом, і переможцями в цій конкурентній боротьбі часто виходять страхові компанії. У більшості країн страхові компанії активно залучені до пен¬сійного бізнесу, у рамках якого вони активно й успішно конку¬рують з іншими інститутами цього ринку (пенсійними фондами і т. ін.). Реалією сьогодення стала активізація міжнародної діяльності страхових компаній (особливо в Європі зі створенням Європей¬ського союзу), а саме злиття страхових компаній, які містяться в різних країнах, і відкриття нових філій за кордоном. З 16 червня 1999 року набула чинності Угода про партнерство між Україною та країнами Євросоюзу в частині банківської та страхової діяль¬ності, яка передбачає, зокрема, створення для іноземних страхо¬виків умов, не гірших за ті, що існують для страховиків-резидентів. З огляду на сказане страховий ринок України зазнає істотних змін, про які йтиметься далі.

У розвинених країнах страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8—12 % валового внутрішнього продукту. Загальний обсяг надходжень до бюджетів цих країн від страхової галузі порівнянний з обсягом відповідних надходжень від банківської системи. Акумульовані через страхування грошові кошти є джерелом великих інвестицій.Український страховий ринок порівняно з провідними країнами, де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває у стадії формування. Тому його частка у вітчизняній економіці ще доволі мала

1.Формування страхового ринку України – перший етап (1991-1993 рр)

Поняття «страховий ринок» у пострадянській економіці скла¬лося на початку 90-х років. Саме на цей період припало створен¬ня поряд з Держстрахом перших альтернативних страхових орга¬нізацій.

Зародження й розвиток страхового ринку України — процес, що має багато спільного з аналогічними процесами в інших пост-соціал і стичних країнах. Проте нашій країні притаманні й деякі специфічні риси.

Із законодавчим упровадженням у колишньому Радянському Союзі деяких елементів ринкової економіки (особливо з появою 1988 року Закону «Про кооперацію») почали створюватися перші страхові кооперативи, їхня частка в загальних обсягах страхування була незначною — не більш як 1 %. Проте існування кооперативів протягом 1988—1989 років мало велике значення, оскільки дало змогу набути першого досвіду роботи в ринкових умовах, посп¬рияло підвищенню кваліфікації кадрів. Під страховий захист по¬чали брати «нетрадиційні» для Держстраху СРСР ризики, зокре¬ма вантажі, відповідальність за невиконання угод третіми особами тощо. Уже на перших порах зародження на теренах ко¬лишнього СРСР страхового ринку альтернативні страховики пиль¬ну увагу звернули на зміст страхових продуктів (послуг), що про¬понуються в розвинених країнах Заходу. Завдяки цьому і в Україні почав зростати асортимент страхових послуг, виник інститут пере¬страхування. Коли 1990 року рамки законодавства в напрямку розвитку ринкових відносин було розширено, почали створюва¬тися перші комерційні страхові компанії. Можна відокремити чотири основні чинники, які сприяли розвитку на ринку повноцін¬них суб'єктів страхування.

Чинник 1-й — створення порівняно великих страхових орга¬нізацій союзного значення з широкою мережею периферійних філій, у тому числі й в Україні, що перетворилися згодом на са¬мостійних юридичних осіб. Так, скажімо, виникла теперішня компанія АСКА.

Чинник 2-й — створення комерційних страхових організацій на базі розміщених в Україні установ системи колишнього Держстраху СРСР і Індержстраху СРСР. Цей процес відбувався поступово і певною мірою опосередковано. Оскільки до кінця 1993 року Держстрах залишався повністю державною організаці¬єю, то через слабкий розвиток на той час ринкового законодавст¬ва він був істотно обмежений щодо можливостей підписувати вигідні страхові угоди, отримувати доходи від інвестиційної дія¬льності, впроваджувати ефективні форми мотивації праці тощо. Система ще тривалий час пропонувала підприємствам і населен¬ню «застарілі» шаблонні страхові продукти доринкового періоду. Державний страховик мав здійснювати обов'язкове страхування, яке було, здебільшого, збитковим. Імідж Держстраху багато втратив через гіперінфляцію і неможливість з багатьох (переваж¬но не залежних від страховика) причин своєчасно компенсувати втрати й виплачувати громадянам за попередніми договорами змі¬шаного страхування життя, укладеними ще за радянських часів.

З огляду на сказане кваліфіковані працівники Держстраху по¬чали переходити до інших компаній, створювати страховиків-супутників, які активно залучалися до страхування «вигідних» ризиків, запроваджуючи ті види страхування, яким не надавалося належної уваги в Держстраху. Навіть і тоді, коли в 1992—1993 ро¬ках законодавством України Держстрах (на той час уже Націо¬нальна акціонерна страхова компанія «Оранта») було поставлено в однакові умови з іншими компаніями, страхові компанії-супутники не зникли, а, набувши певного досвіду, працювали й далі (щоправда, поступово втрачаючи зв'язки зі своєю «базою»). За¬уважимо, що зазначений процес не був результатом спеціальної політики з боку Держстраху: його ініціювали й втілювали на міс¬цях працівники регіональних установ.

Що ж до Індержстраху, то він ще до розпаду СРСР перетвори¬вся на холдинг з великими правами своїх філій, зокрема й в Україні. Тому протягом 1991—1992 років для створення на базі цих філій самостійних страховиків не довелося докладати вели¬ких зусиль.

Чинник 3-й — створення страхових компаній комерційними, торговельними, банківськими та іншими підприємницькими струк¬турами. Перші роки самостійності української держави характери¬зувалися заснуванням багатьох банків, торговельних корпорацій, ін¬вестиційних компаній, інших комерційних структур. Ці суб'єкти, розвиваючи свій бізнес, доходили висновку про необхідність здійс¬нення страхування. Оскільки на страховому ринку ще не було вели¬ких надійних компаній, то структури в інших галузях бізнесу почали засновувати своїх страховиків, щоб ті їх обслуговували. Надалі страхові компанії такого типу почали працювати універсально, не обмежуючись потребами своїх засновників.

Чинник 4-й — створення так званих кептивних страховиків при галузях, підгалузях, сферах виробництва. З розвитком ринко¬вих відносин у різних сферах виробництва постала потреба ство¬рити обслуговуючу, комерційну інфраструктури. Тому поряд з банками, торговельними посередниками, зовнішньоекономічни¬ми фірмами почали засновуватись і страхові компанії, які на перших порах брали на себе внутрішньогалузеві ризики. Харак¬терною особливістю таких компаній було те, що на їхню роботу істотно впливали міністерства, відомства, державні корпорації тощо.

Окрім цих головних чинників масове виникнення страхових компаній протягом 1990—1993 років стимулювали (щоправда, набагато менше) такі чинники:

а) ініціатива науковців, фахівців, які запозичували досвід ро¬боти страхового ринку в розвинених країнах;

б) засновницька робота профспілок, громадських організацій;

в) участь зарубіжних інвесторів (такі компанії були, як прави¬ло, невеликі і створювалися передусім з метою розвідки ринку, але після встановлення 20 %-вої межі участі нерезидентів у статут¬ному фонді страховика майже всі вони припинили існування).

Не можна обминути й такий чинник, як створення страхових

←предыдущая  следующая→
1 2 3 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»