←предыдущая следующая→
1 2 3 4
Міністерство Освіти та Науки України
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Радіофізичний факультет
Кафедра радіоелектроніки
КУРСОВА РОБОТА
З курсу: Цифрова схемотехніка
На тему
Дослідження логічних елементів емітерно-зв’язаної логіки
Виконала: ст. гр. РБ-99-1
Дубіна О. Л.
Перевірив: ст. викл. каф. РЕ
Груздов В. Є.
Дніпропетровськ
2003
Реферат
Курсова робота: 25 стор., 3 табл., 16 рис., 5 літ. джерел.
ЕМІТЕРНО-ЗВ’ЯЗАНА ЛОГІКА, ЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ, ДОСЛІДЖЕННЯ, МАКЕТ, МІКРОСХЕМА.
В даній роботі надано основні теоретичні дані логічних елементів . Згідно з теорією розроблений макет дослідження логічних елементів емітерно-зв’язаної логіки, а саме – дослідження мікросхеми, яка складається з двох логічних елементів 3АБО-НІ, за допомогою якої можна дослідити принцип роботи всіх інших типів логічних елементів. Також надані рекомендації та методичні вказівки щодо роботи зі розробленим макетом.
ЗМІСТ
Вступ 4
1.Основні теоретичні відомості 5
2.Робота приладу 12
3.Постановка задачі 18
4.Вибір схеми 19
5.Конструкція макету 20
6.Завдання для підготовки до роботи 22
7.Порядок виконання роботи 23
Висновки 24
Список використаних джерел 25
ВСТУП
В даний час у зв'язку з бурхливим розвитком науки і техніки широке застосування одержали схемотехнології, які активно застосовуються в інтегральних схемах. У даній роботі розглянута різні мікросхеми на емітерно-зв’язаній логіці, але досліджується саме мікросхема К137ЛЕ3 на логічних елементах.
1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Математичною основою цифрової електроніки й обчислювальної техніки є алгебра чи логіки булева алгебра (по імені англійського математика Джона Буля). У булевой алгебрі незалежні змінні чи аргументи (X) приймають тільки два значення: 0 чи 1. Залежні змінні чи функції (Y) також можуть приймати тільки одне з двох значень: 0 чи 1. Функція алгебри логіки (ФАЛ) представляється у вигляді:
Y = F (X1; X2; X3 ... XN ).
Дана форма завдання ФАЛ називається алгебраїчної.
Основними логічними функціями є:
- логічне заперечення (інверсія)
Y = ;
- логічне додавання (диз’юнкція)
Y = X1 + X2 чи Y = X1 V X2 ;
- логічне множення (конь’юнкція)
Y = X1 • X2 чи Y = X1 X2 .
До більш складних функцій алгебри логіки відносяться:
- функція рівнозначності (еквівалентності)
Y = X1 • X2 + чи Y = X1 ~ X2 ;
- функція нерівнозначності (додавання по модулі два)
Y = X1 • + • X2 чи Y = X1 X2 ;
- функція Пірса (логічне додавання з запереченням)
Y = ;
- функція Шеффера (логічне множення з запереченням)
Y = ;
Логічний елемент – це електронний пристрій, що реалізує одну з логічних операцій. Логічні елементи являють собою електронні пристрої, у яких оброблювана інформація закодована у вигляді двійкових чисел, відображуваних напругою (сигналом) високого і низького рівня. Термін «логічні» прийшов в електроніку з алгебри логіки, що оперує зі змінними величинами і їхніми функціями, що можуть приймати тільки два значення: «істинно» чи «хибно». Для позначення чи істинності хибності висловлень використовують відповідно символи 1 чи 0. Кожна логічна перемінна може приймати тільки одне значення: 1 чи 0. Ці двійкові змінні і функції від них називаються логічними змінними і логічними функціями. Пристрою, що реалізують логічні функції, називаються логічними чи цифровими пристроями.
На рис. 1 - 10 представлені логічні елементи, що реалізують розглянені вище функції. Там же представлені так називані таблиці чи станів таблиці істинності, що описують відповідні логічні функції в двійковому коді у виді станів вхідних і вихідних перемінних. Таблиця істинності є також табличним способом завдання ФАЛ.
На рис.1 представлений елемент “НІ”, що реалізує функцію логічного заперечення Y = .
Рис. 1. Елемент НІ
Елемент “АБО” (рис.2) і елемент “І” (рис.3) реалізують функції логічного додавання і логічного множення відповідно.
Рис. 2. Елемент АБО.
Рис. 3. Елемент І
Функції Пірса і функції Шеффера реалізуються за допомогою елементів “АБО-НІ” і “І-НІ”, представлених на рис.4 і рис. 5 відповідно.
Рис. 4. Елемент АБО-НІ.
Рис. 5. Елемент І-НІ.
Елемент Пірса можна представити у виді послідовного з'єднання елемента “АБО” і елемента “НІ” (рис.6), а елемент Шеффера - у виді послідовного з'єднання елемента “І” і елемента “НІ” (рис.7).
На рисунку 8 і 9 представлені елементи “ Що виключає Або” і “ Що виключає АБО-НІ”, що реалізують функції нерівнозначності і нерівнозначності з запереченням відповідно.
Рис. 8. Елемент, що виключає АБО.
Рис. 9. Елемент, що виключає АБО-НІ.
Логічні елементи, що реалізують операції кон’юнкції, диз’юнкції, функції Пірса і Шеффера, можуть бути, у загальному випадку, n - входові. Так, наприклад, логічний елемент із трьома входами, що реалізує функцію Пірса, має вид, представлений на рис.10.
Рис.10
У таблиці істинності (рис.10) є вісім значень вихідних змінних Y. Ця кількість визначається числом можливих комбінацій вхідних змінних N, що, у загальному випадку, дорівнює: N = 2 n , де n - число вхідних змінних.
Логічні елементи по режиму роботи підрозділяються на статичні і динамічні. Статичні ЛЭ можуть працювати як у статичному, так і динамічному (імпульсному) режимах. Статичні елементи найбільше широко використовуються в сучасних мікросхемах. Динамічні ЛЕ можуть працювати тільки в імпульсному режимі.
Логічні елементи класифікують також за типом транзисторів, які застосовуються. Найбільше поширення одержали ЛЕ на біполярних і МДП - транзисторах і МДП – транзисторах. Крім того, інтенсивно розробляються ЛЕ на арсенід – галієвих МЕП і ГМЕП – транзисторах. Для кожного з перерахованих типів ЛЕ існує число схемотехнічних і конструктивно – технологічних різновидів.
Розглянемо найбільш розповсюджені схемотехнології, які застосовуються в інтегральних схемах:
1. Транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ).
2. Емітерно-зв’язана логіка (ЕЗЛ).
3. Логіка, побудована на основі структури метал-діелетрик-напівпровідник з п-каналом (пМДП).
4. Логіка, побудована на основі структури метал-діелетрик-напівпровідник із транзисторами різної провідності (КМДП).
Технологія ЕЗЛ.
Технологія ЕЗЛ є так само, як і технологія ТТЛ, біполярною, тобто елементи будуються з використанням біполярних структур. Основою елементів ЕЗЛ є так називаний «перемикач струму», на основі якого будується базовий елемент цієї технології - АБО- -НІ (див. рис. 11); по виходу1 даної схеми реалізується логічна функція АБО-НІ, а по виходу2 - АБО.
Через низький вхідний опір схеми ЕЗЛ мають високу швидкодію і працюють переважно в активному режимі, отже, перешкода, яка попадає на вхід, підсилюється. Для
←предыдущая следующая→
1 2 3 4
|
|