Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Таможенная система /

Таможенное дело

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 



Скачать реферат


митна політика та ідеологія.

Протекціонізм і лібералізм - це основні форми реалізації зовнішньоторгівельної політики держави, які об'єднують законодавче забезпечення національної зовнішньої торгівлі і напрацьовану світову практику з уніфікації торгівельного досвіду. Протекціонізм, передусім, направлений на стимулювання розвитку національної економіки шляхом надання відповідних переваг національним товаровиробникам і виробництва певних бар'єрів для проникнення іноземних конкурентів на внутрішній ринок. Головне завдання протекціонізму - стимулювання і підтримка вітчизняного експорту.

Лібералізація зовнішньоторгівельної політики держави виражається в поступовому скасуванні обмежень у зовнішній торгівлі, зниженні ставок імпортного і експортного мита і надання істотних тарифних пільг відносно імпортних товарів, які виготавляються в країнах, що розвиваються.

Малюнок 1.1.1 Взаємозв'язок особливостей, форм і

інструментів реалізації зовнішньоекономічної політики

держави.

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі займають центральне місце в системі реалізації державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі комплексно впливає на розміри сум мита, що нараховуються на товари, які є об'єктом експортно-імпортних операцій.

Нетарифне регулювання - другий основний інструмент регулювання зовнішньоторгівельної політики держави. Способи нетарифного регулювання, на перший погляд, не мають такого істотного впливу на зовнішню торгівлю, як тарифи, але в зв'язку зі своєю національною приналежністю і особливостями використання вони стають регулюючим чинником при імпорті та експорті.

Нетарифні обмеження є комплексом національних адміністративних заходів, які нерідко не пов'язані безпосередньо із зовнішньою торгівлею. Але виконують функцію регулювальника експортних і імпортних операцій.

Митні органи України при проведенні митної політики вирішують слідуючі головні задачі:

a) захист економічних інтересів;

b) контроль за дотриманням законодавства України про митну справу;

c) забезпечення виконання зобов'язань, витікаючих з міжнародних договорів України відносно митної справи.

d) використання коштів митно-тарифного і внетарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

e) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, переміщуваних через митний кордон України;

f) комплексний контроль спільно з Національним банком України за валютними операціями;

g) здійснення заходів що до захисту інтересів споживачів товарів і дотриманню учасниками зовнішньоекономічних зв'язків, державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

h) створення сприятливих умов для прискорення товарообороту і пасажиропотоку через митний кордон країни;

i) боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил;

j) співпраця з митними органами і іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;

k) ведення митної статистики.

Митні органи виконують слідуючі основні функції:

1. Беруть участь в розробці митної політики держави та в її реалізації.

2. Забезпечують дотримання законодавства, контроль за виконанням якого покладений на митні органи; вживають заходів по захисту прав і інтересів громадян, підприємств, установ і організацій при здійсненні митної справи.

3. Забезпечують в межах своєї компетенції економічну безпеку держави, що являється економічною основою суверенітету держави.

4. Захист економічних інтересів держави.

5. Застосовують засоби митного регулювання торгово-економічних відносин.

6. Стягують митні збори, податки та інші митні платежі.

7. Беруть участь в розробці заходів економічної політики відносно товарів, переміщуваних через митний кордон держави, реалізовують ці заходи.

8. Забезпечують дотримання дозвільного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон держави.

9. Ведуть боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства, що відноситься до товарів, переміщуваних через митний кордон держави, кладуть край незаконному обігу через митний кордон держави наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного і археологічного надбання, об'єктів інтелектуальної власності, видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, інших товарів, а також сприяють в боротьбі з міжнародним тероризмом і перетині незаконного втручання в аеропортах в діяльність міжнародної цивільної авіації.

10. Здійснюють і вдосконалюють митний контроль і митне оформлення, створюють умови, сприяючі прискоренню товарообігу через митний кордон держави.

11. Ведуть митну статистику зовнішньої торгівлі і спеціальну митну статистику.

12. Ведуть товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності.

13. Сприяють здійсненню заходів по захисту державної безпеки, громадського порядку, моральності населення, життя і здоров'я людини, захисту тварин і рослин, охороні навколишнього природного середовища, захисту інтересів вітчизняних споживачів товарів, що ввозяться.

14. Здійснюють валютний контроль в межах своєї компетенції.

15. Забезпечують виконання міжнародних зобов'язань держави в частині, що стосується митної справи; беруть участь в розробці міжнародних договорів, що торкаються митну справу; здійснюють співпрацю з митними та іншими компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями, що займаються питаннями митної справи.

16. Проводять науково-дослідні роботу і консультування в області митної справи; здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації фахівців в цій області для державних органів, підприємств, установ і організацій.

17. Регулюють єдину фінансово-господарську політику, розвивають матеріально-технічну і соціальну базу митних органів, створюють необхідні умови праці для працівників цих органів.

Виходячи з того, що митна справа це явище не одновимірне, тут завжди можна побачити два аспекти - внутрішній і зовнішній.

Згідно цьому потрібно зазначити два принципово важливих положення:

1. Виходячи з свого суверенітету держава зберігає повну свободу в тому, що стосується дозволу, обмеження, заборони і взагалі, регулювання в тій або іншій формі ввезення в країну або вивозу з неї товарів та інших предметів відповідно до основних принципів зовнішньоторгівельної політики, найважливішою складовою частиною якої і є митна політика.

2. Разом з тим держава, встановлюючи той або інший митний режим, не може не рахуватися з загальнопризнаними принципами і нормами міжнародного права (що, зрештою, так само витікає з доктрини поваги суверенітету всіх держав). Для митної сфери має особливе значення принцип недискримінації в міжнародних економічних відносинах і в міжнародній торгівлі, згідно з яким кожна держава в праві чекати від інших держав надання їй таких умов, які були б для всіх рівними.

У світлі сказаного про роль і значення митної політики і митної сфери загалом цілком логічним і закономірним являється те, що в першому ж на шляху до незалежності України документі - "Декларації про державний суверенітет" від 16.07.1990р. серед найважливіших пунктів програми державного будівництва сформульовано положення про створення власної митної системи України.

Нині, після років незалежності, Митна служба України, створена в 1991 році (Державний митний комітет України), реорганізована на основі Указу Президента від 29.11.96 року в Державну митну службу України, являє собою розгалужену, багатофункціональну структуру, що органічно вписується в економічну систему молодої держави часів незалежності. Це 55 митниць, майже 200 митних постів і вже близько 20 000 працівників митниці.

І все ж, основним документом, що визначає порядок роботи митної служби України є Митний кодекс, який був прийнятий 12.12.91. Однак, з точки зору міжнародних правових норм і враховуючи внесення багатьох змін в митне законодавство України, було прийняте рішення про створення нового Митного кодексу. Його розробка ведеться доволі тривалий час, тобто з травня 1996 року. У грудні 1998 року Верховна Рада України розглянула внесений Кабінетом Міністрів України проект Митного кодексу, який був прийнятий 228 голосами у першому читанні за виключенням ряду положень.

Крім вищеперелічених існує ряд нормативних актів, регулюючих розвиток митної справи в Україні, до них відносяться:

- Укази Президента

- Постанови КТУ

- Накази ДМСУ

Істотно впливають на зміст національних актів, які регулюють зовнішню торгівлю України, світові торгові угоди, конвенції, домовленості, правила і багатосторонні договори про міждержавні партнерські відносини.

1.1.1. Коротка характеристика загальної документації.

Митний кодекс України

Митний кодекс України (МКУ) був прийнятий Верховною Радою України 12 грудня 1991 року і введений в дію з 1 січня 1992 року. Він визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»