зобов’зані збирати гроші серед меценатів .
Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття , було прийнято рішення видати новий іміграційний закон , котрий перекрив би кордон для безробітних із інших держав . Цей закон набув чинності у липні 1929 року . На його підставі , кожна держава мала свою квоту , пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році . Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку .
Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи . Одже на передвиборній компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням . І він таки розібрався , прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року . Відповідно до нового закону , було створено Федеральне фермерське бюро , яке повинно було допомогати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти . Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва , тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит . На усі потреби , бюро отримало 500 млн. долларів . Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям , котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів .
Не пройшло й два роки , як усі фонди бюро було вичерпано . А ціни на пшеницю продовжували падати . Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениці . Одже , фермерське бюро виявилось безсильним перед обличчям кризи .
Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань . Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року . 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки . На цьому засіданні було прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США , і тим самим подолати кризу . Ця програма , як і інші , виявилась неефективною .
Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку , але усі вони були не зовсім правильними . Одже , адміністрації Гувера не вдалося подолати кризу .
Вступ у повноваження президента Ф.Д.Рузвельта
Враховуючи ситуацію , губернатор Ф.Д.Рузвельт в листі законодавцям штата від 07 січня 1931 року , обіцяв що його адміністрація – “стане на путь невідкладної допомоги” , не дивлячись на те що матеріальна допомога по безробіттю “суперечить не тільки усім принципам соціальної політики , а і усім принципам американського громадянства та здорового державного управління .”
Одже , коли прийшов до влади , Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати і шукати методи боротьби із кризою . Ще на передвиборній кампанії , Ф.Д.Рузвельт казав , що державі та народу потрібно йти “новим курсом” , одже , і программа Ф.Д.Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім’я “Новій курс”.
Однак , перед прийняттям своїх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було геть ніякої програми по оздоровленню економіки . Уся його программа (як потім свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді нотаток . Адже результати були більш ніж кращими .
Повертаючись до передумов впровадження “Нового курсу” , можна сказати що основною причиною звісно-ж була економічна криза , яка з кожним днем була все глибшою . На мою думку , без рішучих змін у державному устрію , та зміни відношення держави до громадських справ , було не можливо . Економіку потрібно було лікувати . А повинен був займатись лікуванням саме уряд . Всеж - такі основна функція держави це регулювання суспільних відносин , а у США була політика державного “не втручання” . І доки Ф.Д.Рузвельт не змінив відношення держави до суспільства та внутрішню політику , криза продовжувалась .
2. Суть «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта .
Нова адміністрація та конгрес перш за все були змушені розібратися з банківсько-фінінсними проблемами . На початку березня 1933 року банки припинили функціонувати . Президент був змушений оголосити надзвичайне положення і зачинити усі банки .
Надзвичайну сесію конгреса було перенесено з 9 березня на 6 , а в перші години своєї діяльності , конгрес прийняв надзвичайний банківський закон . Невдовзі , 10 березня , президент видав наказ , який забезпечував встановлення абсолютного державного контролю над золотом . Цей указ не давав змоги вивезти його за кордон , та займатися спекуляцією золота . Уряд отримав матеріальну змогу декретувати золотий зміст доллара , чим згодом і скористався . Розширив державне втручання в банківську сферу , уряд прийняв рішення почати відродження вже с 13 березня . В цей день було відкрито 12 центральних банків Федеральної резервної системи (ФРС) . Вранці , ще 250 банків у різних містах було визнано “здоровими” , а 15 березня стали до роботи усі без вийнятку банки .
Наступним кроком адміністрації Ф.Д.Рузвельта , було зменшення кількості банків . У 1932 році їх було 6145 , а через рік їх вже було 4897 , а за данними на 1939 рік працювали 5203 банки з капіталом 33,1 млрд. долларів . Таким чином у період з 1933 по 1939 рік кількість банків зменшилась на 15% , а обсяг їх активів зріс на 37 % .
16.06.1933 року було прийнято ще один “банківський” закон - закон “Гласса-Стігала” . Він поділяв депозитні та інвестиціонні операції , тим самим перекриваючи можливість займатися спекулятивними операціями . Ще одним важливим введенням було страхування депозитних вкладів які , не перевищують 2500 долларів . У1934 році сумму , яка підлягає страхуванню підняли до 5000 долларів . У другій половині 1935 року , 14219 банків , які мали вклади на 45 млрд. долларів , повинні були страхувати усі вклади , які доходили до сумми 5000 долларів .
Згідно до банківського закону 1935 року , рада керівників отримала контроль над резервом , який повинен залишатися в банках – членах ФРС . Це означає , що рада зниженням чи підвищенням рівня резерву , мала змогу впливати на ділову активність . Це дуже важливо тому , що діяльність банків опинилась під контролем державної влади .
31 січня 1934 року , Ф.Д.Рузвельт видав закон , за яким золотий зміст доллара було знижено з 25 4/5 до 15 5/21 грама , та встановлено ціну на золото у розмірі 35 долларів за унцію . Таким чином доллар було девальвовано на 12 % . Завдяки цим діям процент платні по облігаціях знизився з 3,76 у 1932 році , до 2,39 у 1940 році . Банкіри також були змушені знизити процентні ставки в приватних операціях . Корпорації сплачували по кредитах 2,9 % , а не 4,25 % як раніше .
Але банківська реформа - це не єдине що треба було робити . Була ще проблема соціального захисту , яка теж хвилювала владу . Одже 12.03.1933 року адміністрація Рузвельта дала добро на асигнування у розмірі 500 млн. долларів , на здійснення допомоги безробітним . Керівником Федеральної адміністрації по здійсненню надзвичайної допомоги (ФЕРА) призначили Г.Гопкінса . Усього було витрачено на допомогу безробітним більш ніж 4 млрд. долларів . Однак безробітні віддавали перевагу не грошовій допомозі , а громадським роботам .
Першою отримала таку допомогу молодь . З квітня 1933 року , почалось відправлення молоді до лісних таборів , де вони мешкали на повному державному забезпечені терміном 6 місяців . Одночасно з цим , вони отримували платню у розмірі 30 долларів , 25 з яких вони повинні були відіслати до своєї родини . За 1933-1939 роки через ці табори пройшли 2 млн. людей віком до 25 років . Але безробітні це не єдині кому була потрібна допомога . Так у серпні 1935 року був прийнятий закон який передбачував два види страхування – по старості та безробіттю . Фонди для виплат утворювались за рахунок налога на підприємців , робітників та службовців у розмірі 1% від заробленної суми . Також цим законом був створений пенсійний ліміт у розмірі 85 долл. на місяць .
З безробіттям все виглядало інакше . Фонди для допомоги утворювались з налогу у розмірі 1% , яким було обкладено підприємців приймавших на роботу вісім та більш робітників .
У тісному зв’язку з цими заходами впроваджувалось законодавство націлене на регулювання операцій на фондових біржах . Так у 1933-1934 роках були прийняті два закони для регулювання біржевої діяльності . На базі цих законів було створенно “Комісію по торгівлі акціями” . До 1937 року в цю комісію звернулись 3500 компаній для реєстрації їх акцій на загальну суму 13 млрд. долларів . Іноді комісія зверталась до суду з проханням не дозволяти тим чи іншим організаціям випуск акцій .
16.06.1933 також було прийнято закон про відновлення промисловості (National Industrial Recovery Act - НИРА) . Завдяки НИРА за короткий термін часу було сформовано 557 основних та 189 допоміжних кодексов в отраслях .
У сфері аграрної політики Ф.Д.Рузвельтом 12.05.1933 року був прийнятий білль о допомозі фермерам (Agricultural Adjustment Act - AAA) . Цей білль ставив для себе головною метою підняти рівень цін , щоб співвідношення між куплею та продажею стало таким як у період з 08.1909 по 07.1914 років . Для досягнення цієї мети було знищено 10,5 млн. акров хлопчатника , близько 6,5 млн. свіней а також багато іншої продукції . Також було об’явлено про виплату премій за зменшення посівних платежей . Но вже у 1936 році , а саме 1 березня , був підписаний закон “о збереженні плодородія почв та о квотах для внутрішнього ринка” . Цим законом було відкрито другий етап в аграрній політиці “Нового курсу” . Ціллю уряду залишилось підвищення цін на продукцію .
16 лютого 1938 року був прийнятий закон завершуючий аграрну політику “Нового курсу” . Був він направлений також на регулювання цін , тільки не шляхом знищення , а шляхом зберігання продукції , яке стимулювалося урядом