╧ЁшьхЁ: ╥ЁрэёяюЁЄэр  ыюушёЄшър
▀ ш∙є:
═р уыртэє■  |  ─юсртшЄ№ т шчсЁрээюх  

├юёєфрЁёЄтю ш яЁртю /

╚ёЄюЁш  ъюэёЄшЄєЎшш ╤╪└

←яЁхф√фє∙р   ёыхфє■∙р →
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 



╤ърўрЄ№ ЁхЇхЁрЄ


Вибўр теми д нно∙ роботи пўдк з ний ∙∙ кту льнўстю. Пўс-

ля розп ду Р дянського Союзу н окремў держ ви перед н род -

ми кожно∙ з них повст ло пит ння про конституцўю - основний

з кон, по якому знов створен нез лежн держ в буде жити й

розвив тися.

Попереднў конституцў∙ республўк СРСР, н пис нў чиновник -

ми н зр зок "Ст лўнсько∙ конституцў∙" 1936 року, н вўть з

численними випр вленнями, не можуть бути пристосов нў для с -

мостўйних держ в. У кожно∙ з них "особлив пост ть" ў ∙∙, як

ў Росўю, про котру цў слов говорять, " ршином з г льним не

змўряти". Виникл потреб у нових конституцўях, для створення

яких, вкр й необхўдно ў дуже в жливо зн ти ўсторўю ст новлен-

ня конституцўйного устрўю ўнших держ в, що пройшли цей шлях

р нўше.

З д ч д нно∙ роботи - прослўдкув ти ст новлення консти-

туцўйно∙ системи н прикл дў однўї∙ з н йбўльш розвинених т

передових свўтових держ в - Сполучених Шт тўв Америки. Амери-

к нський н род живе по положенням свої∙ конституцў∙ вже пон д

200 рокўв, пр ктично не змўнюючи ∙∙. Вўдсутнўсть вир жених

змўн у конституцў∙ свўдчить про оптим льнўсть прийнятих з ко-

нўв. Не тўльки професўон лўзм т гр мотнўсть вўдзн ч ють в-

торўв цього зводу з конўв. В ньому сконцентров нў зн ння, му-

дрўсть т культур ост ннўх вўкўв розвитку людств , револю-

цўйн непримиреннўсть першопроходцўв суспўльств вўльних, ви-

соке почуття спр ведливостў. Ст ттў Конституцў∙ мўстять чўткў

формулюв ння, якў не н д ють можливостў по-рўзному ∙х тр кту-

в ти.

- 2 -

Про конституцўю США у н с в Укр ∙нў й ўнших кр ∙н х був-

шого Р дянського Союзу опублўков но б г то н укових робўт.

У них розгляд їться тем з точки зору зовнўшньо∙ т внутрўш-

ньо∙ полўтики, економўки, юриспруденцў∙ т т.п. Особливо б -

г то лўтер тури виходить до ювўле∙в прийняття Конституцў∙.

Т к, до 200-лўтнього ювўлею в 1987 роцў вийшло б г то ст тей,

особливо критичного х р ктеру.

Критик Конституцў∙ США 1787 року з позицўй суч сностў

не входить у з д чу д нно∙ роботи.

Хронологўчнў р мки теми: поч ток 17 столўття - вўд поч т-

ку брит нського колонў льного пр влўння до прийняття Консти-

туцў∙ 1787 року включно.

Доб великих геогр фўчних вўдкрить спричинил до з хоп-

лення величезних територўй. У ∙х числў був ў мерик нський

контўнент. Першими колонўз тор ми Америки були Ўсп нўя ў Пор-

туг лўя, якў з хопили землў Центр льно∙ т Пўвденно∙ Америки

з кўнця 15 - 17 столўть. З хоплення т поч ток брит нського

колонў льного пр влўння вўдноситься до поч тку 17 столўття,

коли н територў∙ Пўвнўчно∙ Америки був з снов ний форт

Джеймст ун.

Н поч тку 18 столўття Англўя виявил сь волод ркою зе-

мель в Ўндў∙, Пўвнўчнўй Америцў. Вон вўдўбр л у Фр нцў∙

К н ду. Крўм того, Англўя, ст вши по площў територў∙ у 95

р зўв меншою з з хопленў їю територў∙, придб л монополўю

н торгўвлю негр ми.

Р нўше, нўж перейти до розгляд ння зовнўшньо∙ полўтики

Англў∙, слўд д ти коротку х р ктеристику ∙∙ внутрўшнього

- 3 -

положення. Англўйськ буржу зн революцўя 1640-60-х рокўв

привел до економўчно∙ вл ди к пўт лўстичнў елементи кр ∙ни-

буржу зўю т збуржу знўле дворянство. Росл ∙х опозицўя ко-

ролўвський вл дў. З другого боку, в Англў∙ зрост ло зубожўн-

ня селянств , мўсцево∙ бўдноти, зўгн них з земель дрўбних

фермерўв. Англўйське суспўльство кипўло нез доволенням проти

бсолютизму.

Новў, приїдн нў до Англў∙ землў, н д в ли прекр снў мож-

ливостў для зб г чення. Споч тку н новў землў прибув ли

люди, що були вимушенў покинути метрополўю. Це - розоренў

селяни, дрўбнў фермери, боржники, п упери, ўнодў н вўть

ув"язненў.

Н поч тку 17 столўття н мерик нському континентў

з"являються першў р би-негри. Пўзнўше у колонў∙ в"∙здж ють

вўльнў переселенцў - люди, що з лиш ли метрополўю з полў-

тичних т релўгўйних мўркув нь. °дуть пл нт тори ў буржу ,

вўльнў дрўбнў фермери. Однорўдним це суспўльство не було.

Н соцў льнў протирўччя н кл д лись протирўччя релўгўйнў,

котрў були мўж рўзними н прямк ми протест нтизму. Все це

були люди, якў пўзн ли см к вл сностў т пўдприїмництв ,

вўльнў вўд феод льних пережиткўв. Соцў льнў протирўччя у

колонўях були менш гострими, нўж у метрополў∙, ле вони бу-

ли менш сильними, нўж невдоволення нглўйським волод рством.

Док з цього - збереження р бств у Декл р цў∙ нез лежностў

т Конституцў∙ США до перших попр вок.

- 4 -

Як же упр влял ся Англўїю ця огромн територўя, що кипў-

л невдоволенням проти колонў льного гнўту ?

Систем брит нського колонў льного пр влўння скл л ся до

кўнця 17 столўття. 13 колонўй упр влялися губерн тор ми т

двоп л тними з конод вчими збор ми, пўдпорядков ними губерн -

тор м. Т ким чином, колонў∙ жили з нглўйськими з кон ми т

пўдкорялися ∙м. Тому з с мого поч тку у конституцўон лўзмў ко-

лонўй зрост ли двў протилежнў тенденцў∙ - ре кцўйн т демо-

кр тичн . Перш бул у тих шт т х, де Англў∙ вд лося укл сти

договори з кцўонер ми колонўй. Тут придушув вся усякий прояв

демокр тў∙. Вл д н леж л ристокр тичним т буржу зним еле-

мент м. Т к було у восьми колонўях брит нсько∙ корони, серед

яких були: М с чусетс, Вўрджинўя, Плўмут, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк,

Нью-Джерсў т ўн. Друг демокр тичн тенденцўя зрост л у коло-

нўях, де орг ни упр влўння: губерн тори т генер льний суд були

виборними т н д не жителям колонўй ктивне виборче пр во не

пов"язув лося з будь-якими релўгўйними вимог ми. Т кў демокр -

тичнў тенденцў∙ отрим ли розвиток у колонў∙ Конектикут у ре-

зульт тў впливу десидентўв, яких вигн ли з М с чусетс . Ще

бўльший демокр тизм м л с моврядув льн колонўя Род-Айленд.

Тут було введено предст вницьку форму пр влўння з одноп л т-

ним з конод вчим орг ном, здўйснено вўддўлення церкви вўд

"держ ви", передб ч лися б г тор зовў вибори, пр во колектив-

но∙ т ўндивўду льно∙ з конод вчо∙ ўнўцў тиви гром дян, яким були

н д нў рўвнў пр в , проведення референдумўв. Бул й третя груп ,

що н леж л прив тним вл сник м. Це Пенсўльв нўя, Дел вер т Ме-

- 5 -

рўленд.

У вўдповўдностў вст новленим територў льним особливостям ме-

рик нського колонў льного суспўльств ў його упр влўнню зн ходи-

лися ў полўтико-пр вовў уст нови в нглўйських колонўях. Розвив -

лися вони пўд впливом Англў∙, вир ж ючи економўчнў потреби коло-

нў льного суспўльств .

Н протязў всього перўоду до проголошення нез лежностў 1776р.

полўтико-економўчнў вўдносини з метрополўїю визн ч лися полўтикою

штучного стрим ння розвитку к пўт лўстичних вўдносин, обмеження

економўчно∙ свободи буржу зў∙ колонўй, зовнўшня торгўвля яких,

повнўстю контролюв л ся Англўїю.

Весь перўод до мерик нсько∙ революцў∙ нглўйський п рл мент

прийм ї з кони, якў душили промисловўсть т торгўвлю у колонўях.

Вони визив ли обурення в усўх верств х колонў льного суспўльств .

П р лельно з посиленням гнўту метрополў∙ у колонўях зрост ї пр г-

нення звўльнитися вўд колонў льного гнўту. З"являються поїднуючў

тенденцў∙, що виявились у вст новленнў конфедер тивних вўдносин.

Першорядною формою поїднуючого руху у колонўях бул конфедер цўя -

союз нез лежних держ в. Боротьб з нез лежнўсть у Пўвнўчнўй Аме-

рицў носил х р ктер буржу зно∙ революцў∙. Вўдбув ючись мўж н-

глўйською ў Великою фр нцузською революцўями, вон м ї ряд осо-

бливостей. Перш - мерик нський революцў∙ не передув в феод ль-

ний л д. Пояснити це можн тим, що поток колонистўв скл д вся з

буржу зних чи збуржу знўлих елементўв. Америк нське суспўльство

не зн ло сп дковито∙ ристокр тў∙, помўщикўв т крўп кўв, держ в-

но∙ демокр тў∙ привўлейного духовенств . Це суспўльство було де-

- 6 -

мокр тичним з сво∙м духом, н строями т перекон ннями. Це бул

буржу зн революцўя у суспўльствў, яке вже пережило одну буржу з-

ну революцўю. Друг особливўсть мерик нсько∙ революцў∙ - у тому,

що вон переслўдув л н цўон льно-визвольну мету. Це бул бороть-

>

б

←яЁхф√фє∙р   ёыхфє■∙р →
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»