←яЁхф√фє∙р ёыхфє■∙р →
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ...
Вибўр теми д нно∙ роботи пўдк з ний ∙∙ кту льнўстю. Пўс-
ля розп ду Р дянського Союзу н окремў держ ви перед н род -
ми кожно∙ з них повст ло пит ння про конституцўю - основний
з кон, по якому знов створен нез лежн держ в буде жити й
розвив тися.
Попереднў конституцў∙ республўк СРСР, н пис нў чиновник -
ми н зр зок "Ст лўнсько∙ конституцў∙" 1936 року, н вўть з
численними випр вленнями, не можуть бути пристосов нў для с -
мостўйних держ в. У кожно∙ з них "особлив пост ть" ў ∙∙, як
ў Росўю, про котру цў слов говорять, " ршином з г льним не
змўряти". Виникл потреб у нових конституцўях, для створення
яких, вкр й необхўдно ў дуже в жливо зн ти ўсторўю ст новлен-
ня конституцўйного устрўю ўнших держ в, що пройшли цей шлях
р нўше.
З д ч д нно∙ роботи - прослўдкув ти ст новлення консти-
туцўйно∙ системи н прикл дў однўї∙ з н йбўльш розвинених т
передових свўтових держ в - Сполучених Шт тўв Америки. Амери-
к нський н род живе по положенням свої∙ конституцў∙ вже пон д
200 рокўв, пр ктично не змўнюючи ∙∙. Вўдсутнўсть вир жених
змўн у конституцў∙ свўдчить про оптим льнўсть прийнятих з ко-
нўв. Не тўльки професўон лўзм т гр мотнўсть вўдзн ч ють в-
торўв цього зводу з конўв. В ньому сконцентров нў зн ння, му-
дрўсть т культур ост ннўх вўкўв розвитку людств , револю-
цўйн непримиреннўсть першопроходцўв суспўльств вўльних, ви-
соке почуття спр ведливостў. Ст ттў Конституцў∙ мўстять чўткў
формулюв ння, якў не н д ють можливостў по-рўзному ∙х тр кту-
в ти.
- 2 -
Про конституцўю США у н с в Укр ∙нў й ўнших кр ∙н х був-
шого Р дянського Союзу опублўков но б г то н укових робўт.
У них розгляд їться тем з точки зору зовнўшньо∙ т внутрўш-
ньо∙ полўтики, економўки, юриспруденцў∙ т т.п. Особливо б -
г то лўтер тури виходить до ювўле∙в прийняття Конституцў∙.
Т к, до 200-лўтнього ювўлею в 1987 роцў вийшло б г то ст тей,
особливо критичного х р ктеру.
Критик Конституцў∙ США 1787 року з позицўй суч сностў
не входить у з д чу д нно∙ роботи.
Хронологўчнў р мки теми: поч ток 17 столўття - вўд поч т-
ку брит нського колонў льного пр влўння до прийняття Консти-
туцў∙ 1787 року включно.
Доб великих геогр фўчних вўдкрить спричинил до з хоп-
лення величезних територўй. У ∙х числў був ў мерик нський
контўнент. Першими колонўз тор ми Америки були Ўсп нўя ў Пор-
туг лўя, якў з хопили землў Центр льно∙ т Пўвденно∙ Америки
з кўнця 15 - 17 столўть. З хоплення т поч ток брит нського
колонў льного пр влўння вўдноситься до поч тку 17 столўття,
коли н територў∙ Пўвнўчно∙ Америки був з снов ний форт
Джеймст ун.
Н поч тку 18 столўття Англўя виявил сь волод ркою зе-
мель в Ўндў∙, Пўвнўчнўй Америцў. Вон вўдўбр л у Фр нцў∙
К н ду. Крўм того, Англўя, ст вши по площў територў∙ у 95
р зўв меншою з з хопленў їю територў∙, придб л монополўю
н торгўвлю негр ми.
Р нўше, нўж перейти до розгляд ння зовнўшньо∙ полўтики
Англў∙, слўд д ти коротку х р ктеристику ∙∙ внутрўшнього
- 3 -
положення. Англўйськ буржу зн революцўя 1640-60-х рокўв
привел до економўчно∙ вл ди к пўт лўстичнў елементи кр ∙ни-
буржу зўю т збуржу знўле дворянство. Росл ∙х опозицўя ко-
ролўвський вл дў. З другого боку, в Англў∙ зрост ло зубожўн-
ня селянств , мўсцево∙ бўдноти, зўгн них з земель дрўбних
фермерўв. Англўйське суспўльство кипўло нез доволенням проти
бсолютизму.
Новў, приїдн нў до Англў∙ землў, н д в ли прекр снў мож-
ливостў для зб г чення. Споч тку н новў землў прибув ли
люди, що були вимушенў покинути метрополўю. Це - розоренў
селяни, дрўбнў фермери, боржники, п упери, ўнодў н вўть
ув"язненў.
Н поч тку 17 столўття н мерик нському континентў
з"являються першў р би-негри. Пўзнўше у колонў∙ в"∙здж ють
вўльнў переселенцў - люди, що з лиш ли метрополўю з полў-
тичних т релўгўйних мўркув нь. °дуть пл нт тори ў буржу ,
вўльнў дрўбнў фермери. Однорўдним це суспўльство не було.
Н соцў льнў протирўччя н кл д лись протирўччя релўгўйнў,
котрў були мўж рўзними н прямк ми протест нтизму. Все це
були люди, якў пўзн ли см к вл сностў т пўдприїмництв ,
вўльнў вўд феод льних пережиткўв. Соцў льнў протирўччя у
колонўях були менш гострими, нўж у метрополў∙, ле вони бу-
ли менш сильними, нўж невдоволення нглўйським волод рством.
Док з цього - збереження р бств у Декл р цў∙ нез лежностў
т Конституцў∙ США до перших попр вок.
- 4 -
Як же упр влял ся Англўїю ця огромн територўя, що кипў-
л невдоволенням проти колонў льного гнўту ?
Систем брит нського колонў льного пр влўння скл л ся до
кўнця 17 столўття. 13 колонўй упр влялися губерн тор ми т
двоп л тними з конод вчими збор ми, пўдпорядков ними губерн -
тор м. Т ким чином, колонў∙ жили з нглўйськими з кон ми т
пўдкорялися ∙м. Тому з с мого поч тку у конституцўон лўзмў ко-
лонўй зрост ли двў протилежнў тенденцў∙ - ре кцўйн т демо-
кр тичн . Перш бул у тих шт т х, де Англў∙ вд лося укл сти
договори з кцўонер ми колонўй. Тут придушув вся усякий прояв
демокр тў∙. Вл д н леж л ристокр тичним т буржу зним еле-
мент м. Т к було у восьми колонўях брит нсько∙ корони, серед
яких були: М с чусетс, Вўрджинўя, Плўмут, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк,
Нью-Джерсў т ўн. Друг демокр тичн тенденцўя зрост л у коло-
нўях, де орг ни упр влўння: губерн тори т генер льний суд були
виборними т н д не жителям колонўй ктивне виборче пр во не
пов"язув лося з будь-якими релўгўйними вимог ми. Т кў демокр -
тичнў тенденцў∙ отрим ли розвиток у колонў∙ Конектикут у ре-
зульт тў впливу десидентўв, яких вигн ли з М с чусетс . Ще
бўльший демокр тизм м л с моврядув льн колонўя Род-Айленд.
Тут було введено предст вницьку форму пр влўння з одноп л т-
ним з конод вчим орг ном, здўйснено вўддўлення церкви вўд
"держ ви", передб ч лися б г тор зовў вибори, пр во колектив-
но∙ т ўндивўду льно∙ з конод вчо∙ ўнўцў тиви гром дян, яким були
н д нў рўвнў пр в , проведення референдумўв. Бул й третя груп ,
що н леж л прив тним вл сник м. Це Пенсўльв нўя, Дел вер т Ме-
- 5 -
рўленд.
У вўдповўдностў вст новленим територў льним особливостям ме-
рик нського колонў льного суспўльств ў його упр влўнню зн ходи-
лися ў полўтико-пр вовў уст нови в нглўйських колонўях. Розвив -
лися вони пўд впливом Англў∙, вир ж ючи економўчнў потреби коло-
нў льного суспўльств .
Н протязў всього перўоду до проголошення нез лежностў 1776р.
полўтико-економўчнў вўдносини з метрополўїю визн ч лися полўтикою
штучного стрим ння розвитку к пўт лўстичних вўдносин, обмеження
економўчно∙ свободи буржу зў∙ колонўй, зовнўшня торгўвля яких,
повнўстю контролюв л ся Англўїю.
Весь перўод до мерик нсько∙ революцў∙ нглўйський п рл мент
прийм ї з кони, якў душили промисловўсть т торгўвлю у колонўях.
Вони визив ли обурення в усўх верств х колонў льного суспўльств .
П р лельно з посиленням гнўту метрополў∙ у колонўях зрост ї пр г-
нення звўльнитися вўд колонў льного гнўту. З"являються поїднуючў
тенденцў∙, що виявились у вст новленнў конфедер тивних вўдносин.
Першорядною формою поїднуючого руху у колонўях бул конфедер цўя -
союз нез лежних держ в. Боротьб з нез лежнўсть у Пўвнўчнўй Аме-
рицў носил х р ктер буржу зно∙ революцў∙. Вўдбув ючись мўж н-
глўйською ў Великою фр нцузською революцўями, вон м ї ряд осо-
бливостей. Перш - мерик нський революцў∙ не передув в феод ль-
ний л д. Пояснити це можн тим, що поток колонистўв скл д вся з
буржу зних чи збуржу знўлих елементўв. Америк нське суспўльство
не зн ло сп дковито∙ ристокр тў∙, помўщикўв т крўп кўв, держ в-
но∙ демокр тў∙ привўлейного духовенств . Це суспўльство було де-
- 6 -
мокр тичним з сво∙м духом, н строями т перекон ннями. Це бул
буржу зн революцўя у суспўльствў, яке вже пережило одну буржу з-
ну революцўю. Друг особливўсть мерик нсько∙ революцў∙ - у тому,
що вон переслўдув л н цўон льно-визвольну мету. Це бул бороть-
>
б
←яЁхф√фє∙р ёыхфє■∙р →
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ...
|
|