Анализ использования МТП

Зміст

Вступ............................................................................................................3

1.Значення і основні робочі прийоми.......................................................4

2.Аналіз машинно-тракторного парку.....................................................7

3.Резерви підвищення ефективності використання машинно- тракторного парку....................................................................................14

Висновки та пропозиції...........................................................................17

Література.................................................................................................18

Вступ

Високий рівень використання енергетичних ресурсів господарства позитивно впливає на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності використання землі, зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції. Поліпшення використання тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів та інших машин, скорочення витрат на їх експлуатацію впливає також на ефективність капіталовкладень на придбання техніки, фондовіддачу цієї активної частини основних фондів.

Пи¬то¬ма ва¬га тра¬к¬то¬рів і сіль¬сь¬ко¬го¬с¬по¬дар¬сь¬ких ма¬шин у ва¬р¬то¬с¬ті всіх ос¬но¬в¬них за¬со¬бів ви¬ро¬б¬ни¬чо¬го при¬зна¬чен¬ня скла¬дає в сіль¬сь¬ко¬го¬с¬по¬дар¬сь¬ких під¬при¬єм¬с¬т¬вах при¬бли¬з¬но 30%. То¬му ви¬со¬ко¬про¬ду¬к¬ти¬в¬не і ефе¬к¬ти¬в¬не ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня ма¬шин¬но-¬тра¬к¬то¬р¬но¬го па¬р¬ку має ве¬ли¬ке народногосподарське зна¬чен¬ня. Прак¬ти¬ка по¬ка¬зує, що з під¬ви¬щен¬ням про¬ду¬к¬ти¬в¬но¬с¬ті па¬р¬ку всі сіль¬сь¬ко¬го¬с¬по¬дар¬сь¬кі ро¬бо¬ти ви¬ко¬ну¬ють¬ся в кра¬щі аг¬ро¬те¬х¬ні¬ч¬ні те¬р¬мі¬ни, по¬трі¬б¬на ме¬н¬ша кі¬ль¬кість ма¬шин і аг¬ре¬га¬тів, зме¬н¬шу¬ють¬ся за¬со¬би на їх¬нє при¬дбан¬ня, зни¬жу¬єть¬ся со¬бі¬ва¬р¬тість ме¬ха¬ні¬зо¬ва¬них ро¬біт, під¬ви¬щу¬єть¬ся вро¬жай¬ність сіль¬сь¬ко¬го¬с¬по¬дар¬сь¬ких куль¬тур і зни¬жу¬ють¬ся ви¬тра¬ти на оди¬ни¬цю про¬ду¬к¬ці¬ї.

Отже, завданням аналізу є виявлення в кожному конкретному випадку можливостей оптимізації складу машинно-тракторного парку, підвищення ефективності його роботи, що є передумовою зменшення експлуатаційних витрат у собівартості сільськогосподарської продукції.

Метою даної роботи є засвоєння методики і основних прийомів аналізу забезпеченості технікою і ефективності використання машинно-тракторного парку в господарстві; розрахунок нормативної потреби господарства в тракторах і основних сільськогосподарських машинах, виявлення рівня забезпечення ними; визначення показників використання машинно-тракторного парку, а також пошук впливів різних факторів на зміну денного і виробітку тракторів, пошук шляхів підвищення їх використання. Вихідні дані для роботи надані в табл.1

Таблиця 1

Вихідні дані

Найменування Площа

ріллі,

га

Кількість тракторів, шт. Відпрацьовано машино-днів Відпрацьовано машинно-змін Вироблено умов.га

1998 1999 1998 1999 1998 1999 1998 1999

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Т-150,Т-150К 3390 7 11 1690 1890 1730 1920 6530 8450

ДТ-75 3390 1 3 170 320 191 395 1190 3280

МТЗ-80 3390 16 18 3180 3780 3500 4000 28300 31000

Т-70С 3390 3 2 378 251 398 280 2320 1680

К-701 3390 - 1 - 187 - 215 - 1128

Всього Х 27 35 7108 6318 7545 6730 44870 53988

1. Значення і основні робочі прийоми.

Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції. Тому аналіз використання тракторного парку в кожнім господарстві має велике значення.

Досить повну й об'єктивну оцінку використання тракторного парку можна дати тільки за допомогою системи аналітичних і синтетичних показників, розробка якої є важливим методологічним питанням. До цієї системи в першу чергу варто віднести приватні техніко-економічні показники, що характеризують ступінь екстенсивного й інтенсивного завантаження тракторного парку.

Показники екстенсивного завантаження характеризують ступінь використання робочого часу машин. Вони можуть бути як абсолютними (відпрацьовано днів, змін і годин одним трактором за аналізований період часу; середня тривалість зміни), так і відносними: коефіцієнт використання тракторів у роботі (відношення кількості відпрацьованих днів тракторами до кількості машино-днів перебування в господарстві); коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів тракторним парком); коефіцієнт корисного використання робочого часу за день, зміну (відношення корисного часу роботи вчасно перебування в убранні).

Показники інтенсивного завантаження тракторного парку — середньорічний, середньоденний, середньо змінний і средньогодинний виробіток трактора. Вони підраховуються розподілом обсягу виконаних робіт в ум.ет.га на середньорічну кількість тракторів, кількість відпрацьованих за рік днів, змін і годин відповідно.

Узагальнюючим показником, що характеризує роботу тракторного парку, є інтегральний коефіцієнт корисної роботи.

Одним з найважливіших показників ефективності роботи тракторного парку є собівартість умовного еталонного гектара. Він відображає всі сторони роботи тракторів. У ньому співвідносяться експлуатаційні витрати і безпосередній ефект (обсяг виконаних робіт).

Крім перерахованих техніко-економічних показників для оцінки ефективності використання тракторного парку застосовуються і загальні результативні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, такі як врожайність культур, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток і рентабельність. Однак варто мати на увазі, що їхня величина залежить не тільки від технічного рівня виробництва, але і від інших ресурсів. Тому отриманий ефект можна вважати результатом кращого використання техніки тільки за умови чи рівності незмінності всіх інших факторів виробництва (родючості полів, кількості внесених добрив, забезпеченості трудовими ресурсами і т.д.).

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку всіх перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівні, провести міжгосподарські порівняння і виявити причини зміни їхньої величини.

Після цього необхідно установити вплив факторів на обсяг тракторних робіт.

Обсяг тракторних робіт безпосередньо залежить від середньорічної кількості тракторів і середньорічного виробітку одного трактора, що визначається кількістю відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньорічним виробітком.

Середньорічний виробіток трактора у свою чергу залежать від величини коефіцієнта змінності і змінного виробітку. Рівень останнього являє собою добуток тривалості зміни і середньогодинного виробітку .

Для розрахунку впливу даних факторів на обсяг робіт тракторного парку можуть бути використані способи детермінованого факторного аналізу.

Подальший аналіз повинний бути спрямований на вивчення причин надпланових цілодобових і внутрізмінних простоїв, зміни коефіцієнта змінності і середньогодинний виробіток тракторів.

Причини простоїв (поломка тракторів і сільгоспмашин, несвоєчасна доставка технологічних матеріалів, відсутність роботи й ін.) установлюються на основі оперативного аналізу використання робочого часу по марках тракторів і в цілому по тракторному парку. При цьому повинний бути добре організований облік причин простоїв тракторів.

До заходів щодо скорочення простоїв тракторів можна віднести поліпшення організації технічного обслуговування тракторних агрегатів, організації праці, попереднє комплектування робочих машин, збільшення чисельності трактористів, удосконалювання системи обліку роботи тракторного парку. На жаль, не завжди і не скрізь усі простої тракторів враховуються і відбиваються в оперативній звітності. Разом з тим, як показує практика роботи багатьох господарств, їхня величина є дуже істотної. Тому об'єктивний аналіз простоїв і їхніх причин, пошук резервів їхнього скорочення буде сприяти значному підвищенню рівня використання тракторного парку на підприємствах АПК.

Величина коефіцієнта змінності в основному залежить від ступеня забезпеченості, механізаторами й організації роботи, а виробіток тракторів від їхньої потужності, терміну служби, наявності достатньої кількості робочих машин, кваліфікації трактористів, організації праці, розміру полів, механічного складу ґрунтів, рельєфу місцевості і т.д.

Особливо важливу роль у підвищенні середньогодинного виробітку

тракторів грає раціональне агрегатування техніки. Наприклад, трактори ДО-700 більш вигідно використовувати на оранці з десятикорпусним плугом. У порівнянні з восьмикорпусним плугом їхнє вироблення збільшується на 18 — 20 %, витрата палива знижується на 15 — 18 % на 1 га.

Для вивчення ступеня впливу факторів на рівень середньогодинного виробітку тракторів можна використовувати множинний кореляційний аналіз, результати якого можуть служити як нормативи для оцінки роботи тракторного парку і підрахунку резервів підвищення його вироблення.

Наступний етап аналізу – підрахунок резервів збільшення обсягу тракторних