←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни
„Мікроекономіка”
ТЕМА КУРСОВОЇ
Аналіз економічних і бухгалтерських витрат.
Розрахунок собівартості продукції на прикладі жіночої куртки підприємства «Квіцпромтекстиль»
ВИКОНАВ
студент 2-го курсу
КЕРІВНИК
Ганієва Алла
Рашидівна
КИЇВ 2003
ЗМІСТ
ВСТУП - 3 -
РОЗДІЛ I - 4 -
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА - 4 -
1. СУТНІСТЬ ВИТРАТ. ПОНЯТТЯ ВИТРАТ З ПОГЛЯДУ ЕКОНОМІСТА ТА БУХГАЛТЕРА. - 4 -
2.СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНИХ ВИТРАТ В КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ - 6 -
3.СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНИХ ВИТРАТ В ДОВГОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ - 11 -
РОЗДІЛ II - 16 -
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА - 16 -
1.ЗНАЧЕНЯ ПОНЯТТЯ СОБІВАРТІСТЬ. - 16 -
2.РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ - 19 -
2.1.РОЗРАХУНОК РІЧНОГО ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ПОСЛУГ У НАТУРАЛЬНОМУ ВИМІРІ. - 20 -
2.2.РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПОСЛУГ У ГРОШОВОМУ ВИМІРІ. - 20 -
3. РОЗРАХУНОК ОБЛІКОВОГО СКЛАДУ РОБІТНИКІВ БРИГАДИ ТА ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ. - 22 -
3.1. РОЗРАХУНОК ОБЛІКОВОГО СКЛАДУ. - 22 -
3.2.РОЗРАХУНОК ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТНІ РОБІТНИКІВ. - 24 -
4. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ, ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ - 26 -
4.1. РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ ВИРОБУ - 26 -
4.2.РОЗРАХУНОК ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА - 28 -
4.3. РОЗРАХУНОК РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА «КВІЦПРОМТЕКСТИЛЬ» - 29 -
ВИСНОВОК - 30 -
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ - 31 -
ВСТУП
Традиційні структури та форми господарювання змінюються. У цих умовах керівники підприємств, вивчаючи і формуючи те , що називається цивілізованою формою ринкових відносин, стають своєрідними “архітекторами“ розвитку нових господарських зв'язків і методів здійснення господарської діяльності.
В таких умовах розвитку економіки в країнах колишнього радянського союзу, все більше і більше зростає роль витрат підприємства, як невід’ємної складової виробничого процесу, що в свою чергу вимагає повного переосмислення теорії виробництва починаючи від вхідних ресурсів і закінчуючи кінцевим продуктом, готовим для продажу. Визначення витрат - це невід’ємна умова успіху, тому що від їх обсягу безпосередньо залежить розмір прибутку, який одержить підприємець.
У ринковій економіці виробництво має товарний характер, тому витрати факторів виробництва в натуральному вигляді отримують вартісну оцінку і перетворюються на витрати виробництва. Головною метою моєї курсової є вивчення суті виробничих витрат, іх видів, розгляд витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах.
У першому розділі роботи викладені теоретичні основи витрат. Я намагатимусь пояснити, яка різниця існує між витратами з погляду економіста та бухгалтера.
В розрахунковій, тобто другій частині даної праці, я розрахую собівартість продукції на прикладі жіночої зимової куртки підприємства „Квіцпромтекстиль”. Для точного обчислення собівартості важливе значення має вірний вибір об’єкту калькулювання і калькуляційної одиниці. Під об’єктом калькулювання розуміють надані підприємством послуги і вироблену продукцію. Калькуляційна одиниця – це одиниця виміру об’єкту калькулювання. Розрізняють кошторисну, планову та звітну калькуляцію.
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. СУТНІСТЬ ВИТРАТ. ПОНЯТТЯ ВИТРАТ З ПОГЛЯДУ ЕКОНОМІСТА ТА БУХГАЛТЕРА.
Витрати виробництва або загальні витрати – це витрати будь-якого підприємства. Вони дорівнюють вартості ресурсів, які витрачаються на виробництво певного обсягу товарів та послуг.
У тому випадку, коли суспільство розглядається як єдиний виробник, витрати називаються спільними. При розгляді окремого підприємства витрати називаються частковими.
Альтернативні витрати – це вартість ресурсів при найкращому з можливих варіантів їх використання.
Економіст розглядає витрати інакше, ніж бухгалтер, який дбає про фінансову звіт¬ність фірми. Бухгалтери, як правило, розглядають фінанси фірми в ретроспективі, оскільки вони мають слідкувати за вкладеннями та зобов'язаннями, а також оці¬нювати діяльність фірми в минулому. Бухгалтерські витрати включають фактичні видатки та амортизаційні нарахування на капітальне устаткування, які визнача¬ються на основі допустимих норм амортизації, визначених внутрішньою податковою інспекцією.
Структура бухгалтерських витрат має такий вигляд:
1. Матеріальні витрати – це вартість сировини і матеріалів, вартість малоцінних та швидкозношуваних інструментів:
a. загальна вартість покупних матеріалів для упаковки та зберігання;
b. вартість напівфабрикатів та комплектуючих;
c. вартість робіт та послуг, що надаються сторонніми підприємствами;
d. вартість усіх видів пального;
2. Заробітна плата;
3. Відрахування на соціальні потреби:
a. нарахування на фонд заробітної плати;
4. Амортизаційні відрахування;
5. Інші витрати.
З іншого боку, економісти розглядають діяльність фірми у перспективі. Вони цікавляться тим, якими будуть витрати в майбутньому, а також тим, як фірма може перегрупувати свої ресурси з метою зменшення витрат та збільшення прибутків. Вони, отже, повинні визначати вартості втрачених альтернатив, тобто відмови від можливості більш ефективно використати ресурси фірми.
Внутрішні витрати (неявні) – це грошові платежі, які б могли отримати власники підприємства при альтернативному використанні ресурсів, що їм належать (час власника фірми, фізичний капітал тощо).
Зовнішні витрати (явні) – це грошові видатки постачальникам ресурсів, які не належать власникам підприємства. Це сума всіх платежів підприємця, пов’язана з залученням необхідних економічних ресурсів (заробітна плата найманим робітникам, відсотки за отримані кредити, оренда, рента, сировина, електроенергія тощо).
Зовнішні та внутрішні витрати формують економічні витрати підприємства.
Для прикладу візьмемо фірму, яка є власником будівлі, а отже, не платить за оренду офісу. Чи означає це, що вартість офісу для фірми дорівнює нулю? Хоча бухгалтер може вважати, що ці витрати дорівнюють нулю, економіст зазначить, що фірма могла б отримувати орендну плату, здаючи офіс іншій компанії. Ця нереалізована можливість і є вартістю втраченої альтернативи по використанню приміщення офісу і мас розгля¬датися як складова частина видатків на діяльність компанії.
І бухгалтери, і економісти включають у свої розрахунки фактичні витрати. До складу фактичних витрат входять: заробітна плата робітників, оклади службовців вартість матеріалів та орендна плата. Для бухгалтерів фактичні витрати важливі оскільки вони включають прямі виплати компанії іншим фірмам та особам, з якими вона має справу. Ці витрати мають знати і економісти, оскільки вартість заробітної плати та матеріалів — це ті гроші, які могли б дати користь десь в іншому місці. При цьому вартість втраченої альтернативи може входити до складу фактичних витрат наприклад, якщо фактична плата за працю перевищує плату, що склалася на ринку праці з конкуренцією.
Розгляньмо те, як витрати з точки зору економістів різняться від витрат з позиції бухгалтерів при підході до заробітної плати та амортизації. Наприклад, розглянемо приклад з власником магазину, що торгує в роздріб і не одержує окладу. Хоча тут і не відбувається жодних фінансових операцій (і цей випадок не розглядається як витрати з точки зору бухгалтера), все ж з цим бізнесом пов'язана вартість втраченої альтерна¬тиви, оскільки власник магазину міг би, працюючи десь-інде, отримувати альтернатив¬ну суму окладу.
По-різному підходять бухгалтери та економісти і до проблеми амортизації. Оці¬нюючи майбутній прибуток, економіст чи менеджер цікавиться вартістю капіталу, вкладеного у споруди та машини. Це передбачає не лише фактичні витрати, пов'язані із зношуванням основного капіталу. Оцінюючи діяльність в минулому, бухгалтери користуються податковим законодавством, щоб визначити в своїй калькуляції витрат та прибутку допустиму норму амортизації.
2.СТРУКТУРА ЕКОНОМІЧНИХ ВИТРАТ В КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ
Короткостроковий період – це період часу дуже короткий для зміни виробничих потужностей, але достатньо довгий для зміни інтенсивності використання цих потужностей.
Виробнича потужність – це сукупність встановлених одиниць обладнання, агрегатів, машин, що забезпечують максимально можливий випуск продукції з мінімальними витратами. Виробничі потужності залишаються незмінними в короткостроковому періоді, а об’єм випуску може змінюватись за рахунок зміни кількості робочої сили, сировини та інших ресурсів, що використовуються цими потужностями. Витрати на виробництво будь-якого товару залежать не тільки від цін на ресурси, але й від технологій. Саме цей технологічний аспект формування витрат нас і цікавить. На протязі короткострокового періоду фірма
←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5
|
|