Международное право

юрисдикции гос-ва. Гос-во имеет терр-ное верховенство. Иносьран гос млжет действовать на терр даного гос лишь в пределах нац права. Гос не может требовать от своих граждан и организ-й, наход-ся за рубежем, совершение действий, запрещенных нац. правом.

51.Імунітет держ

В МП імунітет держ розгляд-ся як принцип, відповідно до якого держ або її органам не може бути пред`явлений позов в суді інозем держ. Незалежно в які відносини держ вступає на міжнар арені, ці відносини регул-ся принципом імунітету держ. Під ним розуміють непідлеглість однієї суверен держ дії закон-ва іншої держ і непоширення на одну держ., її органи юрисдикції ін держ. В основі цього принципу лежить суверенітет держ., їх суверенна рівність, незалежність одна від одної. Жодна держ не може здійснювати свої владні функції відносно ін держ, її органів і власності.Підлеглість однієї держ юрисдикції суду ін держ можлива тільки при наявності відповідної попередьої згоди держави, яка може бути виражена шляхом укладання міжн дог. Наявність імунітету в держ не означ., що їм наділені і відповідні господар організації

52.Прості і складні держ

Держ як суб`єкт МП по формі свого устрою може бути: проста (унітарні) і складна (союзи). Унітарні держ приймають участь в міжн відносинах як єдине велику політ.- правове утворення. До складних держ належать федерації які складаються з терит одиниць, яуі мають свою законодав і виконав владу, але вона обмежена. На терит такої держ діють загальні федеральні органи влади. Більшість федерацій не визнають правосуб`єктність Суб`єкти федерації можуть розглядати договори тільки зі згоди Федерації. Існують такі об`єднання як конфедерація (об`єднання суверен держ). Ціль-співпраця для досягнення певних цілей, що фіксуються в угоді конфедерації. Конфедерація- це тимчасова угода. Всі члени конфедер можуть бути членами МП.

53.Визнання держав

Институт признания гос.- совокуп межн.- правов норм, которые регулир отнош., связанные с выходом на межн арену новых субьектов. В теории МП есть 2 точки зрения на признание гос: конститутивная и декларативная теории. До серед. 20 века господствовала констит теор. Суть ее в том, что предварительным условием сущ юр прав гос-ва есть полит акт ее признания др гос-ми. Т.е. признание играет решающее знач. Согласно декларатив теор правовые последствия признания имеют ограниченый х-ер, т.к. признание- это только декларация или подтверждение сущ-щего правового и фактического положения. Сейчас главенствует промежут позиция «теор лаутерпахта», соглас которой субьектом МП явл лишь гос, которое в полной мере отвечает понятию гос-ва. В соответст с современ МП, сущ-щие гос не имеют права наделять кач-ми МП-субьектности новое огс. Признание есть актом, в котором выраж намерение признающего вступить в стабил отнош с призн-мой стороной. В результ признания созд-ся юр., ек ы др условия для сношения стран. Есть 3 формы признания гос-ва: 1.de jure- носит окончательный х-ер и после него наступает весь комплекс юр последствий; ведет к установлению дипломат отнош и возможности заключать межн дог во всех сферах. 2.de facto- обьем юр последствий уже; ведет к установлению консул отнош, но чаще лишь к установл торг связей между гос.; соглашения , которые заключаются, имеют ек и админ х-ер. 3. od hoc- вступление с гос в разовые отнош при официал непризнании (кратковремен контракты по некотор вопросам); часто сопровождается заявлением о том, что гос, вступающее в отнош., не признает другое.

54. Визнання урядів

Возникает, когда новое правит-во приходит к власти неконституц путем. МП считает представителем гос-ва в межн ек отнош-ях то правит-во, которое эфектив и самостоят осущ власть на терр данного гос. Признание нового правит означ., что призн-щее гос рассматривает его единым представителем данного гос в межн общении.Есть два вида признания гос: 1. де-факто,которое означ., что сторона которая признает соглашается с фактом сущест-ия такого правит-ва и может вступить с ним в контакт по определен вопросам. Этот вид признания прав-ва часто обьясняется сомнениями относит эфектив и жизнеспособ признаваемого правит. 2. Де-юре., которое выраж готовность вступ с этим правит-м в дипломатич отнош во всей полноте. Если гос или правит-во пришли к власти в результ нарушения норм МП, тогда они не считаются сущ-щими, пока не будут признаны. В большинстве случаев, даже насильств приход к власти не явл наруш норм МП, т.к. не сущ нормы МП, которая запрещает прийти к власти если они способны. Непризнанее рав-ва может иметь 2 правовые аспекты: 1. Непризн правит-ва из-за невозможности рассматривать его как прав-ва с точки зрения его независимость; 2. Непризн прав-ва из-зи нежелания гос, которая воздержив-ся от признания.ю иметь нормальные отношения с этим гос. В современ юр системе институт признания прав исполняет 3 функци: 1.уверение, что только режимы, которые получили признание, признаются как правительства определенных гос.; 2.гарантии новым прав-ам, что ихний статус будет уважаться; 3. Информации судам, правительств-ым учреждениям и гражданам гос-ва, которая признается, что определенный режим действительно есть прав-ом данного гос-ва.

55. Правонаступництво держ.

Правоприемство- переход с учетом осн принципов МП и норм о правоприем определенных прав и обязан одного гос к др. Изначально правоприем регул-ось обычными нормами права. В современ период все эти нормы были кодифецированы. 1978г- Венская конв «О правопр гос в отношении дог.», 1983г.- Венская конв «О правопр в отнош гос собствености, архивов и долгов». Субьектами правопр есть: распад, слияние, отделен части терр., возник нового гос на месте колониал владения, при возникнов нового субьекта МП всвязи с изменен соц.-ек и полит строя гос.- предшественника. Обьектами правопр есть: 1. Права и обяз., вытекоющ из дог гос.- предшественника; 2.гос собственность; 3. Гос архивы; 4. Гос долги. Основой правопр явл юр факт возникнов нового гос. Централ вопросом о правопр есть вопрос об обьеме прав и обязан., котор переход от гос.- предшест к гос.- приемнику. Сущ-вует несколько теорий правопр.: 1. «теор универсал правопр.»- гос.- приемник полностью наследует межн личность гос.- предш. 2. «доктрина тождественности»- все межн права и обяз старого гос переходят к наследнику,. Если личность гос остается одной и той же. 3. «негатив теор»- тождественность в МП отсутствует. Как разновид этой теор.- «теор tabula rasa»- гос начинает свои договор отношения с чистого листа.

56.Правонаступ у віднош договорів

правонаступ у віднош дог регул-ся Венською конв про правонаступ держ стосовно дог від 23 серп 1978р. За конвенцією є 3 випадки правонаступ держ: 1. Утвор нових незалеж держ на терит, що є об`єктом правонаступ держав; 2.об`єднання кількох держ в одну або поділ держ на кілька самостій держ; 3. Передача за погодженням частини терит однієї держави іншій. Щодо №1- в конвенції закріплено подож про правонаступ для конкрет випадку, коли нова незалеж держ не зобов`язана зберігати в силі якийсь дог або ставати його учасн лише тому, що в момент правонаступ держав цей дог був у силі стосовно терит., що є об`єктом правонаступ держав. Це полож називають принципом tabula rasa (гос начинает свои договор отношения с чистого листа.) Водночая нові держ можуть встановити свій статус учасника будь- якого багатосторон дог, що в момент правонаступ був у силі стосовно терит, що є об`єктом правонаступ. №2- якщо 2 або кілька держ об`єднуються і тим самим утвор одну держ.- спадкоємицю, будь- який дог, що залиш чинним в момент правонаступ держ стосовно будь- якої з них, продовжує залиш таким стосовно цієї держ.- спадкоємиці. Винятки: 1. Держ.- спадкоєм та ін держ.- учасниця домовились про інше; 2. Із дог видно або ін способом встановлено, що застосув цього дог щодо держ.- спадкоємиці несумісне з об`єктом і цілями дог. №3- якщо частина терит держ, або будь- яка терит, за міжнар віднос якої держ відповідає і яка не є частиною її терит., стає частиною терит ін держ.:1. Дог колиш держ втрачають чинність стосовно терит., що є об`єктом правонаступ держав, із моменту правонаступ; 2. Дог держ.- спадкоєм набир чинності стосовно терит., що є об`єктом правонаступ держ., з моменту правонаступ держ, крім випадків, коли з дог видно або ін способом встановлено, що застосув цього дог до даної терит було б несуміснє з об`єктом і цілями цього дог або докорінно змінило би умови його дії.

58.Правонаступ-цтво у віднош. держ. влас-ті

Держ вл-ть держави-попередника – майно, права та інтереси, які на момент прав-цтва держав належали цій держ.

Відповідно до В.Конв83 перехід держ вл-ті держави-попередника тягне за собою виникнення права у держ-наступника. Перехід виникає з моменту правонас-ва. Перехід – без компенсації. Перехід не торкається прав і майна третьої держави, яке в момент переходу знах на тер попередника. Обовязком попередника є зберіг-я від пошкодження майна яке перех до наступника. При переході частини території до наст-ка нерух. держ вл-ть,що знах на цій тер – перех до наступника. Рухома перех до наст-ка якщо вона повязана з ді-тю попер-ка на цій тер.При виникн-ні на даній тер нової незал держ до неї перех майно, що знах на цій тер і за її межами.

59.Правонаступ-цтво у віднош держ архівів.

Держ архіви – сук-ть док-тів будь-якої давнини і змісту, утворених чи придбаних держ-попередником у ході її ді-ті, які належ їй згідно з її внутр правом і зберігалися як архіви.Від.Конв.83. Перехід архівів тягне за собою виникн-я прав на них у дер-наступника. Перехід архівів відбув без компенсації. Датою переходу архівів до наступника є момент правонаступ-ва держав. Перехід не торкається архівів третьої держави, які на момент правонаст-ва знах на тер попер-ника. Дер-попередник зобов