Международное право

зобовязана зберігати від пошкодження чи знищення архіви, що переходять. Коли передається частина тер-ії, перехід архівів від попередника до наступника регулюється угодою між ними. Якщо угода відсутня, то наступнику передається частина архівів, яка з метою нормального управління тер-єю(що є обєктом правонас-ва)повинна знах в розпорядженні держави, якій передається тер-ія. Передаються також архіви, що мають відношення гол чином до тер, що є обєктом правонаст-ва.

60.Правонаступ-цтво у віднош. держ боргів.

Держ борг – будь-яке фін зобовяз держави-попередника відносно іншої держави, МО чи ін субєкта МП, що виникло у відповідності з МП. Від. Конв83. Перехід держ боргів попередника тягне за собою припинення зобовязань держави-попередн. і виникнення зобовязань наступника. Датою переходу д.боргів є момент правонаст-ва держав. Правонаст-во держав не торкається прав іобовязків кредиторів. Коли частина тер-ії держави передається ін державі, перехід д.борга від попередника до наступника регул-ся угодою між ними. В разі відсутності угоди д.борг переходить до наступ-ка у справедливій частці з урахуванням майна, прав та інтересів, які переходять до наступника у звязку з даним д.боргом. Такий перехід відбувається і в разі, коли держава розділяється і припиняє своє існування і його частини утворюють дві чи кілька держав-наступників.Коли держава-наступник є новою незалежною державою, то до нього не переходить ніякий д.борг попередника (якщо немає іншої домовленності). Якщо кілька держав обєднуються і створюють одну державу-наступника, то до неї переходить д.борг попередника.

61. Територіальне верховенство держав. Поняття та значення. В состав государственной территории входят суша и воды с находящимися под ними недрами и лежащее над сушей и водами воздушное пространство, пределы которых определяются государственной границей. Сухопутной территорией государства является вся суша в пределах его границ. Водную территорию государства составляют внутренние (национальные) воды и территориальное море. В пределах своей территории государство осуществляет верховенство, которое называется териториальным и является составной частью суверенитета государств. Верховенство государства означает, что власть данного государства является высшей властью по отношению ко всем лицам и организациям, находящимся в пределах его территории, и, кроме того, на территории государства исключается деятельность публичной власти другого государства.

Териториальноем верховенство включает в себя, естественно, и юрисдикцию государства, то есть права судебных и административных органов по рассмотрению и разрешению всех дел на данной территории в соответствии с компетенцией этих органов. Понятие территориального верховенства гораздо шире понятия юрисдикции, поскольку оно выражает всю полноту государственной власти во всех ее конституционных формах

62. Державна територія

До державних належать території, що перебувають під суверенітетом будь-якої держави. Держ тер-я – частина земн кулі, яка належить певній державі і в межах якої вона здійснює своє тертор. верховенство. Вона склад з сухопутної, морської і повітр тер-ії. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та ін прир рес, що знах в межах тер-ії є обєктами права вл-ті.Як обєкт права власності державна територія може бути предметом купівлі-продажу, дарування, оренди. До сухопут тер належ вся суша в межах держ кордонів. . Сухопут тер-я включ всю сушу, незалежно від місця знаходж окремих її частин. До її складу вход також надра суші на технічно доступну глибину (глиб не обмеж).

До водн тер – внутр води і тер море. Внутр води: моря, повністю оточені сушею однієї держави, води озер, рік, каналів та ін водойм, береги яких належ одній держ. Тер море – морський пояс, що примикає до сухопут тер держави. Кожна держава може встанов ширину свого тер моря(небільше 12 м.міль), котра відмір. від вихідних ліній. До повітр тер-ії – стовп повітря певної висоти над сухопутною і морськ тер-ю держави. Верхн межа пов тер-100-110км. Умовна держ тер – тер дипломат предст-тв, торг, військ суден, пов суден, косм апаратів, які несуть прапор.

63. Держ кордони.

Держ кордон – лінія і вертикальна поверхня, що прох по цій лінії, що зазначає кордони території держави. Це лінія, яка встановлює межі сухопут або водн тер-ї держави. Держ кордон визнач межі тер верховенства держави, тобто повної та виняткової її влади в межах тер-ії. Лінія держ кордону встановл в рез домовленості між суміжними державами, тобто шляхом укладання мн угод. Кордони також можуть бути встановл в рез видання внутрішньодерж акта(пр. СРСР). Розрізн сухопутні, водні, повітр кордони. За способом встановлення розрізн кордони, які пров по меридіанах і паралелях(астроном), по місцевості з врахуваням її релєфу(орограф), нанесенням прям ліній(геометр). Сухопутн кордон встановл: На суші – по хар точках і лініях рельєфу чи по ясно видимих орієнтирах. На морі – по зовн межі тер моря. На судноплавн річках – по серед гол фарватеру чи тальвегу ріки. На несудноплавн – по середин.

На озерах-по прямій лінії, яка зєдн виходи кордону до берегів озера. Спочатку держ кордон опис в мн договорі з вказівкою точних координат на карті(делімітація). Потім відбув демаркація – перенесення кордону на місцевість із встановл ясно видимих прикорд знаків.

64. Міжнародні ріки.

Це ріки, які протікають по тер кількох держав і використ в інтересах інтенсивного торгового судноплавства: Дунай,Рейн(Європ), Нігер, Конго(Афр.). Кожна держава здійсн суверенітет над тією частиною ріки, яка знах в його межах. Прибрежні держави здійснюють регламентацію плавання мн річками. Ця регламентація – з метою зберіг суверенітету прибрежн держави над частиною ріки і для відшкодування збитків з підтримання русла у судноплавному стані (Конв про режим судноплавства по Дунаю48). Дунай відритий для вільного торг судноплавства всіх кр світу. Плавання військових кораб всіх непридунайських кр забороняється. МП регулює не тільки судноплавство, а й ін ді-сть на мн ріках: гідротехнічне буд-цтво, викор водн рес і забруднення вод. Цією ді-стю прибрежні держави не мають заподіювати шкоду навігації на ріках, створ незручності ін державам. Всі роботи, які можуть призвести до фіз зміни місцевості на тер-ії ін держави або можуть принести їй суттєву шкоду мають проводитися на підставі угод. Запог забрудненню.

65. Поняття та правове регулювання громадянства.

Поняття гр-тво хар-зує взаємовідносини між людиною і державою. Під гр-твом розуміють стійкий правовий звязок між людиною і державою, де присутні взаємні права і обовязки. Гром-нин має виконувати з-ни держави і зберігати їй вірність; держава має поважати людину, забезпеч дотримування її невідємних прав і свобод, захищати її. Кожна людина має право на гр-тво. Ніхто не може бути позбавлений гр-тва довільно. Гр-во не може надаватися без згоди особи. Джерелами МП в сфері гр-тва є основоположні акти про права людини. Насамперед до них належить Статут ООН. А також Заг декларація прав люд.(1948). Тут вперше проголошено широке коло прав і свобод людини, які підлягають заг визнанню і повазі. Мн пакт про екон, соц і культ права і Мн пакт про громад і політ права. Вони розроблялися в органах ООН, прийн в 1966. Два способи набуття гр-ва:1)при народженні 2)після народж: натуралізація-вступ у гр-во, реінтеграція-відновл, оптація-набуття гр-ва у звязку з тер змінами, трансферт-автоматична зміна гр-ва, репатріація-поверн у кр. Питання втрати гр-тва – внутр право.

66. Право на дипломатичний захист.

Гол задача держави по відношенню до своїх гр-дян в МП – захист їх за кордоном. Держава має право на здійсн такого захисту. Диплом захист має місце, коли: 1)діями держави нанесений збиток іноземному гр-нину 2)ці дії протирічать МП 3)використання звичайних заходів захисту не дає позит рез. Збиток може бути нанесен і прив особами, але, якщо держ не застосувала відповідні заходи захисту, то збиток – нанесений державою. Частіше диплом захист здійс-ся диплом представництвами і конс установами, іноді МЗС і урядом. В ост час диплом захист надають не тільки гр-нам, але і особам, що постійно проживають на тер даної держ.

68.Апатриди. Поняття та правове регул-ня статусу.

А.-це особи, які не мають гр-тва. Конв про статус апатридів – 1954. Стан, коли особа не розглядається гр-нином якої-небудь держ., може виникнути з різн причин. Напр., при виході з гр-тва з метою отрим гр-тва ін держ, яке надається через 5-10рр.; в рез народження від батьків, які не мають гр-тва; при позбавленні гр-тва тощо. Вважають, що правов статус апатридів наближ до статусу іноземців у даній державі. Але Конв54 у ряді випадків закликає держави надавати апатридам такого ж статусу, як і власним гр-нам. Це стосується свободи релігії, захисту інтелект вл-сті, права на судовий захист тощо.

69.Біпатриди. Поняття та правове регул-ня статусу.

Б. – особи, які перебувають у гр-тві більш як однієї держави. Цей стан ще наз багатогромадянством. Двогромадянство – з-за незбіжності способів набуття гр-тва, коли, напр., особа набуває гр-тва за місцем народж(право грунту) і за гр-твом батьків (право крові). Іноді це можливо в рез натуралізації (у післявоєн період). Подвійне гр-тво може виникнути на підставі мн договору. Іноді виникає проблема, яка полягає у тому, що гр-нин однієї з держав не має права посилатися на те, що він є в цій країні іноземцем, оск має гр-тво ін держави. На це посилаються при ухиленні від армії, при притягненні до кримінальної відпов-сті. В З-ні Укр “про гр-тво” сказано, що за особою, яка є гр-нином Укр, не визнається належність до гр-тва