Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Уголовное право и процесс /

Значення обєктивної сторони злочину для його кваліфікації

←предыдущая  следующая→
1 2 3 



Скачать реферат


ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ, УПРАВЛІННЯ ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА

Навчальна дисципліна:Кримінальне право

Тема: Значення об’єктивної сторони злочину

для його кваліфікації

ВСТУП

1. ПОНЯТТЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ І ЇЇ ЗНА-ЧЕННЯ_______________________________________ст. 3

2. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ (ДІЯ АБО БЕЗДІЯЛІ-НІСТЬ ЇХ ФОРМИ Й ОЗНАКИ _____________ст. 5

3. СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ НАСЛІДКИ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ

___________________________________________________ст. 8

4. ПРИЧИННИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ ДІЄЮ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ ___________________________________________________ст.9

5. ФАКУЛЬТАТИВНІ ОЗНАКИ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ_________________________________________ ст.10

ЗАКІНЧЕННЯ______________________________________ ст.12

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ______________________________ ст.14

ВСТУП

У даній роботі розглядається тільки об'єктивна сторона зло-чину. Як-от ознаки, що характеризують зовнішній прояв злочину, зміни в навколишньому соціальному середовищі, до яких призво-дить учинення злочину, а також саме діяння, подія вчинення злочи-ну. Можна визначити:

 дія - активна поведінка. Суспільно значиме поводження особи, що складається з власних фізичних зусиль особи, викорис-тання іншої особи, а також використання машин, механізмів, сил природи або тварин.

 бездіяльність – пасивна поведінка. Невиконання особою своїх професіональних та інших обов'язків.

Об'єктивна сторона злочину - це зовнішній акт суспільно небезпечного зазіхання на об'єкт, що охороняється кримінальним правом. Об'єктивну сторону складають:

 суспільно небезпечне діяння;

 злочинні наслідки;

 причинний зв'язок між діянням і злочинними наслідка-ми;

 засіб, місце, час, знаряддя й обстановка вчинення злочи-ну.

Всі ці елементи об'єктивної сторони злочину мають значення:

• для встановлення наявності складу злочину як підстави криміна-льної відповідальності;

• для правильної кваліфікації вчиненого;

• для призначення справедливого покарання.

Об'єктивна сторона злочину - важлива передумова криміна-льної відповідальності, це своєрідний фундамент кримінальної від-повідальності, без якого вона взагалі не існує. Це головний критерій в оцінці намірів і цілей злочинця, в оцінці його суб'єктивної сторо-ни.

ПОНЯТТЯ ОБ’ЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ

І ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

Об'єктивну сторону злочину утворюють:

1. Ознаки, що є компонентами самої злочинної діяльності і безпосе-редньо характеризують її зовнішній прояв:

 суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);

 суспільно небезпечні наслідки (злочинний результат);

 причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспіль-но небезпечними наслідками;

 спосіб, знаряддя і засоби, місце, час і обстановка вчинення зло-чину.

2. Ознаки, що характеризують сукупність умов, за яких вчиняється діяння:

 місце, час, обстановка вчинення злочину або їх своєрідне поєд-нання – ситуація.

Об'єктивна сторона злочину - важлива передумова криміна-льної відповідальності. Кримінальне право України визнає злочи-ном не самі по собі ідеї або думки людини, реалізація яких стано-вить небезпеку для особистості, товариства і держави, а лише суспі-льно небезпечне діяння, що порушує кримінально-правові норми (ст.1,3,7 і ін. ст. КК України). Об'єктивна сторона злочину - своє-рідна основа кримінальної відповідальності, без якої вона взагалі не існує.

Об'єктивна сторона злочину є тому головним критерієм в оці-нці намірів і цілей злочинця, в оцінці його суб'єктивної сторони. Відповідно до цього при розслідуванні або судовому розгляді кри-мінальної справи в першу чергу встановлюється об'єктивна сторона злочину, робиться висновок про наміри, мотиви і цілі особи, що учинила суспільно-небезпечне діяння, яке заборонено кримінальним законом. Без ознак об'єктивної сторони питання про суб'єктивну сторону не виникає, тому що остання існує тільки в зв'язку з пер-шою. Таким чином, створюється бар'єр для проникнення сваволі і суб'єктивізму в діяльність суду і прокурорсько-слідчих органів. Це служить серйозною гарантією дотримання законності при відправ-ленні правосуддя по кримінальних справах.

Важливість об'єктивної сторони злочину для кримінальної від-повідальності, у тому, що саме цей елемент складу злочину є фун-даментом усієї конструкції складу злочину і кримінальної відповіда-льності, свідчить той факт, що в диспозиціях статей Особливої частини КК України частіше всього вказуються саме ознаки об'єктивної сторони злочину. Наприклад, у кримінальному законі завжди вказуються ознаки суспільно небезпечного діяння, без них неможлива жодна диспозиція якийсь статті Особливої частини, часто вказуються в кримінальному законі й інші ознаки об'єктивної сторони. Важливо відзначити, що не усі вони мають однакове кримінально-правове значення. Обов'язковим для всіх складів злочинів є суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність).

Між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком існує причинний зв'язок.

СУСПІЛЬНЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ

(ДІЯ АБО БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ) ЇХ ФОРМИ Й ОЗНАКИ.

Злочинне діяння (дія або бездіяльність) є найважливішою ознакою об'єктивної сторони, тому що саме воно виступає стрижнем об'єктивної сторони в цілому і її окремих ознаках. Діяння може ма-ти форму дії або бездіяльності (ст. 7. КК України).

З фізичної сторони дія характеризується активним поводжен-ням людини. Воно завжди виявляється в фізичних зусиллях , але не зводиться лише до них, тому що звичайно включає не одне а декі-лька фізичних рухів (наприклад, постріл вбивці з пістолета включає ряд рухів, пов'язаних із прицілюванням і натисканням на спусковий гачок пістолета). Але головною для злочинної дії є не фізична, а со-ціальна характеристика, у якості якої виступає його суспільна не-безпека. Суспільно небезпечною є дія, яка заподіює шкоду об'єктам, що охороняються законом, або ставить їх під безпосередню погрозу заподіяння шкоди. Якщо дія не є суспільно небезпечною, то вона не може бути визнана злочинною і не може спричиняти кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КК України "не є злочином дія або без-діяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не являє суспільної небезпеки".

Щоб мати кримінально-правовий характер, дія повинна бути обов'язково вольовою. Не має кримінально-правового характеру активне поводження людини, допущене їм під впливом неперебор-ного фізичного примуса з боку іншої особи або інших осіб. Під ним розуміється фізичний вплив на людину (наприклад, нанесення йому побоїв) з метою змусити його учинити суспільно небезпечну дію. Для того щоб фізичний примус виключав кримінальну відповідаль-ність, необхідно, щоб діяння відбувалося усупереч волі особи, що діє по примусу. Не може, наприклад, відповідати за ушкодження чужої речі особа, яку зумисне штовхнули, щоб вона ушкодила цю річ.

Якщо фізичний примус не виключав для особи можливість ді-яти по своїй волі, то вона не звільняється від кримінальної відпові-дальності, проте застосоване до неї насильство при цьому розгляда-ється як обставина, що пом'якшує відповідальність при призначенні покарання.

Визначене кримінально-правове значення має і психічний примус. Під ним розуміється погроза заподіяння якоїсь шкоди (у тому числі і фізичної) з метою змусити людину учинити суспільно небезпечне діяння. Психічний примус (насильство) звичайно не виключає вольового характеру дії, і тому він по загальному правилу не виключає кримінальної відповідальності особи, що здійснила під його впливом передбачене законом суспільно небезпечне діяння. Водночас, як і фізичний, психічний примус признається обстави-ною, що пом'якшує кримінальну відповідальність. Психічний при-мус може виключати кримінальну відповідальність особи, що діяла під його впливом, лише тоді, коли ця особа діяла в стані крайньої необхідності. Наприклад, касир, що під погрозою негайного позбав-лення його життя передає злочинцям гроші, звільняється від кримі-нальної відповідальності, тому що життя людини дорожче будь-яких матеріальних цінностей .

Таким чином, кримінально-правова дія являє собою суспільно небезпечне, вольове й активне поводження людини.

Як було уже відзначено, злочин з об'єктивної сторони може бути зроблено не тільки шляхом дії, але і шляхом бездіяльності.

Під кримінально-правовою бездіяльністю розуміється сус-пільно небезпечне, вольове і пасивне поводження. Воно полягає в не вчиненні особою тих дій, що вона повинна була і могла учинити в силу лежачих на неї обов'язків. Пасивність поводження особи - це не фізична його (поводження) характеристика, а соціальна. У фізи-чному змісті особа може поводитися дуже активно, але якщо вона при цьому не виконала визначеного обов'язку, порушив криміналь-но-правову заборону, у наявності кримінально-правова бездіяль-ність. Наприклад, особа відмовляється від дачі показань, у якості свідка, ухиляючись від явки в суд (ст. 179 КК України), і при цьому працює на своєму городі. У фізичному змісті вона діє (прибирає. Наприклад , овочі), у кримінально-правовому - не діє (ухиляється від дачі показань

←предыдущая  следующая→
1 2 3 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»