Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Экологичесое право /

Використання природних ресурсів у сфері господарювання

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 



Скачать реферат


форм викорис¬тання навколишнього природного середовища та природних ресурсів в Україні, у зв'язку з чим вона є загальною щодо статей 150-151 даного Кодексу. Використання природних ресур¬сів відповідно до чинної системи екологічного законодавства здійснюється на двох правових титулах (юридичних режимах приналежності) - праві власності та праві природокористу¬вання. Така система юридичних засад використання природних ресурсів у цілому визначена в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища". Особливості реалізації повноважень власника природних ресурсів суб'єктами господарювання викладені у статті 150, а повноважень природо користувача - у статті 151 даного Кодексу. Таким чином, ці статті Господарського кодексу є деталізацією норм екологічного законодавства щодо спеціального кола суб'єктів природокористування — господарюючих суб'єктів.

Так, стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" пе¬редбачає порядок загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавство України гарантує громадянам право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреацій¬них, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Природні ресурси як об'єкти правовідносин становлять особливу категорію об'єктів, що і обумовлює специфічність їх правового режиму. Перш за все, природні ресурси виконують життєзабезпечувальні (вітальні) функції - фізіологічне існування людини унеможливлюється за відсутності будь-якого природного ресурсу (у зв'язку з цим більшість природних ре¬сурсів у глобальному контексті розглядаються з точки зору міжнародно-правової концепції "загальної спадщини людства"); по-друге, фактичне панування людини над природним ресурсом як форма реалізації прав володільця є відносною; по-третє, щодо природного ре¬сурсу вартісна його оцінка як матеріального об'єкта носить синкретичний, конкретно істо¬ричний характер. Такі особливості обумовлюють і специфіку правового режиму природних ресурсів - регулювання їх використання, відтворення та охорони забезпечується вимога¬ми як публічного, так і приватного права, що дістає вияв у спеціальному еколого-правовому регулюванні правових засад природокористування. Особливості правового регулювання використання, відтворення та охорони конкретних природних ресурсів (земель, вод, надр, лісів, атмосферного повітря, тваринного та рослинного світу) конкретизуються у нормах поресурсових законодавчих актів: Земельному, Водному, Лісовому кодексах., Кодексі про на¬дра, законах "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про охорону атмосферного по¬вітря".

При цьому, відповідно до статті 39 Закону України "Про охорону навколишнього природ¬ного середовища", природні ресурси поділяються на природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення.

До природних ресурсів загальнодержавного значення належать:

територіальні та внутрішні морські води;

природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;

атмосферне повітря; -

підземні води;

поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї об¬ласті;

лісові ресурси державного значення;

природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загально¬державного значення;

дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її конти¬нентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України "Про тваринний світ" і які перебувають у дер¬жавній власності, а також об'єкти тваринного світу, що в установленому законодавством по¬рядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення;

корисні копалини, за винятком загальнопоширених.

Законодавством України можуть бути віднесені до природних ресурсів загальнодержав¬ного значення й інші природні ресурси.

До природних ресурсів місцевого значення належать природні ресурси, не віднесені зако¬нодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення.

2. Державний облік природних ресурсів, як одна із форм управлінської діяльності у галузі екології, покладається на Кабінет Міністрів України. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища згідно із статтею 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші . державні органи відповідно до законодавства України.

Обліком кількості та якості природних ресурсів є юридичне визначена, об'єктивно необ¬хідна, вольова діяльність уповноважених суб'єктів, спрямована на внесення передбачених законодавством належно отриманих відомостей у спеціально призначену для цього офіційну облікову та звітну документацію.

Відповідно до статті 17 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" Кабінет Міністрів України має такі компетенції у галузі охорони навколишнього природного середовища:

здійснення реалізації визначеної Верховною Радою України екологічної політики;

забезпечення розробки державних, міждержавних і регіональних екологічних програм;

координація діяльності міністерств, відомств, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища;

встановлення порядку утворення і використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України та затвердження пере¬ліку природоохоронних заходів;

встановлення порядку розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів вико¬ристання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;

встановлення порядку визначення зборів та їх граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього;

прийняття рішень про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

організація екологічного виховання та екологічної освіти громадян;

прийняття рішень про зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

управління зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Облік кількісних, якісних, інших характеристик природних ресурсів, обсягів, характеру а режимів їх використання, їх економічна та інша вартісна оцінка здійснюються у формі ве¬дення кадастрів природних ресурсів.

Державні кадастри природних ресурсів - це екологічно і юридичне значимі документи, що містять сукупність необхідних, достовірних і об'єктивних відомостей про кількісний і якісний стан природних ресурсів, реєстрацію власників і користувачів природних ресурсів, дані про природні, екологічні та юридичні властивості природних ресурсів.

В Україні здійснюється ведення земельного, водного, лісового кадастрів, кадастрів тва¬ринного світу та родовищ і проявів корисних копалин, що передбачено відповідно Земель¬ним, Водним, Лісовим кодексами України, Кодексом про надра та Законом України "Про тваринний світ" (див. також: Порядок ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря (229), Порядок ведення державного земельного кадастру (392), Порядок ведення державного водного кадастру (228), Порядок ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру (230), Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів ко¬рисних копалин (237), Порядок ведення державного кадастру тваринного світу (393).

Стаття 150. Використання природних ресурсів на праві власності

1. Суб'єктам господарювання може передаватися у власність земля із закритими во¬доймами, ділянками лісів, загальнопоширеними корисними копалинами, що знаходять¬ся в ній, у тому числі громадянам для ведення селянського (фермерського) господар¬ства, а також сільськогосподарським підприємствам для господарської діяльності.

2. Порядок надання землі у власність визначається виключно законом з урахуван¬ням необхідності визначення гарантій ефективного використання землі суб'єктами гос¬подарювання, запобігання її безгосподарному використанню та псуванню.

1. Дана стаття присвячена особливостям реалізації права власності на природні ресурси суб'єктами господарювання.

Право власності на природні ресурси - це система юридичних норм та інших правових за¬собів, які регулюють правовідносини щодо землі, надр, вод, лісів, рослинного і тваринного світу, об'єктів природно-заповідного фонду та забезпечують реалізацію повноважень влас¬ників щодо володіння, користування і розпорядження цими ресурсами.

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»