Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Экологичесое право /

Використання природних ресурсів у сфері господарювання

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 



Скачать реферат


користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунто¬вують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміні¬страція або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спад¬щини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, мі¬ської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених ЗК, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Ра¬дою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації подають свої висновки та проект відведення земельної ділянки централь¬ному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає ці матеріали і в місячним строк подає їх до Кабінету Міністрів України. Відмову органів місцевого самовряду¬вання або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 152. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів

1. Суб'скт господарювання здійснюючи господарську діяльність, має право:

експлуатувати корисні властивості наданих йому природних ресурсів;

використовувати для господарських потреб в установленому законодавством по¬рядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси, що знахо¬дяться на наданій йому земельній ділянці;

одержувати доходи від результатів господарської діяльності, пов'язаної з викорис¬танням природних ресурсів;

одержувати пільгові короткострокові та довгострокові кредити для реалізації захо¬дів щодо ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а та¬кож користуватися податковими пільгами при здійсненні зазначених заходів;

вимагати компенсації шкоди, завданої належним йому природним ресурсам іншими суб'єктами, а також усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності, пов'яза¬ної з використанням природних ресурсів.

Перелік прав суб'єктів господарювання у галузі використання природних ресурсів, наведений у коментованій статті, не е вичерпним. Права суб'єктів господарювання щодо вико¬ристання природних ресурсів різноманітні, але взаємопов'язані. Вони носять як майновий так і немайновий характер.

Право експлуатації корисних властивостей наданих суб'єктам господарювання природ¬них ресурсів полягає у здійсненні самостійного безпосереднього господарювання щодо природного ресурсу шляхом використання необхідних у господарській діяльності суб'єкта яко¬стей та характеристик природного ресурсу відповідно до мети та цільового призначення природокористування.

Як зазначалось у коментарі до статті 150, право використовувати для господарських по¬треб в установленому законодавством порядку корисні копалини місцевого значення, водні об'єкти, лісові ресурси, що знаходяться на наданій суб'єкту господарювання земельній ді¬лянці, є формою акцесорного природокористування. Відповідно до пункту «г» статті 90 ЗК власники земельних ділянок мають право використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісо¬ві насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі. В Україні принцип акцесії застосовується лише до так званих загальнопоширених корисних копалин. Перелік ко¬рисних копалин, які відносяться до загальнопоширених, сформовано у постанові Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. "Про затвердження переліків корисних копалин за¬гальнодержавного та місцевого значення" (171). Корисні копалини місцевого значення влас¬не і є загальнопоширеними, що випливає з пункту «з» частини 1 статті 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Право на одержання доходів від результатів господарської діяльності, пов'язаної з вико¬ристанням природних ресурсів, є формою реалізації правомочності користування у змісті права власності на природні ресурси та права природокористування. За загальними госпо¬дарсько-правовими нормами одержання плодів і доходів суб'єктом господарювання є одним із способів набуття права на річ, яка приносить плоди та приплоди, доходи, якщо інше не передбачено договором власника з іншою особою. Право суб'єкта господарювання на вико¬ристання природних ресурсів з метою одержання від його корисних властивостей позитив¬ного ефекту у вигляді доходу одночасно є одним із способів набуття права власності на результати експлуатації природного ресурсу.

Право одержувати пільгові короткострокові та довгострокові кредити для реалізації захо¬дів щодо ефективного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а також ко¬ристуватися податковими пільгами при здійсненні зазначених заходів слід розглядати у контек¬сті економіко-правового стимулювання здійснення екологічно спрямованої діяльності, зміст якого полягає у встановленні чинним законодавством пільг, переваг, преференцій, компенсацій та інших форм економічного заохочення, спрямованих на ініціативне здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо ефективного використання природних ресурсів, охорони навко¬лишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

Власник природного ресурсу чи природокористування має право вимагати компенсації шкоди, завданої належним йому природним ресурсам іншими суб'єктами, а також усу¬нення перешкод у здійсненні господарської діяльності, пов'язаної з використанням природ¬них ресурсів. Відновлення порушених прав здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану природного ресурсу та приведення його у стан, придатний для подальшої експлуатації, який існував до порушення права; в) запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; г) визнання угоди недійсною; д) визнання недійсними розпорядчих актів чи актів ненормативного характеру; е) відшкодування запо¬діяних збитків; є) застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 153. Обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів

1. Суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний:

використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначе¬ного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності;

ефективно і економне використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності;

здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забруд¬ненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якос¬ті у процесі господарювання;

своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів;

здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та корис¬тувачів природних ресурсів;

відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам при¬родних ресурсів.

2. Законом можуть бути визначені й інші обов'язки суб'єкта господарювання щодо використання природних ресурсів у господарській діяльності.

1. Наведений у статті 153 перелік обов'язків суб'єктів господарювання щодо використан¬ня природних ресурсів не є вичерпним. Обов'язки цього спеціального кола суб'єктів природокористувачів у цілому грунтуються на вимогах статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (364), відповідно до якої використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додер¬жанням обов'язкових екологічних вимог:

- раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого за¬стосування новітніх технологій;

- здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

- здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

- застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ре¬сурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

- збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших терито¬рій, що підлягають особливій охороні;

- здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Окрім того, Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" містить загальний перелік обов'язків громадян у галузі екології (ст. 12);

- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»