Загальна частина
цю людини, не перестають бути з даної причини компонентом при¬роди, якщо вони не відокремлені від природного середовища.
Право власності поширюється не на всі існуючі у природі води взагалі, а лише на ті води, що можуть бути індивідуалізовані, тобто на водні об'єкти. Не є об'єктом права власності води, що знаходять¬ся в атмосфері, ґрунті, води живих тканин, тому що вони не підляга¬ють індивідуалізації. Перестає бути об'єктом природи і відповідно об'єктом права власності речовина «вода», відокремлена від природ¬ного середовища. Наприклад, вода, відокремлена від водного об'єкта, і та, що надійшла у водопровід, резервуари та інші ємкості, перетво¬рюється на звичайну товарно-матеріальну цінність і надходить до цивільно-правового обігу.
Кожний водний об'єкт має певні особливості. По-перше, він не включає в себе землю, на якій розташоване чи з якою пов'язане кон¬кретне водне джерело, водосховище, тому що земля є самостійним об'єктом права власності. По-друге, водний об'єкт навіть у разі тим¬часового пересихання продовжує значитися у складі єдиного водно¬го фонду, доки не буде офіційно виключений з нього.
Згідно з Водним кодексом України єдиний водний фонд включає в себе:
1) ріки, озера, водосховища, інші поверхневі водосховища і водні
джерела, а також води каналів1 і ставків;
2) підземні води і льодовики;
3) внутрішні моря та інші внутрішні води України;
4) територіальні води (територіальне море)2.
Ліси в Україні виступають виключно об'єктом державної влас¬ності на природні ресурси. Чинне лісове законодавство розуміє під лісами сукупність землі, рослинності, у якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що у своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище (ст. 2 Лісового кодексу України). Таке поняття, на наш погляд, є не зовсім точним для визначення лісів як об'єкта права власності, тому що земля і тваринний світ являють собою самостійні об'єкти права власності на природні ресурси.
Більш точно розуміти під об'єктом права власності на ліси дере¬ва та чагарникові насадження, що ростуть на землях лісового фонду, а також інші лісові ресурси.
' Деякі канали юридично вважаються водопроводами і за режимом не належать до природних водних об'єктів і. отже, не входять до складу єдиного водного фонду.
2 Відповідно до прийнятої Конвенції ООН з морського права у 1958 році за Кон¬венцією про територіальне море і зону, що прилягає, територіальне море являє со¬бою морський пояс, що примикає до берега відповідної держави і є складовою ча¬стиною державної території (включаючи повітряний простір, поверхню і надра дна).
100
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні
Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу (ст. 7 Лісового кодексу Украї¬ни). За своїм характером лісові ресурси поділяються на дві категорії: на загальнодержавні і місцеві, що відповідно дає можливість поділя¬ти їх на об'єкти права державної (республіканської) власності і ко¬мунальної власності.
До об'єктів права власності на ліси не треба відносити зелені насад¬ження в межах населених пунктів, а також окремі дерева і групи дерев, чагарників на ділянках, тому що вони згідно із лісовим законодавством не належать до лісів (ст. 4 Лісового кодексу України). Тому такі насад¬ження перебувають у власності не як об'єкти природи, а як майно.
У власності можуть знаходитися і об'єкти тваринного світу. До таких об'єктів тваринного світу належать хордові, у тому числі хре¬бетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) тварини в усій їх видовій і популяційній різноманітності і на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки і тощо), що перебувають у стані природної волі, у не¬волі або напіввільних умовах, на суші, у воді, в грунті і в повітрі, а також частини диких тварин (роги, шкіра тощо), продукти життєді¬яльності диких тварин (мед, віск і т. п.), останки викопних тварин, нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і спо¬руди тварин (ст. З Закону України «Про тваринний світ»).
Об'єктами права власності зазначені об'єкти тваринного світу виступають тоді, коли вони постійно або тимчасово перебувають на території України або належать до природних багатств її континен¬тального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Об'єктами тваринного світу є лише дикі тварини. Домашні, сільськогосподарські та інші тварини, що використовуються в госпо¬дарських, наукових, культурно-просвітницьких, виховних, естетич¬них та інших цілях, ними не є і, відповідно, не можуть бути об'єкта¬ми права власності на тваринний світ.
Тваринний світ може знаходитися у державній, колективній або приватній власності.
Об'єктом державної власності на тваринний світ виступають дикі тварини, що знаходяться лише у стані природної волі, а також інші об'єк¬ти тваринного світу, що перебувають у територіальних і внутрішніх морських водах, у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, а також у водосховищах, що знаходяться на території більш ніж однієї області, у державних мисливських угід¬дях і на території природно-заповідного фонду України.
Об'єктом права приватної власності на тваринний світ можуть виступати окремі об'єкти тваринного світу. Це дикі тварини та інші
101