Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Хозяйственное право /

Контрольна по госпправу

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 



Скачать реферат


продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких, крім членів біржі, в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени даної товарної біржі.

Функції, права та обов'язки біржі.

Функції біржі випливають насамперед, з поняття цієї спеціальної господарської організації, а саме:

— товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною;

— товарна біржа є свого роду господарюючим суб’єктом, який організовує ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні. На біржі здійснюються купівля-продаж і обмін товарної маси, що характеризується взаємозамінюваністю і не потребує додаткового узгодження технічних характеристик. Продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам;

— товарна біржа — це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар;

— товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін;

— товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін;

— біржа є місцем так званого "біржового котирування" цін. Біржове котирування — це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари (ціні папери) з урахуванням укладених біржових угод;

— біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів;

— товарна біржа розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі;

— товарні біржі виконують арбітражні функції тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до викладених функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки.

Принципами діяльності бірж є: рівноправність учасників біржових торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічне проведення біржових торгів. [стаття 2 ЗУ “Про товарну біржу”]

Товарна біржа має право [стаття 3 ЗУ “Про товарну біржу”]:

— встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

— створювати підрозділи 6іржі та затверджувати положення про них;

— розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

— зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше, ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

— встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

— встановлювати інші грошові збори;

— встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод біржі та біржових правил;

— засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

— укладати між біржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них;

— вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності ;

— видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

— здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Товарна біржа, зокрема, забезпечує створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збір, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон’юнктурою ринку. [стаття 4 ЗУ ”Про товарну біржу”]

Тема 6. Питання 4.Порядок кредитування господарюючих суб’єктів банками.

У юридичній літературі під кредитними правовідносинами розуміють всі кредитні відносини, що виникають при наданні (передачі, використанні і поверненні) грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення.

Стаття 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Положенням про кредитування, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246і, кредит визначається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

Форму кредитного договору затверджено постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995 р. як додаток до Положення про кредитування.

На практиці порядок розгляду й ухвалення рішення про видачу кредитів, контролю за виконанням умов кредитного договору і договорів на забезпечення, зміну початкових умов і порядок погашення кредиту є процесом, що складається з наступних етапів:

Перший етап: попередній відбір та аналіз клієнтів на отримання кредиту.

Другий етап: вивчення кредитоспроможності клієнта.

Третій етап: розробка умов кредитування, підготовка та укладення кредитного договору.

Четвертий етап: банківський контроль за виконанням умов кредитного договору.

П’ятий етап: погашення кредиту.

У сучасних умовах суб'єктам, що хазяюють, дозволяється звертатися за одержанням кредитів в інші заснування банків, тобто не за місцем перебування їх основного розрахункового рахунка.

У цьому випадку підприємство повинне представити в інше заснування банку обране їм для одержання позички в письмовому виді кредитну заявку наступного змісту (з цього починається перший етап):

• повне і скорочене найменування підприємства-позичальника з вказівкою форми власності, способу формування капіталу, складу структурних підрозділів і філій;

• юридична адреса підприємства;

• найменування заснування банку, де відкритий розрахунковий рахунок;

• найменування засновників;

• ким і коли зареєстроване підприємство;

• основні види діяльності;

• бізнес-план (чи протокол намірів);

• розмір статутного капіталу, у тому числі оплаченого;

• балансова вартість майна, що знаходиться у власності підприємства, у тому числі основні й оборотні фонди, з них закладені чи застраховані;

• мета і сума кредиту, що проситься;

• бажані умови одержання кредиту (термін, процентна ставка, порядок погашення: разовий, поетапний, передбачувані види забезпечення);

• прізвища керівників підприємства й економічних служб, що мають право підпису на банківських документах. [Л - 10]

Одночасно з кредитною заявкою підприємство-позичальник повинне представити у банк свій статут і баланс, нотаріально завірений, а також інші статистичні дані, що засвідчують разом з балансом суди про його платоспроможність і прибутковість, копію установчого договору, свідчення про реєстрацію, картку з зразком підпису перших облич і печатку підприємства.

Тільки при наявності повного пакета документів, необхідного для розгляду питання про надання кредиту, скласти уявлення про склад і стан майна організації (будинків; споруджень; устаткування), у тому числі про наявність, склад, схоронність і умовах збереження переданого в заставу майна; вивчити стан і організацію бухгалтерського і складського обліку; провести перевірку даних, наданих позичальником у бізнес-плані;

При звертанні клієнта в банк із кредитною заявкою, в обов'язковому порядку співробітники банку роблять попередню перевірку позичальника з виїздом на місце, про що складається акт перевірки. Він підписується уповноваженими особами з боку позичальника й особами, що здійснюють перевірку з боку банку. У ході перевірки позичальника необхідно:

• скласти уявлення про склад і стан майна організації (будинків; споруджень; устаткування), у тому числі про наявність, склад, схоронність і умовах збереження переданого в заставу майна;

• вивчити стан і організацію бухгалтерського і складського обліку;

• провести перевірку даних, наданих позичальником у бізнес-плані;

• перевірити книгу застави, що повинна містити дані про умови застави майна і про всі операції, що волочуть зміну чи складу натуральної форми закладеного майна, включаючи їхню переробку. [Л - 10]

При наявності в банку вільних

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»