Психолого-дидактичні та методичні умови викладання теми Кредитування підприємств

План

Вступ…………………………………………………………… 2

1. Психологічні особливості вікової групи навчання “старшокласники”……………………………………………4

2. Розробка робочої програми навчальної дисципліни “Фінанси підприємств”:

2.1. Загальні відомості про дисципліну…………………………6

2.2. Програма дисципліни. Перелік тем та структурна декопозиція…………………………………………………….6

2.3. Тематично-навчальний план………………………………..7

2.4. Модель засвоєння бази знань………………………………..8

2.5. Форми контролю знань……………………………………..10

2.6. Перелік рекомендованої літератури………………………11

3. Розробка навчально-методичного блоку до теми “Кредитування підприємств”:

3.1. Актуальність і місце теми у програмі дисципліни………12

3.2. Структурно-логічна схема теми…………………………...13

3.3. Розробка уроку за темою “Кредитування підприємств”.14

3.3.1. Структура уроку……………………………………..17

3.3.2. Матеріально-технічне забезпечення………………18

3.4. Методи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при викладанні теми……………………26

Висновки………………………………………………………27

Список використаної літератури…………………………..28

Вступ.

Економічна освіта – це висхідна сходинка сучасного суспільства, з якої починається ефективна та продуктивна економічна діяльність. У зв’язку з тим, що зараз в Україні відбуваються активні процеси розвитку ринкових відносин, створюються нові форми власності, йде перебудова та переорієнтація господарства, держава виходить на міжнародний ринок, економічна освіта стає відігравати дуже важливу роль у житті людини та суспільства.

Завдяки економічній освіті людина зможе легко орієнтуватись у середовищі з ринковими відносинами, мати вплив на розвиток цих відносин і безпосередньо приймати в них участь. Знання економіки допомагають людині відчувати себе більш впевненою в своєму майбутньому.

Слід відмітити, що економічна освіта є візитною карткою в сучасному житті. Економічна освіта допомагає рости людині по соціальній сходинці. Завдяки їй людина може знайти гарну роботу з високою заробітною платою, яка допоможе їй задовольняти свої потреби.

З огляду на важливість економічних знань, вважається доцільним запропонувати розпочати викладання економічних наук дітям в молодшому шкільному віці (наприклад з першого класу), але на більш життєвих прикладах і у спрощеному вигляді (так звана “практична економіка”). Надалі курс викладання економіки потрібно ускладнювати, і у старших класах давати більш глибокі поняття. Таким чином, абітурієнт вищого навчального закладу економічного ухилу (наприклад КНЕУ) буде вже в певній мірі підготовлений, і це дасть змогу запроваджувати вузькопрофесійні курси з економічних дисциплін набагато раніше, а також більш детально і глибоко їх вивчати. Це, в свою чергу, дозволить студентам отримати більш повні знання з обраної спеціальності і якнайкраще підготує їх до професійної діяльності.

Висококваліфіковані фахівці і налагоджене та ефективно працююче виробництво товарів та послуг, які могли би конкурувати з іноземними виробниками на різних ринках - основні джерела поліпшення економічного стану країни. Для надання "поштовху" вітчизняним виробникам і для подальшої їх підтримки необхідні цілеспрямовані заходи економічної політики держави, як то виважена грошово-кредитна політика, ефективна податкова система, а також ефективна система кредитування. Саме цей важливий аспект економічної діяльності і покладено в основу даної роботи.

Так як “Кредитування підприємств” є більш глибокою темою для навчання і потребує загальних знань, вміння трохи орієнтуватись в деяких економічних питаннях, то вважається доцільним вводити її у 11-12-х класах. Чому саме в цих класах? Тому що, в такому віці учнів можна дуже зацікавити даною темою, яка стосується банківських кредитів, можливості підприємств отримувати та забезпечувати ці кредити - вони зможуть її зрозуміти. Загальні знання з даної теми зможуть допомогти їм у подальшому навчанні в вищих навчальних закладах. Маючи певну базу знань з цього питання, учням легше буде його поглиблювати та вдосконалювати в майбутньому.

Вивчання економіки в школі допоможе учням зрозуміти чи цікавить їх економіка взагалі, чи вони хотіли б вивчати якусь іншу науку. чи хотіли б поглибити свої знання в економіці.

Запропонована тема допоможе учням зрозуміти, що для початку своєї справи не обов’язково мати багато своїх грошей, а можливо достатньо буде перспективного бізнес-плану, щоб зацікавити банк у наданні кредиту. Звичайно у учнів виникає багато цікавих ідей і питань, яким могли б позаздрити навіть дорослі, але щоб вони виникали, учнів потрібно підштовхувати, зацікавлювати, поширювати їх кругозір. Можливо тема "Кредитування підприємств " надихне учнів на якісь неординарні рішення, на нові винаходи, на нові ідеї стосовно кредитування, які вони, можливо, у майбутньому зможуть втілити у життя і тим самим покращити та вдосконалити стосунки між банками та підприємствами, а можливо і кредитну систему в цілому. В цьому і полягає мета даної роботи, а саме розробити психолого-дидактичні основи викладання теми “Кредитування підприємств”, а також методів і прийомів комплексного уроку з даної теми, які б розкрили учням необхідність спеціальних економічних знань в сучасному суспільстві та навчили їх використовувати ці знання на практиці. Для досягнення поставленої мети передбачається досягнення таких завдань: у відповідності до розглянутих психологічних особливостей обраної вікової групи (старшокласники), розробити комплексний комбінований урок з теми “Кредитування підприємств”, а також засоби активізації та контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Взагалі, економіка, як окрема дисципліна, допомагає комплексно вирішувати фундаментальні цілі навчання: формування світогляду, творчості, компетентності особи. Економічна освіта формує уявлення про одну з найважливіших сфер життя суспільства - економіку, стимулює бажання стати активним суб’єктом економічних відносин, дає розуміння складності і різноманітності економічного життя суспільства, створює потребу у пізнанні законів функціонування економіки, формує усвідомлення необхідності поглиблення знань з економіки та діяльності за законами сучасного суспільства.

1. Психологічні особливості вікової групи навчання “старшокласники”.

Старший шкільний вік, або рання юність (15-17 років), характеризується тим, що в цей період школяр набуває того ступеню ідейної та психічної зрілості, яка достатня для початку самостійного життя, подальшого навчання або виробничої роботи після закінчення школи.

В старших класах школи розвиток пізнавальних процесів учнів сягає такого рівня, що вони вже практично здатні до виконання усіх видів розумової роботи дорослої людини. Учбова діяльність старшокласників передбачає більш високі вимоги до їх розумової активності та самостійності.

Слід відмітити вибіркове відношення старших школярів до навчальних предметів. Дуже рідко буває однаково рівне відношення до всіх навчальних предметів. Подібне явище спостерігається і у підлітків, але вибіркове відношення до навчальних предметів у підлітків визначається якістю, рівнем викладання, особистістю вчителя. У старших школярів це також має місце, однак більш важлива причина вибіркового відношення до навчальних предметів вже інша – наявність у багатьох дітей сформованих інтересів, які пов’язані з їх професійною спрямованістю, тому іноді спостерігається досить небажане явище - старші учні цікавляться лише двома-трьома предметами, а до інших ставляться байдуже.

До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються використовувати їх в процесі рішення різноманітних задач. Особливо помітним в цьому віці стає зростання свідомості і самосвідомості учнів, що являє собою значне розширення обсягу знань про себе, про людей, про навчальне середовище. Самосвідомість старших школярів набуває якісно новий характер, вона пов’язана з потребою усвідомити та оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості в плані конкретних цілей та спрямувань. В цьому віці активно вдосконалюється самоконтроль діяльності, що є здатністю вибирати і вибірково контролювати будь-який момент або крок в діяльності. Саморегуляція зокрема проявляється в тому, що на цікавій інтелектуально-захоплюючій діяльності чи на такій роботі, яка мотивована міркуваннями престижності, старшокласники можуть тривалий час утримувати увагу, бути в змозі переключати чи розподіляти її між кількома діями і підтримувати досить великий темп роботи.

В цьому віці активно починає розвиватись логічна пам’ять і доходить до такого рівня, що дитина переходить до переважного використання цього виду пам’яті. Процес запам’ятовування для старшокласника зводиться до мислення, до встановлення логічних зв’язків матеріалу, що запам’ятовується, а пригадування міститься у відновленні матеріалу по цим зв’язкам.

Характерною особливістю старшокласника є здатність до різноманітних видів навчання як в практичному плані так і в творчому.

Мотиви навчання в 11-12 класах набувають іншого характеру, ніж в попередніх класах. Набуття знань стає перш за все засобом підготовки до майбутньої діяльності. Старшокласники сприймають лише те, що особисто їм здається розумним, доцільним й корисним. В цьому віці виникає розвинуте теоретичне мислення. В старших класах поглиблюється зміст навчання. Навчальна діяльність старшокласників пред’являє значно більші вимоги до їх розумової активності й самостійності. Для того, щоб глибоко засвоювати матеріал, необхідний достатньо високий рівень розвитку узагальнюючого понятійного мислення.

Під впливом специфічної