Программированиеи компьютеры /
пристроями, як телефонна система, в якій центральний вузол представляє собою комутатор, який з'єднує різних використовувачей мережі (рис.1.7)
Рис.1.7
Рис.1.8
Зіркоподібні мережі мають такі переваги:
Ідеальний для ситуації, яка потребує доступ багатьох абонентів до одного обсуговуємого центра.
на різних радіальних напряках можуть використовуватись різноманітні канали і швидкості передачі; кожний радіальний напрямок незалежний від інших забезпечує високий рівень захисту доступу до даних; спрощені процеси знаходження і виправлення помилок; адре¬сація проста і контролюється центром; допускає інтеграцію пе¬редачі даних.
Але такі мережі мають такі недоліки:
залежність від надійності центрального вузла; складна техно¬логія, яка використана в центральному вузлі,-звідси висока собівартість;
в центральному вузлі для управління лініями потрібні порти (логічні крапки вводу-виводу);
перекладка кабелів збільшує ціну для розвитку мережі; інтенсивність потоків даних менша ніж в кільцевій або шинній топологію, так як потребує їх обробку в центральному вузлі.
Кільцева мережа.
В кільцевій мережі кожен вузол з'єднаний з двома і тільки з двома іншими вузлами. Вони відрізняються від петльової мережі тим, що не мають окремого вузла, який контролює інші вузли і який вирішує які вони можуть приймати і посилати повідомлення. Сам кільцевий канал не з'єднує кінцеві пристрої. Кільце складається з декількох повторювачів або прийо¬мопередовачів, з'єднаних фізичною середою передачі даних, як по¬казано на рис.1.9.
Пристрої кінцевого використовувача з'єднані з повторювачами.
рис.1.9 Кільцева мережа
Ідея використовування кільцевої топології в локальних мере¬жах зв'язана з бажанням зменьшити залежність мережі від цен¬трального вузла зірки, забезпечуючи високошвидкісну передачу дан¬них між всіма пристроями мережі.
Кільцеві мережі мають такі переваги:
пропускна можливість розподіляється між всіма використовувача¬ми; відсутня залежність від центрального пристрою; несправні канали та вузли можуть легко індетифіковані; маршрутизація ду¬же проста; легко здійснюється контроль помилок при передачі; легко організується автоматичне підтвердження прийому; легко здійснюється широкоповідомлююча предача всім вузлам; доступ до кільця гарантований, навіть тоді коли мережа сильно загружена; можливість помилки дуже мала; можлива дуже висока швидкість пе¬редачі;
можливо використовувати змішане передаюче середовище;
Кільцеві мережі мають такі недоліки:
надійність мережі залежить від всіх кабелів та повторювачів; звичайно на практиці потрібен моніторний пристрій; важко додавати нові вузли без переривання функціювання кільця; повто¬рювачі вносять затримку сигналу; повторювачі повинні бути близько розташовані; прокладка кабелів буває дуже складною.
Петльова мережа.
Петльова мережа по формі дуже схожа на кільцеву. Ці мережі відрізняються методом розподілу передаючого середовища. Петльова мережа показана на рис.1.10. Один із вузлів повністю визначає, який вузол може використовувати мережу і для якої мети. Це досягається циклічним опитом кожного вузла, або посилкою пустих пакетів-контейнерів, які доступні будь-якому пристрою мережі.
Так, як керування петльовою мережою зібрано в одному місці, то легко встановлюються та аналізується пріорітети пристроїв.Повто¬рювачі використовуються рідко, так як доступ до передаючого сере¬довища контролюється централізовано.
Петльові мережі бувають короткими, а швидкості передачі низькими.
Рис.1.10 Петльова мережа
Петльові мережі мають такі преваги: зручні для зв'язку пристроїв з малими обчислювальними можли¬востями, мають низьку собівартість прокладки кабеля;
використовуються відомі процедури управління терміналами зв'язаними з головною ЕОМ;
легко підключаються нові пристрої.
Петльові мережі мають такі недоліки:
функціювання мережі залежить від контроллера; передача данних здійснюється на низьких швидкостях; здійснюється взаємодія ти¬пу "пристрій-контролер".
Шинна мережа.
Основний вид шини для передачі даних, чи магістралі представ¬ляє собою сегмент кабелю, не замкнутий в кільце. Пристрої підклю¬чені до шини з деякими інтервалами.
Для мереж великих розмірів та у тих випадках, коли окремі ме¬режі повинні бути з'єднані один з одним, може бути потрібна дея¬ка кількість спеціальних підсилювачів та повторювачів. Однак це особливий випадок, який потребує спеціального перегляду в залеж¬ності від способу передач та використовуючого методу доступу.
Пристрій
користувача
Врізка шина
Рис.1.11
Вона має такі переваги:
-середовище повністю пасивне;
-легко підключаються нові пристрої;
-може бути досягнуто ефективне використання випускних можливостей;
-всі компоненти легко доступні;
-монтаж мережі простий- не має складних проблем маршрутізації;
-мережа пристосована для передачі трафіка з різкими коливаннями;
-декілька низькошвидкісних пристроїв можуть бути підключені через один інтерфейсний модуль.
Однак шинна мережа має слідуючі недоліки:
-кожен, хто має відповідне обладнення, може прослуховувати передачі, не будучи знайденим та не порушуючи нормального функціонування мережі;
-для зв'язку з середовищем потребується інтелектуальний пристрій;
-звичайні термінали можуть бути підключені тільки через складні інтерфейсні модулі;
-іноді відбувається інтерференція повідомлень, яка передається в шині;
-не має автоматичного підтвердження прийому;
-у мережі відсутній справедливий контроль розподілення ресурсів, оскільки вузли можуть використовувати передаюче середовище завжди , коли воно вільне:
-загальна довжина шинної мережі обмежена звичайно приблизно 1 чи 2 км., але на справді вона залежить від багатьох факторів.
Деревовидна мережа.
Деревовидна топологія представляє собою декілька шин, з'єднаних один з одним. Звичайно є основна магістральна шина, до якої під'єднуються декілька менших бокових шин, як вказано на рис.1.12.
Рис.1.12. Деревовидна мережа
Древовидна топологія має ті ж самі переваги та недоліки, що й звичайна шинна топологія.
2. АРМБ ІІІ категорії.
Важливе місце в прискорені прогресу бухгалтерського обліку в народному господарстві займає автоматизація обліково – обчислювальних робіт,яка направлена на всебічне прискорення науково – технічного прогресу.
Коли з’явилися ЕОМ це дозволило перестроїти організіцію і технологію ведення бухалтерського обліку шляхом зтворення автоматизірованих робочих місць (АРМ) бухгалтерів.
АРМ бухгалтера організується по функціональному признаку і охоплює частини обліку основних засобів, матеріальних цінностей, труда та заробітної плати, фінансово - облікових операцій, затрат на виробництво.
Технічне забезпечення АРМ бухгалтера включає як правило, двух рівневий обчислювальний комплекс. На верхньому рівні – ЕОМ с швидкодіючим процесором і великим об’ємом оперативної пам’яті, вона обробляє основний потік облікових даних, поступаючих с ЕОМ нижчого рівня. На нижчому рівні знаходиться ЕОМ рабочего місця бухгалтера, яке оснащене переферійним устаткуванням. В її состав входять процесор, монітор, накопичувачі, клавіатура, друкуючий пристрій.
АРМ бухгалтера може функцюювати в різних типах локальних мереж зіркоподібна, кільцева, комбінована, мережа з общею шиною (це детально викладено в першому питанні).
Бухгалтерському апарату підприємства схильна іерархічна організаціона структура управління. Найбільш ясно показує принцип категорій АРМ бухгалтера зіркоподібний спосіб організації обчислювальної мережі.
Схема зіркоподібної локально–обчислювальної мережі
В цьому питанні не будемо розглядати всі способи об’єднання АРМ бухгалтера за допомогою локально- обчислювальної мережі, це було розглянуто детально в першому питанні.
Найчастіше на підприємствах є АРМ бухгалтера тільки двох категорій, центральна ЕОМ (сервер) і підкючені ло неї користувачі. Відповідно сервер – це АРМ І категорії, а всі користувачі АРМ ІІ категорії. Для того щоб розглянути де використовуються більше двох категорій роздивимся на прикладі