Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Финансы /

Cфера фінансів - місцеві фінанси

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 



Скачать реферат


інших країн, міжнародні організації та фінансові інституції.

Мобілізовані державою кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту або є окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик.

Фінанси державного сектора економіки – включають ті самі відносини, що й фінанси будь-якого суб`єкта господарювання, оскільки характер і напрями господарської і фінансової діяльності не залежать від форми власності. Водночас фінансові ресурси й доходи цих підприємств належать державі, їх фінансова діяльність регламентується державою на підставі законів у формі державного управління.

6. Міжнародні фінанси.

Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини, та централізацію ресурсів на світовому рівні, відображають відносини, що складаються на рівні світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб`єктів господарювання і держави, так і міжнародних організацій фінансових інститутів.

Складається з двох частин:

- міжнародних фінансових відносин, які опосередковуються через міжнародні розрахунки, які у свою чергу, ґрунтуються на використанні двох валют і встановленні валютного курсу;

- безпосередньо міжнародні фінанси, які включають дві ланки:

1) фінанси міжнародних політичних, економічних, гуманітарних та інших організацій – формування і використання не доходів цих організацій. Усі члени даної організації сплачують членські внески до бюджету цієї політичної організації. Кошти використовуються на утримання її органів, фінансування міжнародних програм і проведення різних заходів, надавання фінансової допомоги окремим країнам. Через цю ланку здійснюється міжнародний перерозподіл доходів.

2) міжнародні фінансові інституції – виконують функції надання фінансової допомоги у формі кредитів країнам, які її потребують. Сприяють зародженню єдиної фінансової системи світового співтовариства.

До їх складу входять:

- Міжнародний валютний фонд;

- Група Світового банку;

- ЄБРР;

- Африканський банк розвитку;

- Азіатський банк розвитку;

- Міжамериканський банк розвитку.

Валютний ринок – відносини пов`язані з рухом вартості між окремими країнами, на підставі валютного регулювання, основою якого є встановлення курсу валют.

7. Фінансовий ринок, його структура.

Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. З а формою ресурсів фінансовий ринок поділяється на:

- ринок грошей;

- ринок капіталів.

Функціонування фінансового ринку забезпечується через інституції - банки, інституційні інвестори, фондові біржі.

Сутність відносин у сфері фінансового ринку полягає купівлі-продажу фінансових ресурсів. Їх ціною є плата за користування ресурсами – у вигляді процентів.

Фінансовий ринок, як ми вже зазначали поділяється на:

Ринок грошей – сфера, де можна їх купити.

Функціонування забезпечується - кредитною системою – сукупність кредитних, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грошових коштів та їх надання кредит (банківська система і небанківські кредитні установи).

Ринок капіталів – сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності – цінні папери. Здійснюється швидкий і ефективний перерозподіл ресурсів між окремими суб`єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами.

8. Висновок.

За останні роки в Україні відбулись і відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами розбудови ринкової економіки. За час, що минув від початку радикального реформування адміністративно-командної економіки, значною мірою трансформувалися умови функціонування всіх складових ланок економіки, в тому числі й насамперед – сфера фінансових відносин у суспільстві. Це пов`язано і з появою значної кількості підприємств, заснованих на недержавних формах власності, докорінною зміною системи ціноутворення, бюджетної системи, а також систем оподаткування, кредитування і розрахунків, певним розвитком ринкової інфраструктури у сфері фінансово-кредитних відносин (створення комерційних банків, фондових бірж, страхових компаній, інвестиційних фондів, інших фінансових інституцій), запровадження на підприємства усіх форм власності податкового обліку (паралельно з бухгалтерським обліком). Попри всі труднощі й суперечності перехідного періоду, міцніє і набуває цілісності та адекватності стосовно нових економічних реалій правова база фінансово-кредитних відносин у суспільстві.

ІІ. Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини.

1. Вступ. Незалежність органів місцевого самоврядування.

Однією з важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування. Європейська хартія про місцеве самоврядування передбачає його відокремлення від державної влади, повну незалежність і самостійність у здійсненні покладених на нього функцій в межах своєї компетенції. Але ряд важливих питань реального забезпечення незалежності та самостійності органів місцевого самоврядування ще чекають вирішення. Це стосується фінансової бази місцевого самоврядування.

Визначальним є фінансовий бік економічної самостійності місцевих органів влади. Від фінансових можливостей залежать реальні владні функції. Не можна бути справді, а не формально самостійним, будучи залежним у фінансовому відношенні.

Ступінь фінансової самостійності місцевих органів влади характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності місцевим органам влади.

Основним недоліком правового забезпечення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є те, що законодавство не встановлює конкретного переліку витрат які повинні фінансуватися з місцевих бюджетів, що також не дає можливим визначити, якою мірою закріплені за місцевими бюджетами доходи забезпечують потреби і в яких розмірах.

У 1995 р., в Законі України «Про бюджетну систему України» було закріплено доходи, які покривали понад 80% витрат, це значний крок у забезпеченні фінансової незалежності органів місцевого самоврядування. Розмежування доходів і витрат - належить реформі бюджетної системи. Самостійність має грунтуватися на законодавчо закріпленому розмірі доходів, що надходять до місцевих бюджетів залежно від обсягу створюваних і використовуваних ан певній території фінансових ресурсів, також положення, про те, що доходи, закріплені за місцевими бюджетами, не можуть вилучатися. Законодавчо мають бути зафіксовані також і витрати які спрямовані на розвиток місцевого господарства, соціально-культурної сфери та нших заходів, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Вирішенням цього питання може стати – територіальний баланс. Основа для вироблення заходів активізації політики в галузі податків, інвестицій, підвищення життєвого рівня населення та його соціального захисту. Дасть можливість визначити оптимальний варіант фінансових відносин у регіональному аспекті, стане фінансовим міриломт ефективності економіки регіону, відіграє роль – інформаційної бази для встановлення раціональних фінансових взаємовідносин з державним бюджетом.

2. Місцеві бюджети України.

Склад місцевих бюджетів відображає територіальний поділ країни в Україні – області, райони, поселення. Відповідно місцеві бюджети поділяють на дві групи:

- централізовані (обласні, районні, міські);

- бюджети базового рівня(сіл, селищ, міст, міських районів)

Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого і регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Найчисленіша група – сільські, селищні, міські бюджети.

Міські бюджети існують у всіх країнах світу. Розвиток їх функції зумовлені рядом національних, політичних, економічних та інших факторів. У промислово розвинених країнах світу бюджетні видатки поділяють на поточні та капітальні витрати, кожний підрозділ відповідно мавє свої джерела доходів. Місцеві бюджети затверджуються місцевими органами влади і до державного бюджету не включаються.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об`єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

До складу бюджету району входять районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Селищні і сільські бюджети створюються за рішенням районих чи міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази і визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Бюджет міста, яке має районний поділ, об`єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу. У випадках, коли міський чи районній у місті Раді народних депутатів адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи сільські населенні пункти, то бюджети цих міст, селищ, сіл обє`єднуються у бюджеті району в місті.

Бюджетний устрій грунтується на принципах:

- єдності;

- повноти;

- достовірності;

- гласності;

- наочності;

- самостійності;

- самостійності.

Згідно з Конституцією України, обласні і районні ради затверджують обласні та районні бюджети

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»