Розподіл прибутку

Міністерство освіти та науки України

Тернопільська академія народного господарства

Вінницький інститут економіки

Курсова робота

на тему:

“Розподіл прибутку”

Вінниця 2004

Зміст

Вступ ............................... .............................................................................................. 3

Глава 1. Фінансові кошти та фінансові результати підприємства .............................5

1.1 Виторг підприємства 7

1.2 Суть і види доходу підприємства 7

1.3 Прибуток: суть і види 12

Висновок 21

Глава 2. Розподіл прибутку підприємства ...................................................................23

2.1 Принципи розподілу прибутку підприємства 23

2.2 Розподіл прибутку на підприємствах різних організаційних форм 25

Висновок 28

Глава 3. Актуальні проблеми управління прибутком підприємств ...........................29

3.1 Планування прибутку на підприємстві 29

3.2 Максимізація прибутку 31

3.3 Підвищення ефективності розподілу прибутку 32

Висновок 36

Загальні висновки ........................................................................................................37

Використана література ...............................................................................................40

Вступ

Проведена економічна реформа і перехід до ринкових механізмів функціону-вання економіки України, органічне включення її в процеси світового господарю-вання вимагають корінного перегляду всієї сукупності економічних важелів, вико-ристовуваних у системі керування. Перехід від переважно прямих адміністративних методів впливу до непрямих, заснованих на ринкових механізмах і взаємозв’язках, має потребу в заглибленому теоретичному осмисленні широкого кола мікро- і мак-роекономічних проблем, включаючи мотиваційний аспект господарської діяльності економічних суб’єктів, об’єктивні закономірності формування і використання дохо-дів цих суб’єктів.

В умовах товарно-грошових відносин основним показником, що характеризує кінцевий результат виробничо-господарської діяльності підприємства, є прибуток. З доходами і прибутком підприємства зв’язане рішення важливих соціальних, еконо-мічних, політичних, етичних проблем суспільства як на мікро-, так і на макрорівні. Усе це додає цим господарським поняттям підвищену актуальність і значимість.

В умовах ринкової економіки одержання прибутку є безпосередньою метою виробництва. Прибуток створює визначені гарантії для подальшого існування під-приємства, оскільки тільки його накопичення у виді різних резервних фондів допо-магає переборювати наслідку ризику, зв’язаного з реалізацією товарів на ринку.

Для підприємства прибуток є показником, що створює стимул для інвестування в ті сфери, де можна домогтися найбільшого приросту вартості. Прибуток, як кате-горія ринкових відносин виконує наступні функції:

— характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підпри-ємства;

— є основним елементом фінансових ресурсів підприємства;

— є джерелом формування бюджетів різних рівнів.

Визначену роль грають і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки під-приємства в напрямках використання фінансових засобів, організації виробництва та збуту продукції.

Основна мета управління прибутком підприємства — забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний цього розподіл за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об’єктом управління виступають як форму-вання прибутку підприємства, так і його розподіл. Визначимо, що проблема ефек-тивності розподілу прибутку підприємств — одна з найбільш дискутованих у сфері фінансового менеджменту в останні роки.

В даної курсової роботі вик¬ла¬де¬но те¬о¬ре¬тич¬ні ос¬но¬ви фінансових результатів діяльності підприємства, вивчені такі економічні поняття, як ”дохід” та ”прибуток”, проаналізовано механізми максимізації та розподілу прибутку на підприємстві, різні типи дивідендної політики тощо.

Глава 1. Фінансові кошти та фінансові результати підприємства

В умовах товарного виробництва і ринкових економічних відносин між суб’єктами господарювання кожне підприємство має відповідні фінансові (грошові) кошти для забезпечення своєї ефективної діяльності при створенні і функціонуванні будь-якого підприємства використовуються певні джерела формування і виокрем-люються конкретні види їх фінансових коштів. (мал. 1.1).

Мал. 1.1. Джерела формування і види фінансових коштів підприємства

Стартовим джерелом формування фінансових коштів є статутний капітал, що являє собою суму коштів, яка необхідна для того, щоб підприємство розпочало свою діяльність. Його розмір визначається статутом або угодою на власні або пози-чені кошти. Проте в окремих випадках підприємствам можуть буди надані субсидії, тобто фінансова допомога в грошової або натуральній формі за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів, а також спеціальних фондів. Розрізняють прямі чи непрямі субсидії. Через прямі субсидії держава стимулює накопичення капіталу, фінансує капітальні вкладення в ті галузі, розвиток яких необхідний для збалансо-ваності народного господарства країни в цілому, але є недостатньо прибутковим для відповідних підприємств (фірм). Вони спрямовуються перш за все в нові перс-пективні галузі економіки і малорентабельні виробництва. Непряме субсидування тих чи інших підприємств (фірм) здійснюється переважно засобами податкової і грошово-кредитної політики (податкових пільг, пільгових кредитів тощо).

Сукупність фінансових коштів підприємства, що має постійно підтримуватись на необхідному рівні за рахунок перелічених основних джерел формування, при-йнято розподіляти на оборотні кошти (поточні витрати) та інвестиції (капітальні до-вгострокові витрати).

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доход-ність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (акціонерів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є його прибуток, іноді його замінюють показником доходу. Крім цих абсолютних показників для оці-нки фінансового стану застосовують ряд відносних показників і коефіцієнтів. По-слідовно їх розглянемо, почавши з виторгу.

1.1 Виторг підприємства

На ринку підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробни-ки. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає ще отриманого прибутку. Для вияв-лення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на вироб-ництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції.

Якщо виторг перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємство завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди його витягає. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдається лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При витратах, що перевищують виторг, підприємство перевищує встановлений обсяг витрат і оде-ржує збитки — негативний фінансовий результат, що ставить підприємство в до-сить складне фінансове становище, що не виключає і банкрутство.

1.2 Суть і види доходу підприємства

Показник ”доход” досить поширений серед економічних показників на мак-ро- і мікрорівнях, у побуті (доход національний, підприємства, сім’ї, громадяни-на). Зміст його є не однозначним. Часто цим поняттям позначають загальну виру-чку або суму грошових надходжень підприємства або окремої особи. Іноді доход ототожнюють з прибутком. Це крайні тлумачення доходу. У сфері підприємниць-кої діяльності офіційно визнано, що доход — як показник фінансових результатів — це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних до них витрат. Таким чином, у доході заробітна плата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

Таке розуміння доходу відповідає глобальній макроекономічній меті вироб-ництва, але є суперечливим на рівні підприємства, де зарплата формально має рі-зну інтерпретацію залежно від форми власності на умови і результати виробницт-ва. Працівники підприємства, які є його власниками (індивідуальні, колективні підприємства), розглядають свою зарплату як доход підприємства, а зарплату на-йманих працівників — як елемент витрат. Але це формальне, поверхове сприй-няття. Від форми власності економічна суть зарплати не міняється.

Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вираху-ванням податків, може бути використовувана на споживання та інвестування. До-ход іноді є об’єктом оподаткування.

Доход — найважливіший економічний показник роботи підприємств (фірм), що відбиває їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим ре-зультатом якої виступає виробнича і реалізована продукція (зроблені послуги, ви-конані роботи), оплачені замовником. Доход — це гроші, що продавець сподіва-ється одержати за