Аудит статутного капіталу

Міністерство освіти та науки України

Донецький національний університет

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра „Облік і аудит”

Курсова робота

на тему: „Аудит статутного капіталу”

Керівник:

Шапошнікова Н.В. студентки IV курсу

групи 0106 укр

Сперелуп Тетяни

Станіславівни

Донецьк

2003 р.

Зміст

ВСТУП 3

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ АУДИТУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ 4

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЗМІНИ РОЗМІРУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ 5

3. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТА ТИПОВІ ПОМИЛКИ, ЩО ВИЯВЛЯЮТЬСЯ В ПРОЦЕСІ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ 7

4. ЗМІСТ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ 8

5. ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ СТОСОВНО ФОРМУВАННЯ ТА РУХУ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ 12

6. ЗБІР АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ ТА ФОРМУВАННЯ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ 19

7. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК 27

ВИСНОВКИ 30

ЛІТЕРАТУРА 31

Вступ

Після переходу України до ринкових відносин виникла необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб’єктів під-приємницької діяльності, серед яких належне місце займає інститут аудиторства. Його головною метою є забезпечення контролю за достовірністю інформації, що ві-дображається в бухгалтерській та податковій звітності. Інформація про використан-ня майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій у юри-дичних осіб повинна бути об’єктивно підтверджена незалежним аудитором.

Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціону-вання ринку капіталу та надає можливість оцінювати та прогнозувати насідки різних економічних рішень.

Проведення аудиторської перевірки навіть у тих випадках, коли вона не є обо-в’язковою, безумовно, має важливе значення. В умовах ринку підприємства, креди-тні установи, інші господарські суб’єкти вступають в договірні відносини стосовно використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвес-тицій. Довіра в цих відносинах повинна підкріплюватися можливістю для всіх учас-ників економічних відносин отримувати та використовувати фінансову інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.

Власники, а насамперед колективні власники — акціонери, а також кредитори, не мають можливості самостійно переконатися в тому, що всі операції підприємства законні і правильно відображені у звітності, тому що звичайно не мають ні доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і саме тому мають потребу в послугах аудиторів.

Серед господарських коштів підприємства не останнє місце посідають власні кошти, одним із джерел яких виступає статутний капітал.

Статутний капітал — це сукупність в грошовому еквіваленті внесків засновни-ків в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмі-рах, визначеними засновницькими документами.

В курсовій роботі детально розглянуто формування та рух статутного капіталу, його облік на підприємстві, а також аудит капіталу.

В цій роботі розкриті мета і завдання аудиту статутного капіталу. Також приве-дена нормативна база регулювання аудиторської перевірки. Розкрито проблемні ас-пекти формування статутного капіталу підприємства в умовах ринкової економіки.

В роботі розкрито зміст аудиторської перевірки на підтвердження статутного капіталу підприємства, розглянуто основні аудиторські процедури. Також висвітле-но порядок надання висновку аудитором за результатами проведеної перевірки.

Для написання курсової роботи використовувалася різноманітна література: підручники, навчальні посібники та періодичні видання.

1. Мета і завдання аудиту статутного капіталу

Суб’єкти господарювання починають свою підприємницьку діяльність при пер-винному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

Власний капітал — це загальна вартість активів підприємства (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій тощо), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємниць-кої діяльності.

Власний капітал має складну структуру, яка залежить від організаційно - пра-вового статусу суб’єкта господарювання.

Метою аудиту статутного капіталу є встановлення достовірності первинних да-них відносно формування та використання статутного капіталу, повноти і своєчас-ності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, пра-вильності ведення обліку статутного капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення статутного капіталу у звітності підприємства.

Основними завданнями аудиту статутного капіталу є:

 перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу, встановлення законності й правильності їх формування ;

 встановлення повноти формування статутного капіталу, відповідності факти-чних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;

 перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності роз-міру, визначеними установчими документами.

Джерелами інформації для аудиту операцій зі статутним капіталом є:

1) наказ про облікову політику підприємства;

2) документи, що підтверджують право власності на майно, що вноситься як внесок до статутного капіталу: свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо;

3) організаційні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, накази та роз-порядження, протоколи про результати закритого перепису, про підсумки то-ргів, зборів засновників, акціонерів, довідки про прийняття на облік в подат-ковому органі, про реєстрацію в органах статистики та відповідних відділен-нях позабюджетних фондів, ліцензії на види діяльності, що підлягають ліцен-зуванню згідно з законодавством;

4) первинні документи з обліку статутного капіталу (статут, установчий дого-вір, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо);

5) облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку власного капіталу (журнал 7);

6) акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документа-ція, що узагальнює результати контролю;

7) звітність (Баланс, Звіт про власний капітал).

2. Нормативно-правове регулювання формування та зміни розміру статутного капіталу

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має деякі особливості організації та методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів та аудиторів узагальнили досвід організації та методики обліку й аудиту в країнах з різними формами власно-сті та господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з обліку та аудиту.

Стандарти аудиту — це загальні керуючі матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх обов’язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил ауди-торської діяльності з організації та методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні необхідно користуватися міжнародними та національними ста-ндартами, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній практиці.

До основних принципів норм аудиту належать:

– цілісність, об’єктивність та незалежність, конфіденційність, знання та компе-тентність;

– правила використання результатів роботи інших аудиторів;

– документальне оформлення, планування, отримання доказів аудитором;

– перевірка систем внутрішнього контролю та обліку;

– аналіз висновків аудитора та складання ним звіту.

Аудиторська палата України з метою регламентування правил та порядку про-ведення аудиту і виконання аудиторських послуг розробляє національні нормативи аудиту (ННА). Вони базуються на законодавстві України про аудиторську діяль-ність та міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці.

Правові та організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламенту-ються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.

При проведенні аудиторської перевірки аудитор повинен неухильно виконува-ти вимоги, передбачені ННА. Так, ННА № 9 передбачено основні вимоги до плану-вання аудиторської перевірки. Збір аудиторських доказів регламентовано ННА № 14, а порядок надавання аудиторського висновку затверджено ННА № 26.

Наведемо основні нормативно-правові акти з обліку статутного капіталу, якими повинен керуватися в своїй роботі аудитор:

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” № 996-XIV від 16.07.99р.;

2. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99р.;

3. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про опо-даткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР