Аудіт

Міністерство освіти і науки україни

Міністерство промислової політики України

Учбово – науковий комплекс “Національна металургійна академія України –

Державний інститут післядипломної освіти керівників і фахівців металургійного комплексу України / ДІПОмет/”

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

Виконала студентка гр. ЕП – 03 – 11 Н.О.Переверзева

Перевірила викладач Л.М.Твардовська

Дніпропетровськ

2004

ЗМІСТ:

Вступ..................................................................................................................................3

1. Аудиторська оцінка фінансової звітності підприємства...............................................4

2. Методичні прийоми узагальнення результатів аудита..................................................6

3. Скласти проект договору на проведення аудита фінансової звітності ПП “КОЛОС”, що займається випічкою хлібобулочних виробів, де обов’язково зазначити:

- виконавці робіт;

- замовника;

- предмет договору;

- зобов’язання сторін;

- терміни виконання договору;

- вартість і порядок розрахунків;

- відповідальність сторін;

- особливі умови;

- розгляд спірних питань;

- юридичні адреси сторін........................................................................................8

Список використаної літератури ...................................................................................15

ВСТУП

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

Аудит є незалажною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами аудит – це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько – фінансової діяльності суб’єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово – господарського контролю, зокрема:

 Значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно – ревізійного апарату;

 Надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами – підприємцями) податків;

 Незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

 Можливість вибору аудитора замовником тощо.

Аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних банків, різних іноземних фірм.

Мета аудиту – сприяння ефективної роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

 Перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

 Виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

 Реальність визначення фінансових результатів;

 Оцінка ефективності внутрішнього контролю;

 Надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо. [4]

1. АУДИТОРСЬКА ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фінансова звітність підприємства – це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово – господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Основні вимоги до фінансової звітності – реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Якісні характеристики фінансової звітності:

1. Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.

2. Доречність – прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.

3. Надійність – у інформації , представленій у звітності не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.

4. Нейтральність – відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Обачливість (обережність під час розрахунків) повнота (без пропусків).

Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – XIV [2] та такими нормативними документами:

1. П (С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;

2. П (С)БО 2 “Баланс”;

3. П (С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”;

4. П (С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”;

5. П (С)БО 5 “Звіт про власний капітал”;

6. П (С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.

Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в аренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригаційні, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.

Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів, облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків 102 “Капітальні витрати на поліпшення землі, 50 “Довгострокові позики”, 501 “Довгострокові кредити банків”, 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі, інших формах фінансової звітності.

Використання нематеріальних активів аудитор контролює за даними рахунка 12 “Нематеріальні активи”. Аудитор з’ясовує, як використовуються підприємством права користування природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.

Запаси