Економічні системи

Тема лекції №2: Економічні системи

Проблеми:

1. Зміст і складові елементи економічної системи суспільства

2. Власність в економічній системі суспільства

3. Класифікація економічних систем суспільства

4. Національні моделі ринкової економічної системи та адміністративно-командної економіки

Рекомендована література:

1. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. – Москва: Юристъ, 1997

2. Гальчинський А. Основи економічної теорії. – Київ: Основи, 1996

3. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. –Київ: Основи, 1996

4. Основи економічної теорії. - під редакцією Климко Г.Н. - Київ: Вища школа, 1997

5. Основи економічної теорії. – під редакцією Ніколенко Ю.В. – Київ: Либідь, 1994

6. Основи економічної теорії. – під редакцією Чухно А.А. – Київ, 1994

7. Основи ринкової економіки. - під редакцією Савлука М.І. - Київ: Либідь, 1995

8. Макконелл К.Л., Брю С.Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – Москва: «Республика», 1992

9. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993

1. Зміст і складові елементи економічної системи суспільства

Економічна система – це надзвичайно складна категорія, яка має дуже розгалужену структуру, цілу систему законів її функціонування і розвитку. Причому йдеться не про простий набір різних елементів, а про ієрархічну побу-дову, де є основні системоутворюючи елементи, які визначають природу еконо-мічних систем.

Поняття «економічна система» широко використовується в економічній науці,політології, політиці. Проте в його трактуванні відсутня єдність поглядів. Зумовлено це тим, що поняття, яке розглядається, є складним систе-мним утворенням з багатоманітними характеристиками, кожна з яких, хоч і відо-бражає суттєві сторони економічної системи, не є повною. Саме тому в науковій літературі економічна система визначається як економіка, спосіб виробництва, тип господарства, сукупність виробничих відносин (економічний базис), сукуп-ність видів господарської діяльності тощо. Між цими поняттями часто ставлять знак рівності, розглядають їх як синонімічні.

Поняття «економічна система» можна доповнити суб'єктивним фактором у зв'язку з тим, що, по-перше, економічна система не існує без людей, по-друге, до складу продуктивних сил входять не тільки люди, а й продукти їх-ньої інтелектуальної діяльності (наука, технологія), менталітет, що відрізняє один народ від іншого. Невід'ємною складовою економічної системи є природне середовище, що перетворюється людьми.

Економічна система - це одна з підсистем суспільства, яка інтегрує в собі сукупність усіх компонентів (елементів, ланок) економіки (галузі підприєм-ства, індивідуальні господарства, людей, що стоять за ними), природне середо-вище і виробничі відносини. Функціонування і розвиток економічної системи ви-значають економічне життя суспільства.

Економічна система суспільства формується на основі суспільно-го виробництва і спрямована на його розвиток, якісне удосконалення, що є ба-зою для реалізації багатоманітних потреб та інтересів суб'єктів виробничої дія-льності всіх членів суспільства.

На основі суспільного виробництва формуються економічні відно-сини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання створених матеріальних і нематеріальних цінностей.

Основними елементами економічної системи є:

• Соціально-економічні відносини, які базуються на системі форм власності на економічні ресурси та результати господарської діяльності

• Організаційні форми господарської діяльності

• Господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макроекономічному рівні

• Економічні зв’язки між господарськими суб’єктами

Таким чином, економічна система – це надзвичайно складне утво-рення, яке включає в себе продуктивні сили і виробничі відносини, тобто спосіб виробництва на даному етапі розвитку. Одночасно в економічну систему вхо-дять економічна роль держави та її політико-правові форми.

2. Власність в економічній системі суспільства

Основою функціонування економічної системи є власність. Вона визначає соціально-економічну природу всієї системи, тобто всього суспільного ладу. Характер і форми привласнення засобів і результатів виробництва визна-чають економічну, соціальну та політичну структуру суспільства, становища лю-дини у виробництві і у суспільстві загалом.

Власність в економічному розумінні є історично і логічно визначеною. Як соціально-економічна категорія вона визначається ступенем розвит-ку продуктивних сил і характеризується системою об'єктивно обумовлених, іс-торично мінливих відносин між суб'єктами господарювання в процесі виробниц-тва, розподілу, обміну та споживання благ, що характеризуються привласнен-ням засобів виробництва та його результатів.

Інакше кажучи, соціально-економічна сутність власності розкривається і реалізується в площині взаємодії "людина — людина".

Власність же в юридичному розумінні відтворюється системою зв'я-зків "людина — річ". Як юридично-правова категорія власність відображує май-нові відносини, свідомі, вольові взаємозв'язки юридичних і фізичних осіб з при-воду привласнення благ, що закріпляються системою відповідних прав власнос-ті.

Власність визначальну, системоутворюючу роль у економічних, виробничих, відносинах, вона визначає соціально-економічну природу і характер даної системи виробничих відносин. Адже усі конкретні виробничі відносини реалізують певну, історично і економічно визначену суспільну форму привлас-нення. Саме це робить власність економічною категорією, бо вона пронизує усю систему виробничих відносин, визначає властивий їм спосіб привласнення. То-му і відносини виробництва, і відносини розподілу, і відносини обміну, і відноси-ни споживання є зоештою відносинами власності.

Поширеною є структура власності за її типами, формами і видами.

• Тип власності визначає найбільш узагальнені принципи її функціонування, сутність характеру поєднання робітника з засобами виробництва.

• Форма власності — це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що обумловлює відповідний спосіб та механізм поєднання робітника із засобами виробництва.

• Вид власності характеризується конкретним способом привласнення благ та методами господарювання. Як видно з рис. 5, сучасна економічна система характеризується багатоманітними формами власності, її змішаними різно-видами.

Основні типи, форми і види власності в економічній системі:

Конкретно-історичний характер, зміст і форми власності проявля-ються в єдності трьох елементів — об єктів, суб’єктів і суті відносин власності. Цілком зрозуміло, щоб розкрити природу відносин власності, необхідно виявити, що є об'єктом власності, у кого і які об'єкти знаходяться у власності, які умови володіння, розпорядження і використання різних об'єктів і факторів суспільного виробництва. Незважаючи на величезні обсяги і різноманітність об'єктів власно-сті, (земля, її надра, рослинний і тваринний світ, предмети~матеріальної і духо-вної культури, будинки, споруди, обладнання, гроші, цінні папери і т. ін.), все ж вони поділяються на дві частини. Передусім це умови (фактори) виробництва. Головним фактором є робоча сила. Робітник є власником своєї здатності до праці, робоча сила є товаром, яка з допомогою вільного найму використовуєть-ся для здійснення процесу праці.

Поряд з робочою силою важливими факторами виробництва є засоби виробництва і предмети праці, які також є об’єктами власності. Той, хто є власником засобів виробництва, привласнює і результати виробництва. Влас-ності на засоби виробництва належить вирішальна роль, бо саме вона визначає сутність усієї сукупності відносин власності.

Мірою розвитку суспільства відбуваються зміни і у об’єктах, і у суб’єктах власності. Адже створюються з часом принципово нова техніка і тех-нологія, устаткування. Все це збагачує (кількісно і якісно) обсяги засобів вироб-ництва.

З боку об'єктів власності, крім традиційних (засобів і предметів праці, робочої сили, використовуваних людьми сил природи), до сучасної сис-теми відносин власності належать форми і методи організації праці, наука, ін-формація. Тому ті підприємства і фірми, держави, які найбільшою мірою стали власниками цих об'єктів, збільшили свою економічну могутність, конкурентосп-роможність.

Однією з принципово нових важливих рис названих об'єктів при-власнення е те, що вони, на відміну від традиційних, не можуть тривалий час перебувати у власності окремої фірми, компанії. Крім того, їх носіями не лише з техніко-економічного. а й із соціально-економічного боку певною мірою стають особи найманої праці.

Внаслідок цього вони певною мірою стають