Рослина в житті людини

Курсова робота

на тему:

«Рослина в житті людини»

План

Вступ........................................................................................................................3

§ 1 Теорія розвитку біологічних понять................................................................5

§ 2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в темах:.............................9

1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.........................................11

2. Корінь.....................................................................................................................11

3. Пагін........................................................................................................................12

4. Квітка і плід...........................................................................................................13

5. Насінина.................................................................................................................13

6. Рослина – цілісний організм...............................................................................14

7. Квіткові рослини..................................................................................................14

8. Розвиток рослинного світу.................................................................................14

9. Рослинні угруповання.........................................................................................15

§ 3 Методика формування екологічних понять в шкільній біології...............17

Висновок................................................................................................................27

Список використаної літератури.....................................................................28

Вступ.

Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання еко-логічних зако¬номірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на на-шій планеті у зв’язку з загро¬жуючими для його існування прогнозами.

Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає жит-тя в їх взає¬мозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.

Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взаємо-зв’язки органі¬змів і середовища, а також пристосованість організмів до спіль-ного життя, то швидкий тех¬нічний прогрес привів до значних порушень приро-дних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фак-тору на природу.

Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористан-ня, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили по¬дивитись на сучасне і майбутнє по новому.

Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань сучас-ного суспільс¬тва, це умови його подальшого виживання.

Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового поко¬ління, стати основою його діяльності.

Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізо-вана тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологіч-ними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.

Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змі¬нити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологі¬чно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і лікві¬дувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відно¬шенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.

Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологі-чних понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.

Завдання:

1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких форму-ються екологічні поняття.

2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засво¬єння цих понять учнями.

Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється

1. під час проведення екскурсій;

2. під час проведення феноспостережень;

3. на уроках (краєзнавчий матеріал).

Для розв’язування завдань використовувати такі методи:

1. аналіз літератури;

2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у уч-нів.

3. створення оригінальних методичних підходів.

§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.

Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методи-чна закономі¬рність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в плано-мірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.

За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія роз-витку понять в процесі вивчення.

Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.

Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина ми¬слить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд ста¬дій.

Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ. Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття. Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу. Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому пред-меті і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, поверта¬ючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.

Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.

Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія – це система ос¬новних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знахо-дяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціа-льними і загальнобіологічними.

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі є простим, первинним. Учні дізна¬ються, що листок має зелену пластинку з жи-лкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До кін-ця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків, анатомі¬чну бу-дову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води, пристосування ли-стків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, еколо¬гії листка. З приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути від¬носно простим і відносно складним.

Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спе-ціальні по¬няття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних зага-льнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду уч-нів.

Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”, згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних рослин” і йде по слідуючих етапах:

І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класах і в резуль¬таті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує бесіду з уч-нями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на ос¬нові елементарних понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в 5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.

ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При обгово-ренні учні роб¬лять висновки про наявність оцвітини, до якої прикріплюється насіння квасолі.

ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову насіння ква¬солі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду, направле-ну на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.

IV. Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах цілого і розріза¬ного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на малюн-ку. Малюнок викона¬ний на дошці, використовується для висновку, в якому ві-дображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу дводо-льні.

V. Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчитель пропонує учням розглянути малюнок в підручнику “Будова насіння дводольних рослин” і відповісти на ряд питань.

VI. Перевірка засвоєних знань.

Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводольні рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.

Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне