Современный французский язык

auriez-vous une place vacante dans votre musique ? [ Tillier. Mon oncle; 89 ].

2. Il lui jeta un regard plein d’etincelles : est-ce que tu me refuserais cela par hasard ? [ Tillier. Mon oncle; 97 ].

В усіх трьох вище наведених прикладах вживання Conditionel само по собі вказує на підрядний зв’язок у БСР, а дієслова , вжиті в Conditionel , мають модальні значення ( в першому прикладі- загадковості, в другому і третьому – можливості ).

Reste tout de meme un vrai mystere : comment cet indecrottable provincial tant raille et tant critique , a-t-il pu tenir dix ans a la tete de son pays ?[Le point;49 ].

У даному БСР в детермінації припустимої відповіді бере участь значення питальної цілеспрямованості , зміст попереднього питанню речення . У наведеному прикладі частини безсполучникового комплексу знаходяться у відносинах змістової ієрархії .

Il y a un quart d’heure j’ai mis la lettre a la poste , vous ne l’avez probablement pas recue ? [ Tillier. Mon oncle; 213 ].

В цьому реченні спостерігаємо модальну рівновагу різнокомунікативних частин . Дієслова-присудки розповідного і питального речення мають модальне значення можливості і вжиті в одному часі .

Можна зробити висновок, що розподіл модальних значень не залежить від змістових відносин між частинами різнокомунікативних БСР. Наявність модального дієслова-присудка в детермінації припустимої відповіді на питання БСР має свої особливості . При ієрархічній змістовій залежності модальне значення можливості розповідного речення значно впливає на характер можливої відповіді .

В межах дійсного способу різниця в значенні часових форм дієслів-присудків може підкреслювати певні змістові відносини між різнокомунікативними частинами БСР :

Vous voyez , votre fille dort d’un tranquille sommeil , etes-vous satisfait a present [ Tillier. Mon oncle; 230 ].

Причинно-наслідкові відносини подані в БСР у зворотному порядку.Тому логічно,що дія питального речення відбувалася раніше , ніж дія розповідного . Кореляція часових планів може виступати додатковим покажчиком при розмежуванні причинних ( наслідок – причина ) і наслідкових ( причина – наслідок ) відносин. Так, поєднання часів індикативу передає відносини від наслідка до причини :

La guerre civile continua ; la soupe du matin etait-elle trop salee ? [ Bazin . Vipere; 106 ].

В різнокомунікативних реченнях лише кореляція часових форм індикативу може допомогти розмежувати різновиди одного семантичного типу БСР ( наприклад, наслідково-причинні , умовні ) .

Засоби зв’язку різнокомунікативних БСР , як і однокомунікативних , можуть бути різні: редуплікація , анафоричне вживання займенників з узагальненим значенням , кореляція часових форм :

1. L’idee de s’absenter pour deux mois l’epouvantait : que resterait-il de son empire lors de son retour ? [ Bazin. Vipere; 63 ].

2. Tu ne te rends pas justice ,Benjamin ; n’es-tu pas joli garcon entre tous , n’es-tu pas aimable , n’es-tu pas homme d’esprit? [ Tillier.Mon oncle; 82 ].

3. Il n’en a pas pour longtemps , l’abbe dont le nom ne marque pas dans ma memoire ; pourquoi revois-je encore le visage de ce doux conscrit de l’eveche ?

[ Bazin. Vipere; 65 ].

4. Moi , je suis charretier …je suis d’Aiglepierre …tu es venu remonter cette maison? [ Clavel. Saison; 159 ].

У першому прикладі спостерігаємо підрядні відносини , на що вказує вживання дієслова у Conditionel. Однак ці відношення не змінюють характеру синтаксичного зв’язку речень. Він лишається безсполучниковим . У четвертому прикладі речення зв’язані переривчастим зв’язком.

У складі безсполучникового комплексу питання іноді буває виражено неповним реченням :

Helmut Kohl n’est pas au bout de ses peines : il sera certes reelu a la presidence de son parti , mais avec quel pource ntage ? [ Le point ; 49 ].

Після впевненості у тому, що даний політик неодмінно буде знову обраний на посаду головного у своїй партії , йде неповне питальне речення , що виражає сумнів в кількості виборців. З’ясувати повну структурну схему ( як при еліпсі ) неповного питання не є можливим, тобто його значення обумовлено лише ситуативно . Таку неповну конструкцію монолога можна прирівняти до неповних речень – реплік діалога. Комунікативний предикат з суб’єктом “ avec quel pourcentage” розташован у препозиції до теми , групи слів “ sera reelu “. Те, що аналізуєме питання є неповним , не означає його комунікативної незавершеності .

Зустрічаються також БСР моделі Р + П , де питання є закритим для відповіді . Питання у таких випадках не є власне питанням , а тільки закликом до читача сприйняти зміст розповідного речення .Це питання типу “ comprenez-vous? savez – vous ? ” Констатація , що міститься у питанні монологічного висловлення , іноді є настільки переконливою для слухача, що зміст усього питального речення служить основою для продовження розповіді. Питальна частина адресується конкретній людині , що позначена займенником “ vous “ або “ tu “, підмети розповідного та питального речення ніколи не співпадають , а дієслово питальної частини завжди стоїть у теперішньому часі .

Різнокомунікативні БСР завжди потенційно двочленні . Їм властива закрита структура . Приєднання інших частин веде не до розширення самої структури , а до комбінації декількох типів БСР та створення ускладненого різкомунікативного речення:

1. M. Rezeau prit tres mal la chose ; ma vie privee ne regarde pas Monseigneur: de quoi se mele-t-on , a l’archeveche? [ Bazin. Vivere; 62 ].

2. La tension nerveuse a laquelle j’ai soumis ma pauvre mere a-t-elle precipite l’heure de la crise ? si oui , quelle consolation ! je souviens de tout , la moindre detail me revient [ Bazin.Vivere; 75].

2.2. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ.

Питальні БСР – це однокомунікативні безсполучникові комплекси . Вони можуть бути загальнопитальними ( Пз + Пз ) та частковопитальними ( Пч + Пч ) . Для цих речень характерною є симетрична структура , на що вказує принцип синтаксичного паралелізму , що лежить в основі їхньої побудови .

1. Qu’est - ce qu’on m’a laisse , qu’est - ce qu’on m’a transmis ?

[ Observateur ; 10 ].

2. Qu’eut-il fait si cet homme lui avait laisse le temps de repondre , qu’allait-il faire lorsqu’il le reverrait , avait-il le droit de se taire ? [ Clavel. Saison ; 169 ].

3. A quoi bon sert un parrain , a quoi bon sert une marraine , a quoi bon deux cautions au lieu d’une ? [ Tillier. Mon oncle; 155 ].

З наведених прикладів видно,що однокомунікативні безсполучникові комплекси можуть містити більш , ніж два елементарні речення , і формувати многочленні відкриті конструкції .

Загальнопитальні БСР ( Пз + Пз ).

У БСР такого типу,крім модального значення дієслова-присудка , в детермінації можливої відповіді мають значення змістові відносини , що в узагальненому вигляді формують опозицію змістова рівновага – ієрірхія . Однак,оскільки ці змістові відносини в БСР не мають формального вираження , певного значення отримує ситуативна обумовленість змісту питань ( Мінкін , 1974 ; 106 ) .

За звичаєм , кожне з загальних питань БСР моделі Пз + Пз має орієнтацію на окрему відповідь . Однак, іноді при нейтральній детермінації можливої відповіді , її зміст визначається тільки ситуацією , в якій ці питання виникли .

1. Sa pensee etait occupee par le regard de Jesuite et celui d’Antoinette . Est-ce que le Pere Boissy lui pardonnerait d’avoir faute avec cette creature , est-ce que cette femme detenait reellement un pouvoir surnaturel ? [ Clavel . Saison; 125 ].

2. N’avait-il pas un peu servi le diable depuis la nuit avec l’ensevelisseuse, n’avait-il pas trahi le pretre et trahi Dieu au meme coup ? [ Clavel. Saison; 148 ].

3. Comment ! Vous accusez mon pere , vous accusez Etien Rambert d’etre Guru ?..est-ce vrai,est-ce possible ? [ Arsene Lupin; 337 ].

Кожне питання перших двох прикладів потребує своєї конкретної відповіді , тоді як у третьому прикладі між питаннями , хоч вони і мають вигляд самостійних речень , існують відношення змістової рівноваги . Ці питання є синонімічними та структурно ідентичними реченнями . Звичайно, для синонімічних питань достатньо однієї відповіді . Зміст ситуації припускає позитивні відповіді на питання наведеного прикладу .

1. Tu le crois? Le mal serait-il encore plus grave ? [Tillier. Mon oncle ; 115 ].

2.Tu la veux tout de suite , tu defilerais de ma parol?[Tillier.Mon oncle ;

118 ].

У даних загальнопитальних БСР ситуативна обумовленість змісту питань з відносинами змістової рівноваги реалізується модальними значеннями дієслів-присудків .

Bien,mon cher ,serais-tu content de ta journee, te trouverais-tu bien comme ca?[Tillier.Mon oncle;63].

Модальне значення можливості загальнопитальних речень у взаємодії зі значенням комунікативної настанови детермінує заперечну відповідь. Организуючу роль в об’єднанні даних питальних речень виконує синтаксичний паралелізм їхньої структури , який створює сприятливі умови для поєднання окремих членів . Сполучені члени , як й анафоричні, виконують роль своєрідного засобу зв’язку , що укріплює єдність складного речення .

У загальнопитальних БСР з відносинами змістової ієрархії одна з частин звичайно містить причину , друга – наслідок :

Plus de peine de me deguiser avec ce bonhomme-la?m’a-t-il reconnu ?

[ Arsene Lupin; 72 ].

У першому питальному реченні даного БСР маємо справу з наслідком, у другому – з причиною. Поняття наслідку