Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Предпринимательство /

Фотографія та хронометраж робочого часу як методи аналізу його затрат

←предыдущая  следующая→
1 2 3 4 5 



Скачать реферат


Реферат

Фотографія та хронометраж робочого часу як методи аналізу затрат робочого часу

Тернопіль-2003

Фотографія робочого часу

Це один з основних методів вивчення затрат робочого часу протягом зміни або за короткий період. Здебільшого фотографія проводиться з метою одержання вихідних даних для розробки (чи перевірки) нормативів часу Тпз, Тоб, Тпт, виявлення втрат робочого часу з різних причин та розробки організаційно-технічних заходов по вдосконаленню використання робочого часу.

Різноманiтність трудових процесів дуже широка. Значною є й кіькість різновидів фотографій робочого часу, кожен з яких має свої відмітні особливості. Правильний вибір нормувальником (економістом) того чи того виду фотографії для конкретних умов виробництва уможливлює добре знання методики й техніки спостережень, певний виробничий досвід.

1. Індивідуальна фотографія звичайно проводиться методом безпосередніх вимірів під час виконання робітником виробничого завдання на індивідуальному робочому місці. Найчастіше об'єктом спостереження є і робітники, які не виконують змінні завдання (тобто виконують менш як на 100%). Мета: виявити причини, що заважають робітникові протягом зміни. Об'єктом спостереження також можуть бути й передові робітники. В цьому разі мета дослідження полягає у вивченні передового досвіду з тим, щоб ефективніше використати робочий час. Спостереження може вестися протягом цілої робочої зміни або окремої її частини.

Бланк індивідуальної фотографії (фотокарта) має такий вигляд:

Індивідуальна фотографія робочого часу

№п Найменування затрат робочого часу Поточний час Індекс Перекривлений час,хв Тривалість,хв Примітки

год хв

1 Початок спостереження 7 00 - -

2 Одержання змінного завдання від майстра 7 06 Тпз 6

3 Ознайомлення з технічною документацією 7 15 Тпз 9

4 Доставка на робоче місце заготовок 7 35 Тпз 20

5 Огляд і настроювання верстата5

7 40 Тоб 5

6 Обробка деталі(перехід №1) 8 01 Топ 21

7 Розкладка інструментів (7) (48) Тоб 68 -

8 Контроль розмірів деталі 8 03 Топ 2

9 Обробка деталі(перехід№2) 8 12 Топ 9

На підготовчому етапі той, хто проводитиме спостереження, після вибору об'єкта спостереження має ознайомитися з техно¬логічним процесом, організацією робочого місця, порядком його об¬слуговування, взаємозв'язками робочого місця з оточенням тощо.

Якщо фотографія робиться з метою виявлення витрат робочого часу, то її виконують за існуючої організації праці з усіма її не¬доліками. Коли матеріали фотографії потрібні для розробки норма¬тивів і норм часу, то на підготовчому етапі необхідно створити таку організацію праці, на яку будуть орієнтовані ці нормативи і норми.

До початку спостереження на фотокарту заносяться всі потрібні вихідні відомості: назва цеху, дільниці, технологічного процесу, прізвище та ініціали робітника, його професія і кваліфікаційний розряд, дата спостереження.

З моменту початку спостереження (це може бути початок робо¬чої зміни) спостерігач, користуючись приладом реєстрації часу (хро¬нометром, годинником), занотовує на фотокарті послідовно всі фак¬тичні затрати часу на спостережуваному робочому місці незалежно рід їхньої доцільності, одночасно фіксуючи поточний часу ±0,5 хв із заокругленням до однієї цілої хвилини. У графі "Перекривний час" позначається порядковий номер того елемента опе¬рації, який перекриває даний елемент, а також тривалість перекривного часу. У табл. 1.1 у рядку 7 поточний час, взятий у дужки, означає що йдеться саме про перекривний елемент. Запис у графі й показує, що елемент 7 тривалістю 8 хв був перекритий елементом 6. Перекривний час не враховується у загальному балансі часу, тому у графі 7 робиться прочерк.

На фотокарті поточний час у кожному рядку означає закінчення попереднього елемента затрат часу і початок даного. Різниця між значенням поточного часу даного і попереднього рядків становить тривалість часу даного елемента операції чи роботи. Сума тривалості всіх елементів повинна дорівнювати загальній тривалості всього спостереження від початку до кінця. Обідня перерва не є робочим часом, тому її тривалість не враховується при фотографії робочого часу.

Аналіз матеріалів фотографії починається із складання зведення одноіменних затрат, фактичного і нормативного балансів робочого часу у хвилинах і процентах (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Баланс робочого часу за даними індивідуальної фотографії

Елементи затрат часу Індекс К-сть вимірів Фактичний баланс Норматив. Баланс Відхилення

Хв % хв %

Підготовчо-завершальний час Тпз 6 24 5 20 4,2 -4

Оперативний час Топ 12 334 69,7 407 84,8 +73

Час обслуговування Тоб 4 23 4,8 15 3,1 -8

Час непродуктивної роботи Трн 2 12 2,5 - - -12

Час перерв, зумовлених недоліками у виробництві Тпнт 3 43 8,9 - - -43

Час перерв, пов‘язаних з порушенням трудової дисципліни Тпд 4 29 6 - - -29

Час на відпочинок та особисті потреби Твоп 4 15 3,1 38 7,9 +23

Змінний робочий час Тзм 35 480 100 480 100 -

Як видно з таблиці 1.2, протягом спостереження було зроблено всього 35 записів про виконання робітником певних дій чи про перерви у його роботі з різних причин. Нормативний баланс скла¬дено на підставі нормативних затрат часу Тпз, Тоб та Твоп, що відповідають конкретним умовам спостережуваного трудового проце¬су.

Час непродуктивної роботи Три, перерв, зумовлених не¬доліками у виробництві Тпнт та порушень трудової дисципліни Тптд до нормативного балансу не включається як такий, що не є не¬обхідний за добре організованої праці. Натомість час на відпочинок та особисті потреби Твоп має зрости до нормативного рівня, тобто на 23 хв. Нормативний оперативний час Топ збільшиться за рахунок скорочення втрат на 73 хв. (4 + 8 + 12 + 43 + 29 - 23).

Процедура аналізу використання робочого часу передбачає роз¬рахунки, принаймні, трьох відносних показників (коефіцієнтів): ефективного використання змінного робочого часу К1 неприхованих (явних) втрат робочого часу К2; прихованих втрат робочого часу К3.

Коефіцієнт ефективного використання робочого часу:

К1=- (Тпз" + Топ* + Тоб" + Твоп") : Тзм - (20 + 334 + 15+ 38) : 480 - 407 : 480= =0,848

Тобто змінний робочий час за призначенням використаний на 84,8%. Отже, втрачений робочий час за зміну становив 15,2% імінного фонду робочого часу.

Коефіцієнт неприхованих (явних) втрат робочого часу:

К2 =[(ТриФ + ТпнтФ + ТптдФ) - (Твоп"- ТвопФ) : Тзм =((12+43+29) - (38 - 15)): :480= (84 - 23) : 480 = 61 : 480 = 0,127

Це означає, що явні втрати робочого часу становлять 12,7% загальної тривалості робочої зміни.

Коефіцієнт прихованих втрат робочого часу

К3 - [(Тпзф - Тпз") + (Тоб* - Тоб") 1 : Тзм = (4 + 8) : 480= 12 : 480 °=0,025

Тобто приховані втрати робочого часу незначні, вони станов-Іять лише 2,5% тривалості робочої зміни.

Сума трьох коефіцієнтів (К1 + К2 + К3) має дорівнювати одиниці. Перевіряємо: 0,848 + 0,127 + 0,025 = 1,000.

Можливе ущільнення робочого часу внаслідок усунення усіх видів втрат (К4) можна розрахувати за такою формулою:

де показники К2 та К3 виражаються у процентах.

Отже К4 = 100 (12.7+ 2.5) =17,9%

100- (12,7+ 2,5)

Яким же чином при втратах 15,2% змінного фонду часу можна ущільнити робочий день на 17,9%? Робітник, втративши 73 хв, витратив на виконання змінного завдання 407 хв (480 - 73). За цей час він виконав 814 детале-операцій (по 0,5 хв на одну деталь). Збільшення часу оперативної роботи на 73 хв за рахунок усунення втрат дозволить додатково обробити 146 деталей.

Важливо підкреслити, що зростання виробітку станеться без підвищення інтенсивності праці, оскільки час виконання кожної до¬даткової детале-опера ції залишається тим самим (0,5 хв).

Таким чином, фотографія робочого часу дозволяє виявляти наявні втрати, нічим не загрожуючи робітникові. Навпаки, він зацікавлений у тому, щоб за кращої організації праці більше зробити корисної роботи, отже мати відповідно більший змінний заробіток,, оскільки розцінка за кожну одиницю роботи не зменшується.

На завершальному етапі аналізу робочого часу методом індивідуальної (та й всіх інших видів) фотографії складають план заходів щодо поліпшення організації праці, усунення причин втрат робочого часу з метою більш продуктивного його використання.

2.Групова фотографія проводиться тоді, коли є потреба про¬аналізувати використання робочого часу групою робітників, розта¬шованих недалеко один від одного. На спеціальному бланку (табл.1.3) заздалегідь проставляється часовий інтервал спостережен¬ня. Чим він менший, тим вища точність очікуваного результату спостереження. Найчастіше інтервал становить від однієї до десяти хвилин. При цьому одна людина може вести якісне спостереження за групою робітників до 12 чол. За такого методу запис затрат робочого часу ведеться

←предыдущая  следующая→
1 2 3 4 5 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»