←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8
- підкуп виборців, різноманітні способи фальсифікації результатів виборів тощо.
Підхід №3. Експерти розділяють політичні технології на підставі ставлення до виборчої системи: поза виборчою системою (кар’єр-менеджемент, політичний переворот, досягнення домовленостей з елітами), власне виборчі технології і технології реалізації влади (рішення, акції, проекти, політика влади).
Підхід №4. Технології класифікують також за масштабом, протиставляючи технології масові (спрямовані на весь електорат) і спрямовані на вузькі групи (окремі його сегменти або елітні групи).
Підхід №5. Технології поділяють за характером мотивації: на ті, що заохочують (мотивуючі) і що лякають (загрозливі). Якщо перші пов'язані з обіцянками, очікуваннями, пропозиціями яких-небудь благ, то інші будуються на основі використання різного роду природних страхів.
Підхід №6. Має місце поділ технологій на три види в залежності від трьох сфер, де в одному або іншому виді здійснюється вибір. Це технології відкриті (публічні), що будуються на роботі з електоратом. Технології тіньові, засновані на роботі з елітами (різні домовленості, взаємні поступки, узгодження між представниками від різних партій і т.д.). І так звані „чорні технології” (підробка бюлетенів, фальсифікація підсумків виборів, зняття кандидатів і т.п.).
Підхід №7. Група експертів поділяє технології за територіальною ознакою на технології східні (тобто створені і застосовані в країнах східного типу) і західні (європейський тип держав). Наприклад, у країнах європейського типу універсальною технологією став дайрект-мейл (direct-mail) (основа якого – достовірні бази даних по виборцях), але в східних країнах він, як правило, не спрацьовує. Там замість цього з'явилися інші технології, ефективні для країн східного світу – домовленості зі старійшинами і главами кланів та ін.
Підхід №8. Консультанти проводять також класифікацію по етапах застосування на довиборчі, власне виборчі, поствиборчі.
Підхід №9. Класифікацію проводять по «трьох обставинах»: місце (де застосовується технологія – кафе, чаювання вдома, мітинг на площі), час (тривалість застосування – разові, регулярні і т.п.) і спосіб дії (спосіб впливу на виборців - пасивні, активні, партнерські і т.п.).
Таким чином, експерти використовують цілий ряд основних критеріїв для класифікації технологій: за спрямованістю, по законністю застосування, за принципах побудови технології, за сферою застосування, цілями, характером дії, етапами застосування і т.д.
Крім того, слід зазначити, що деякі експерти розглядають технології як багаторівневе явище. Перший рівень – це канали доступу (ЗМІ й ін. канали), що досить специфічні при наявній подібності. Другий рівень – це конкретні виборчі прийоми, що можуть працювати в групі територій і навіть країн, де немає законодавчих обмежень (наприклад, використання кандидатів-«двійників»). Третій рівень – це технологічні принципи (підходи), що універсальні. Приклад – технологія «установлення порядку денного» (agenda setting) або створення ситуації зовнішньої загрози.
3. Регіональна та краєзнавча специфіка застосування передвиборчих технологій
Метою даного дослідження було вивчення універсальних політичних технологій у їхній взаємодії з специфікою у країнах, а не регіональною специфікою. Проте, слід зазначити, що існують деякі загальні і різні елементи в цих категоріях.
1. У загальному виді розуміння краєзнавчої і регіональної специфіки в консультантів зводиться до сукупності ряду факторів, що заважають або сприяють застосуванню універсальних технологій, є основою для створення нових універсальних комбінацій прийомів або для появи специфічних.
2. Регіональна специфіка сприймається в частині випадків як специфіка, властива визначеній території (регіонові, місту) і відтворююча основні риси країнознавчої специфіки.
3. В інших випадках, коли мова йде про державні утворення в складі федерацій або конфедерацій, регіональна специфіка може виступати як рівнозначна країнознавчій по вхідним у неї факторам.
4. Регіональна і краєзнавча специфіка можуть як збігатися або не мати істотних розбіжностей, так і істотно розходитися за ключовими параметрами.
5. Оцінювати краєзнавчу специфіку як сукупність всіх особливостей регіонів, що входять у цю державу, буде невірним. Відповідно до системного підходу, властивості цілого не є сумою властивостей його елементів.
Основні фактори краєзнавчої специфіки
Мова
За експертними оцінками, мова накладає обмеження на використання тих або інших універсальних слоганів і реалізацію ідей, але разом з тим може давати додаткові можливості.
Приклад. Україна, Молдавія, Таджикистан - двомовні країни. Тому рекламну кампанію в них не можна будувати тільки на одній мові. При перекладі рекламної продукції виникають різного роду проблеми – погане звучання, неприємні асоціації і т.п.
Крім того, самі політики в таких країнах воліють використовувати ту або іншу мову в залежності від переваг.
Приклад. Леонід Кучма під час виборчої кампанії в регіонах Східної України говорив російською мовою, а на Заході країни українською мовою.
Приклад. На президентських виборах у Молдові консультанти кандидата Петра Лучинського запропонували слоган, що звучав молдавською мовою дуже просто і красиво «Пентру Петрові» (у перекладі на українську – «За Петра»). Для росіян це не звучало також красиво, і тому ставка робилася на асоціації з Петром Першим.
Законодавство про вибори
По частоті згадування знаходиться на 2-му місці. Експерти приводили величезну кількість прикладів того, як законодавчі норми впливають на появу і використання технологій, нижче приведені найбільш цікаві.
Приклад. В Україні на виборах у Верховну Раду процентний бар'єр для партій донедавна складав 4 %, а тепер зменшений до 3. У Росії відбувається зворотній процес – поріг проходження в Думу збільшений до 7 %. Тому в Україні інвесторам вигідно вкладати кошти в нові політичні партії, у той час як у Росії ризик подібних вкладень більш великий. У ряді країн існує державне фінансування партій і кандидатів, що допомагає їм бути незалежними від великого капіталу. Приміром, в Ізраїлі будь-який громадянин може одержати муніципальний кредит на участь у виборах.
Приклад. Латвія розбита на 5 виборчих округів. Відповідно до закону про вибори від 1918 року виборець може голосувати в будь-якому місці, у будь-якому окрузі. Ніяких відкріпних посвідчень там не потрібно. Це створює величезне поле для фальсифікацій, тому що ніхто ніколи не перевіряє на сільських ділянках, хто і звідкіля приїхав.
Приклад. Кожен громадянин у США має право голосу, але для того щоб мати право проголосувати, він повинний прийти заздалегідь (за чотири місяці) і зареєструватися як виборець тієї або іншої партії. Якщо він не зареєстрований, то він не зможе проголосувати. Це істотно обмежує можливості для підкупу виборців.
Система визначення переможця
В експертних оцінках цей фактор часто відзначався як важливий. Зокрема, як приклад приводилися вибори президента США, де кандидат може набрати більшість голосів виборців, але меншість серед вибірників і в підсумку програти вибори (як відбулося з Альбертом Гором у 2000 р.).
Національність і расові переваги
По оцінках експертів, велике значення має те, чи є країна (регіон) мононаціональною або багатонаціональною. Мають значення расові переваги і традиції.
Приклад. Дагестан часто наводять як приклад республіки, де практично узаконені вибори за національною ознакою. Держрада формується за національною ознакою – визначена кількість представників від найбільших за чисельністю національностей. Такий спосіб оцінюють як єдиний можливий для нейтралізації міжнаціональних конфліктів.
Приклад. У США афроамериканець ніколи не обирався президентом.
Приклад. Один з консультантів кандидата в президенти Башкортостану наводив приклад: «До нього увесь час зверталися з тим самим питанням: так ти - татарин або башкир? Ти нам скажи. Якщо татарин, то я за тебе буду голосувати, якщо башкир - не буду».
Національний характер
Містить у собі безліч характеристик (домінантні якості, особливості психології, поводження і т.п.)
Приклад. У країнах Балтії національний характер виражається в таких характеристиках як спокій, врівноваженість, повільність, «холодний», специфічний гумор. Подібним характером володіють жителі скандинавських країн (фіни, шведи). Цим експерти пояснюють те, чому на виборах у прибалтійських республіках традиційно працює багато запрошених консультантів зі скандинавських країн, мовляв, вони їх краще розуміють і легше адаптуються.
Приклад. У значної частини українських виборців слова про дружбу народів, вирази «народи-брати» іноді викликають відчуття безтактності й імперської експансії з боку Росії. Вони сприймають такі судження не як прояв дружби народів, а як прагнення нишком нав'язати волю Росії. Будь-які натяки на обмеження національного суверенітету в Україні сприймаються дуже болісно. Приміром, ситуація з косою Тузла в 2003 р. для росіян залишилася незначним епізодом, а в Україні сколихнула патріотичні настрої навіть у проросійських виборців.
Культура і традиції
Гендерні переваги
Приклад. У США жінка ніколи не ставала президентом. У ряді азіатських країн за декларованого верховенства чоловіків тіньовий вплив жінок дуже значний. Крім того, найчастіше приналежність до якогось клану є більш значимою, ніж стать. Цим пояснюється феномен жінок-лідерів в Азії. Трохи інша ситуація в країнах Скандинавії і Балтії, де дуже швидко прижилися ідеали реальної рівноправності статей, і жінки в політиці
←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8