E-Ukraine. Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

генетичної корекції також дуже обмежені. І відповідність нашим фізичним можливостям, зрештою, є головною вимогою, що формуватиме інфраструктуру комунікацій кіберпростору. 65

Проте завтрашні технології дозволять інформації ломитися в нашу голову усіма можливими шляхами: і через нюх, і через дотик, і напряму в мозок. Виходить, невірним був прогноз Маршалла Маклюена в його “Галактиці Гуттенберга” щодо майже повного атрофування всіх інших каналів сенсорного сприйняття, окрім візуального.

В 1962 році йому уявлялось, що людина перетвориться, по суті, на одне велике око, в якого всі інші можливості сенсорного контакту і, відповідно, комунікації – тактильної, звукової, нюхової, смакової – зведені до мінімуму. 66 Але інформаційні технології завтрашнього дня, що випробовуються вже сьогодні, є дуже близькими до того, як індивід природно взаємодіє з довкіллям.

Звичайно, для цього має зрости потужність пристроїв, що провадитимуть нові технологічні досягнення. З цього приводу DGХІІІ (Департамент Єврокомісії, що відповідає за проблеми, пов’язані з інформаційними технологіями та Інформаційним суспільством) зауважує, що через три роки потужність вашого сьогоднішнього персонального комп’ютера буде зосереджена в мобільному телефоні й наручному годинникові.

Експерти Департаменту передбачають, що така тенденція інтенсивного розвитку триватиме до 2010 року, коли буде досягнуто фізичних меж кремнієвої мініатюризації. 67 А що ж далі? Далі – черговий технологічний переворот. На смітнику чи в музеї опиняться “артефакти піскової цивілізації”, а їхнє місце посядуть органічні чи полімерні “Jelly Beans”, хвильові чи субатомарні технології, ще щось з досліджуваного сьогодні – або й втілення геть нової ідеї.

Але в якому б напрямку сьогодні не велися дослідження, на порядку денному – розвиток технологій поки що даного ступеню. Сюди входять і поточні ініціативи “і3” (трьох “і” – інтелектуальних інформаційних інтерфейсів). Їхньою метою є легка взаємодія з інформацією для широкого загалу користувачів, що не є спеціалістами.

Це, так само як і інтелектуальний агент, є відповіддю на швидко зростаючі обсяги інформації, що стає доступною в Інформаційному суспільстві. Адже отримати інформацію та оперувати нею все ще і важко, і забирає багато часу. Дослідження ведуться в напрямку створення технологій “і3”, діалог з якими був би природний й інтуїтивний, які б об’єднували в собі різноманітні функції, пристрої й засоби інформації.

До технологій сьогоднішнього дня входить й ОМІ – мікропроцесор відкритої ініціативи. Приводом до створення ОМІ стала потреба у простішій архітектурі, легкій модернізації, а також бажання уникнути необхідності у перепроектуванні щоразу із пристосуванням мікропроцесора до більшої мобільності. 68 Сюди ж належить АТМ – технологія Асинхронного способу передачі. Вона уможливлює гнучке об’єднання всіх засобів інформації. 69

Розробники цих технологій планують, що подальша їх робота буде спрямована на розробку інтелектуальних (комп’ютерних і комунікаційних) периферійних пристроїв, котрі, будучи багатофункціональними, в той же час залишались би дружніми до користувача.

Розробка інтелектуальних мікросистем включатиме комплекс заходів з мініатюризації систем. Зокрема, мініатюризацію на основі нанотехнологій сенсорів і актюаторів з активним використанням мікроперетворювачів. Робота останніх основана на використанні електричних, механічних, оптичних, хімічних, біологічних, магнітних чи інших властивостей матеріалів, інтегрованих в одному кристалі чи в багатокристальній гібридній мікросхемі. Прилади і схеми модернізовуватимуться з використанням нових, ще не застосовуваних ефектів, наприклад, квантових, фотонних та біоелектронних.

Саме інтеграція, низьке енергоспоживання і мініатюризація є основними напрямками розвитку технологій Інформаційного суспільства і для периферійних пристроїв і терміналів, а також для програмних і апаратних модулів збереження й обробки інформації. Розробка методології збереження великих масивів даних – терабайтної технології – є нагальною необхідністю для всіх сфер, де застосовуються мікропроцесорні технології. 70

Нове суспільство –

нові норми.

Нові технології –

нові стандарти

Проте, окрім браку технологічних рішень, Європа зіткнулася з нестачею правових та нормуючих документів, а також проблемами втілення вже узгоджених принципів. В ході розв’язання цих питань було прийнято, зокрема, Директиву ЄС з електронних підписів. Це відбулося в листопаді 1999 року, і протягом 18 місяців має бути здійснено.

Це рішення є однією зі складових фундаменту Інформаційного суспільства, адже воно означає, що з’явиться гнучка, нейтральна до технологій загальноєвропейська схема е підписів. Що гарантує юридичне та взаємне визнання та вільний обіг е підписів і посвідчень. 71

І якщо е підпис для України ще не є помітним учасником економічних подій, то питання стандартів, узгоджених з міжнародними нормами й відповідних до вітчизняних параметрів, вже протягом тривалого часу є перепоною на шляху розробки, запровадження, виробництва й продажу вітчизняних високотехнологічних продуктів.

Саме тому стандартизація визначається як добровільний процес – в ній зацікавлені самі держави й компанії. І ми переконані, що українські компанії та організації, серед них і державні, повинні бути в центрі діяльності європейського стратегічного стандартизаційного процесу, аби вповні користуватись вигодами ринку інформаційних та телекомунікаційних технологій.

За цифрової економіки цінність складається, виходячи з можливостей, що полягають у потенціалі для взаємин (наприклад, портативні телефони відкривають ділові можливості набагато більшої цінності, ніж ціна початкового виробу). Відкриті системи пропонують більше, ніж закриті, оскільки чим більшою стає чисельність спільноти користувачів, тим більшу цінність має виріб. Це – так само причина надзвичайної важливості стандартів в е економіці.

Адже ті компанії, чия продукція не відповідає стандартам, чи принаймні узгодженим специфікаціям, і, відповідно, не є інтероперабельною, не може працювати разом з продуктами інших розробників, не виживуть. Або твій бізнес співпрацює з іншими, або ж ні, і тоді ти втрачаєш не лише партнерів, але й клієнтів. Проблема справді, як каже член Єврокомісії та учасник групи Бангеманна Ерккі Лііканен: “B2B or not 2B”. 72

Слід також зважати на те, що варто уникати безладу,

Ерккі Лііканен

http://www.ireland.com/eurotimes/who/liikanen.htm

який може виникнути в результаті появи на теренах європейського ринку великої кількості груп з питань стандартизації, не кажучи вже про витрату ресурсів, залучених до дублювання.

Загалом же можна відзначити значну лібералізацію європейських стандартизаційних процесів. З суто комерційних причин знизилась роль формальної стандартизації в секторі інформаційно-телекомунікаційних технологій, принаймні, там, де стандарти потрібні у найближчій перспективі.

Перевага надається стандартам де факто – результату співпраці між компаніями. Офіційного визнання набула та точка зору, що формальні стандарти мають бути спрямовані до тих галузей, котрі потребують широкої узгодженості, де цю необхідність диктує ринок. Наприклад, там, де специфікації мають формувати тривалу діяльність, чи якщо вони вже поширились до рівня міжнародних стандартів.

Стандартизація ніколи не повинна становити формальну перепону для виведення на ринок нових виробів чи нових технологій. І вона має залишати достатній простір для конкуренції продуктів різних виробників. 73

Прикладом надзвичайно вдалої стандартизації, що одразу вивела і автора стандарту – Німеччину, і Європу в цілому вперед на світовому ринку телекомунікацій і пов’язаних з ними послуг, став операційний стандарт Euro ISDN, представлений 1994 року.

Euro ISDN ґрунтується на загальних стандартах, розроблюваних з кінця 1993 року. Цифрова Мережа Інтегрованих послуг (ISDN) – комп'ютеризована мережа передач, здатна передавати текст, дані, голос зі швидкістю 64 Кбайта на секунду (порівняно зі стандартною для телефонних мереж нормою у 4,8 Кбайтів на секунду).

Запровадження стандарту Euro ISDN та наявність вже за рік після цієї події 26 операторів у 20 країнах зробили вільний інформаційний обмін в Європі дійсністю. 74 Україна також рухається у напрямку до уніфікації власних стандартів з європейськими.

Нам треба багато чого зробити, серед іншого й спростити процедуру стандартизації, виробити адаптовані схеми випробувань, посприяти утворенню самими виробниками і зацікавленими громадськими організаціями допоміжних стандартизаційних структур для вироблення тих самих стандартів де факто, вибороти вигіднішу позицію у міжнародних представницьких структурах... Сподіваюсь, що список покоротшає не за надто довгий строк.

Пророки й праведники

Інформаційного суспільства вже є,

значить, неодмінно буде й

саме Інформаційне суспільство.

З тих проблем, що ми їх побіжно торкнулися, зрозуміло одне – Інформаційне суспільство й інформаційні технології, засіб його створення, – речі, що потребують дуже багатьох змін. Змінитись має все, що тим чи іншим чином задіяне в процесі інформатизації: економіка, законодавча сфера, способи взаємодії між виробником, споживачем і державними структурами, ставлення суспільства до впровадження інновацій і ще дуже багато сфер людської життєдіяльності.

Втішає лише одне – ми впевнені у тих, хто торує нам путь у цифрову еру. У людях, які створюють прецеденти для законів, стандартів, бізнесів і виробництв, нових форм навчання, мистецтва й спілкування. Ми ведемо мову про рушійну силу Інформаційного суспільства – програмно-технічну