Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Социология /

E-Ukraine. Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 



Скачать реферат


представницьких структурах, але й збереження власного культурного, мовного, інтелектуального середовища.

Нашим завданням, окрім усього іншого, є збереження такої національної та політичної одиниці як “Україна”, а не просто ще одного ареалу дії норм і принципів, вироблених для інших учасників, що виявились сильнішими й більш стійкими перед навалою перемін.

Дон Тапскотт, один з тих, що укладають принципи “конституції Інформаційного суспільства”, у передмові до своєї книги зауважив: “Відкритість і мінливість надають великих можливостей для вашої країни і всього людства, але й небезпеки ховає в собі чималі”. 19

Поліпшуючи засоби,

не забудьте поліпшити

мету

Ми цілком поділяємо його сподівання на те, що Інформаційне суспільство, і в Україні також, стане “світом нереалізованих небезпек та реалізованих перспектив”. 20 Проте ще в ХІХ сторіччі, коли тільки-но запроваджували телеграф, першу ластівку телекомунікаційної інфраструктури майбутнього, Генрі Торо, видатний американський філософ і письменник другої половини ХІХ сторіччя, застерігав від поліпшених засобів за неполіпшеної мети.

Це повертає нас до проблеми вироблення стратегії розвитку – і не лише українського Інформаційного суспільства, але Української держави загалом. В уряду, бізнесу, інтелектуальної еліти, кожного громадянина має бути єдине спільне бачення майбутнього України.

З цього приводу, не вдаючись проте до песимізму, варто процитувати Паулу Уймонен, експерта Програми розвитку ООН: “Хоча істинно, що інформаційні технології є інструментом соціального розвитку, самі по собі вони не змінять сьогоднішні суспільства. Говорити про інформаційну революцію щонайменше лицемірно, коли взяти до уваги, що фундаментальні аспекти сучасних суспільств швидше відтворюються, ніж змінюються в планах розвитку Інформаційного суспільства.

Необхідно заново серйозно обміркувати принципи побудови наших суспільств. Питання в тому – як? Що ви робите по тому, як сказали “еврика!”? Так, відправною точкою є знаходження однодумців, поширення ідей серед друзів і колег – людей, що безпосередньо мають відношення до нового способу життя.

Паула Уймонен

http://www.unrisd.org/infotech/conferen/uimonen.htm

Але наступною стадією має бути організація мережі

однодумців далі, поза безпосереднім соціальним оточенням. Ціле суспільство має поділяти спільну точку зору на необхідні перетворення. Це обов’язково має бути зроблено, як за допомогою інструментів типу Інтернету, так і іншими засобами, задля досягнення максимуму можливого.

Зрозуміло, що знадобляться тяжкі зусилля. Це не буде легко – перепон багато, і вони важкі. Однак, ми справді не маємо великого вибору. Ми самі повинні реформувати наші суспільства, інформатизувати їх. Докласти всіх сил до того, аби кожен соціальний інститут набув форми, оптимальної для цілей нового суспільства.

Чи будемо сидіти й сподіватися, що хтось вигадає комп’ютерний вірус, який знищує всі негативи й замінює їх – але знов ж таки, чим?..” 21

Як бачимо, самими мікрочіпами не відбудемось, навіть позапихавши їх в усі шпарини. Та коли й усе людство наслідуватиме того “передовика виробництва”, й понашпиговує себе чіпами як гуску гречкою, справи це не зрушить.

Рішення зовсім в іншому. Зміни мають бути системними, такими, що зачеплять кожний елемент суспільної будови, кожен прояв особистості в її самореалізації, що відіб’ються на самих принципах функціонування суспільного організму. І лише коли перетворення відбудуться у самій структурі суспільних відносин, ми зможемо говорити, що Інформаційне суспільство відбулося.

Розділ другий

Економіка посткапіталізму: Віртуалізація та Інформатизація

Доки тривали дискусії щодо того, яку схему економічного розвитку варто обрати Україні – капіталістичну чи соціалістичну (результатом яких, до речі, так і не стала виразна відповідь, куди ж ми йдемо?), час взагалі зняв цю проблему з порядку денного всіх країн.

Виходом стала поява інформаційних технологій, які і диктують сьогодні дедалі більшій кількості економік, корпорацій, окремих підприємців і споживачів, яким саме чином здійснювати економічні взаємодії всіх рівнів, що є головним ресурсом і цінністю, яким чином формується додаткова вартість продукту... Тож завдяки поширенню глобальної інформатизації нині активно йде формування так званої “мережевої економіки”, основною характеристикою якої є громадсько-мережева форма управління.

Мережева економіка

світової громади

Ця економічна схема вже була колись задіяна – проте її витіснили капіталістичні відносини, що характеризувалися іншими, ринковими й ієрархічними формами управління. Ймовірно, що останні виникли, якщо слідувати логіці, у відповідь на нездатність громадської (мережевої) форми управління забезпечити ефективне обслуговування системи розподілу праці, коли ця система почала виходити за рамки громади.

Причиною цього були обмежені можливості тогочасних засобів комунікації та систем обміну інформацією. Вони вже не встигали забезпечити розширюваному колу людей той рівень обміну інформацією, який необхідний для нормальної роботи громадської економіки. 22

Як узагальнюючий, тут буде доречний вислів Нобелівського лауреата з економіки Фрідріха фон Хайєка, що становлення в процесі соціальної еволюції ринку капіталізму пов’язане з переходом від організованої маленької групи людей, що перебувають одне з одним в безпосередньому контакті, до розширеного економічного ладу. 23

Певне, на початку ХХІ сторіччя соціальна еволюція завершує свій черговий виток, і сучасна економічна система може незабаром опинитися у тій точці, коли оцей “розширений економічний лад” базуватиметься саме на спільноті людей, що “перебувають одне з одним в безпосередньому контакті”.

Виходячи з цих характеристик, термін “мережева економіка” може бути замінений на “громадська економіка” чи, у сучасніших термінах, на “економіка прямих рівноправних зв’язків”. Цим питанням займається доктор філософії Сергій Паринов, голова департаменту Інституту економіки та організації промислового виробництва СО РАН, він же є автором терміну “економіка прямих рівноправних зв’язків”. 24

Загалом у доповіді, підготовленій Європейською Комісією, глобальна мережева економіка визначається як “середовище, в якому будь-яка компанія чи індивід, що перебувають у будь-якій точці економічної системи, можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією чи індивідом з приводу спільної роботи, для торгівлі, для обміну ідеями і ноу хау, чи просто для

Сергій Паринов

http://www.ieie.nsc.ru/parinov

задоволення".25

Повертаючись до українських реалій, запитаємо: можливо, з самовизначенням щодо мережевої економіки ми можемо зволікати так само, як і з економікою капіталістичною чи соціалістичною? Чому б і тут не пустити все самопливом, мовляв, час знов усе вирішить?

І знов киватимем на багату й успішну Європу, яка, виявляється, так само шукає легших шляхів. Але ж Рада Європи таки знайшла аргументи на підтримку активної позиції та форсування подій.

Економічні зміни:

рання пташка ситно сніда

решті ж не буде й обіду

“Чому не можна зволікати? Бо конкурентоспроможні постачальники мереж і послуг поза Європою дедалі активніші на наших ринках. Для тих компаній, що відставатимуть, ціною повільніших темпів лібералізації стане жорсткіший двобій з більш динамічними іноземними конкурентами й менший внутрішній ринок.

Час вичерпується. Якщо не пришвидшити дій, вигоди від нової економіки ми матимем або пізно, або й ніколи”. 26

Полем конкуренції в інформаційну добу є континентальні економічні регіони й світові ринки. Агресія, що її проявляють динамічніші компанії, які вже змінилися відповідно до нових умов ринку, зростає. Вже 1998 року зовнішня торгівля складала, порівняно з 1950 м, втричі більшу долю світового доходу. 27

Проте, це привід зовсім не для розпачу. Країни, що мають сьогодні статус “розвинених” насправді є такими, але здебільшого в термінах Другої Хвилі. Масштабна індустріальна економіка надто глибоко вкоренилася в їхній лад. І сьогодні позиції всіх високорозвинених індустріальних країн похитнулись через зіткнення Третьої хвилі із застарілими економічними інститутами Другої.

І далі напруженість між цивілізацією Третьої Хвилі і двома більш ранніми цивілізаціями зростатиме. Нова цивілізація боротиметься за глобальну гегемонію так само, як це робили модернізатори Другої Хвилі. 28 Чи буде Україна однією з лави модернізаторів? А чи через бездіяльність і непевність у власному виборі й потребах знов стане колонією, об’єктом впливу успішніших держав?

Саме свідомий вибір, що зумовить відповідну державну політику у сфері перш за все освіти й науки, є гарантом включення України до авангарду Третьої Хвилі. Але зовсім не величезні витрати на нові технології чи марш-кидки зі збільшення бюджету.

Адже саме гігантський стрибок в інтелектуальній сфері суспільства (який ми зробили разом з усім людством, і нам не треба нікого наздоганяти, слід лише не втратити здобуте) – а не комп’ютеризація і не фінансові маніпуляції – пояснює розвиток мережевої економіки.

Новітні комп’ютерні розробки дозволяють створювати безмежно різноманітну й недорогу продукцію. Ціну цього розмаїття фактично анулюють інформаційні технології.

Інтелект планети, об’єднаний в мережу, прискорює розвиток технологій майбутнього у всіх наукомістких галузях, що раніше прогресували повільно через “неповороткість” великих масивів даних, які треба було обробити для отримання

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»