E-Ukraine. Інформаційне Суспільство: бути чи не бути

отримання нових результатів.

Інформаційні технології:

добробут можна вичавити

з кожної піщинки.

І знання, об’єднані в Мережу

дадуть відповідь, як.

Сьогодні єдиною причиною того, що ми й досі возимо величезну кількість сировини типу бокситів, міді чи нікелю через усю планету, – це відсутність технологій з переробки наявних у даній місцевості природних ресурсів на необхідні замінювачі. Тільки-но ми здобудемо таку можливість, відпаде необхідність цих перевезень. І в результаті – знов ж таки економія.

Загалом, в економіці Третьої Хвилі знання замінять і ресурси, і транспортування. Те ж можна сказати й про енергію.

Найкращим доказом того, що знання замінюють будь-які ресурси, стали нещодавні винаходи у галузі надпровідників, які, як мінімум, зменшують кількість енергії, так необхідної для випуску кожної одиниці продукції.

Інформаційні технології уможливили розміщення виробництв віддалік міських центрів. І при цьому, тим не менш, значно скорочуються видатки на транспорт і енергію. 29

Все вищеперераховане означає, що навіть небагата країна може за наявності мережевої економіки опинитись на висоті. Тобто, Україна справді має непогані перспективи щодо виходу в авангард світової економіки. Нам слід лише залучити до нового способу здійснення економічних стосунків щонайбільшу кількість економічних агентів та споживачів.

Рада Європи і щодо цього має дієвий рецепт. Згідно з її рекомендаціями, найбільш ефективними засобами подолання повільного збільшення інформатизованого сектору економіки є ініціативи у прикладній сфері. Вони здійснюють функцію демонстрації можливостей інформаційних технологій, котра допомагає поширенню їх використання. 30

Ще однією особливістю, що її несуть інформаційні технології в економіці, є масове індивідуальне виробництво. Якщо промислова економіка створила масове виробництво, то нова, цифрова економіка створює, так би мовити, масову індивідуалізацію – масове виробництво індивідуальних (настроюваних) продуктів і послуг – включаючи дані.

Ця нова схема вимагає більшого, значно більшого обсягу знань – навіть “побутових”, повсякденних. Що казати, якщо вже й “Макдональдс” утворив Університет гамбургерів. 31

Знання зменшують потребу у сировині, праці, часі, просторі, капіталі й інших ресурсах. Вони стають незамінним засобом – основним ресурсом сучасної економіки, цінність якого постійно зростає.

“Коґнітивна революція”:

безмежне Знання

завойовує людство

Відбувається, якщо так можна сказати, “коґнітивна революція”, що геть змінює серед іншого й економіку, національну чи світову. Саме так, революційною економіку Третьої хвилі робить той факт, що коли земля, праця, сировина й, можливо, навіть капітал можуть розглядатися як обмежені ресурси, то знання фактично невичерпні.

На відміну від доменної печі чи заводської лінії, знання можуть використовуватись одночасно безмежною кількістю учасників ринку. І останні можуть використати їх, аби створити ще більше знань. 32

Знання – єдине, що взагалі являє цінність за кіберпросторової економіки. Робітник розумової праці – це головне надбання будь-якої організації. Праця – більше не товар. Це дедалі більшою мірою уділ автоматизованих ліній. Головне – знання й творчі здібності. Головний засіб виробництва – інтелект самого трудящого.

Компаніям у нових перегонах єдину суттєву перевагу надає навчання, що триває протягом усього життя. Людям треба отримувати інформацію тоді, коли вона їм знадобилась, причому не відходячи від робочого місця. 33 “Навчання без відриву від виробництва” набуло нового змісту. Тепер це навчання, що є невід’ємною часткою виробництва. “Робоче місце” і “місце учнівське” сьогодні визначають те саме поняття.

Це надзвичайно важливо для виживання виробництв, адже інноваційна природа інформаційної економіки диктує принцип “Зроби сам так, аби твоя продукція застаріла”. Сьогодні це один з девізів фірми “Майкрософт”. Продукція все одно застаріє, ось лише головну роль в цьому відіграють конкуренти. 34

Саме так, ця формула діє і для найміцніших гігантів економіки. З технологічним прогресом, який щодня відкриває нові способи обслуговувати вчорашні ринки, монополії “раз і надовго” замінюються конкурентними полями битви. Навіть якщо монополії утворюються, темп технологічних перетворень загрожує їм недовговічністю. Динамічне змагання – сутність того, що австрійський економіст першої половини ХХ сторіччя Йозеф Шумпетер назвав “творчою руйнацією”, – є природою кіберпросторової економіки. 35

Творча руйнація –

основа людської діяльності

в Інформаційному світі

Це породжує необхідність у постійному збільшенні обсягів знань, що також стимулює економічний розвиток, появу нових

Йозеф Шумпетер

http://www.geocities.com/bcschipper/schumpeter.html

компаній і нових продуктів у цій галузі. Але інформаційні потреби економіки вже не задовольняють традиційні навчальні заклади. Тож виникають величезні і постійно зростаючі можливості створення нових товарів і послуг у сфері навчання. Адже кількість “білих комірців”, високопрофесійних службовців, вже перевищила 60% від загального обсягу робочої сили (на 1900 рік вони становили 20%). Саме вони найбільше зацікавлені у збереженні й підвищенні свого фаху, а отже – у знаннях.

При цьому кожен почуває серйозну відповідальність за те, аби навчатися до кінця своїх днів. 36 Найбільші вимоги у цьому плані виникають до менеджерів, до тих, хто керує процесами у будь-якій економічній організації.

З цього приводу Кен Альварес, віце-президент з кадрів фірми “Сан”, каже: “В процесі прийняття нових технологій менеджерам потрібні нові знання й вміння, аби розробляти нові системи організації праці. Це мають бути соціотехнічні системи, які оптимізують і соціальні, і технологічні складові нової роботи.

Кінцева мета полягає в тому, щоб, з одного боку, значно підвищити продуктивність виробника, а з іншого – підвищити рівень його мотивації, задоволення якістю професійного життя. 37

Сьогодні це справді серйозні показники будь-якого виробництва. Зростаюча спеціалізація й швидка зміна кваліфікаційних вимог знижують взаємозамінність праці. Горизонтальна мобільність в межах однієї професії, скажімо, “інженер” чи “лікар”, стала дуже проблематичною, оскільки вимагає чи не докорінної перепідготовки й зміни професійних навичок, суто спеціалізованих для кожної економічної ніші.

Таким чином, і безробіття перейшло з кількісного в якісне: аби знайти роботу, доводиться засвоювати величезний масив знань. І це справедливо для дедалі більшої кількості професій. Але це зовсім не означає, що представники “робітничих” професій витісняються з ринку праці. Вони лише весь час підвищують власну кваліфікацію. Тобто, пролетаріат стає “коґнітаріатом”.

Однак самим знанням справа не обмежується. Службовці заохочуються не лише за свої раціональні здібності, але й за використання в роботі своїх емоцій, інтуїції та уяви. Ось чому маркузіанські критики вбачають у цьому ще більш пагубну “експлуатацію” службовців. 38

Тож для ефективного функціонування економічної організації потрібне повноцінне забезпечення основним ресурсом нової економіки – знанням, та відповідна “якість робітника”, що виражається не лише працездатністю й продуктивністю, але й інтелектом, здатністю до творчості.

Інформатизоване підприємство:

Розширення чи розукрупнення?

Але для організацій бодай одного сектора економіки існує ще додаткова умова виживання на ринку. Принаймні так вважає Рон Зоммер, голова Ради директорів “Дойче Телеком”. Він говорить про виникнення нового супер-сектора, іменованого TIMES. Ця абревіатура розшифровується у перекладі з англійської як Телекомунікації, Інформаційні технології, Мультимедіа, Розваги та послуги Безпеки.

Зокрема, Зоммер зазначає: “досвід США свідчить, що на крупному ринку інновації можуть бути запроваджені швидше й економічніше. Нам в Європі необхідний крупний ринок для того, аби повністю скористатися можливостями, що їх надають нові технології, зокрема наступний стрибок технології – мобільна комерція.

Потрібен дуже великий обсяг інвестицій. Їх повернення напряму пов’язане з розміром ринку, який і виграє від запровадження інновацій. Для інвестування мільярдів в інноваційні технології потрібні підприємства, що мають суттєвий фінансовий базис.

Можливість утримувати взятий темп є такою ж важливою, як і інфраструктурні інвестиції, оскільки такий рівень розвитку може окупатись лише на довгострокові основі. Це є однією з причин, через яку розмір компанії – ключовий фактор в умовах виживання ринку, що швидко розвивається”. 39

Проте Зоммер не наполягає на універсальності застосування цього принципу. Він звужує сферу його дії до TIMES-сегменту ринку: Позиція “не велика компанія змітає малу, але швидка випереджає повільну” більше не є правдою, принаймні не в нашій галузі, – каже він. Сьогодні для того, щоб вижити, компанія має бути і крупною, і швидкою.

Початок процесу злиття компаній було покладено першим об’єднанням, здійсненим згідно законів доби Інтернету. Time Warner, найбільший і найвідоміший у світі медіа-конгломерат, фактично був поглинений компанією AOL, постачальником послуг Інтернету, якому всього кілька років. Це свідчить, наскільки різко баланс корпоративної влади зсунувся під впливом інформатизації.

Якщо ж говорити про виробництво загалом, а не лише про TIMES, слід зазначити ще кілька особливостей, що їх принесла Мережева Доба економіки.

Мережева Доба економіки:

парадокс продуктивності