←предыдущая следующая→
1 2 3 4
Міністерство освіти України
Тернопільський державний технічний університет
імені Івана Пулюя
Кафедра українознавства та філософії
РЕФЕРАТ
на тему:
"Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки"
Виконав: ???????
Тернопіль 2000 р.
Зміст
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Ідея соціальної справедливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Справедливість і рівність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Нові критерії справедливості в ринковій економіці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Реалізація соціальної справедливості в ринкових умовах . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Соціальна справедливість і економічна ефективність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Суперечливість між ефективністю і справедливістю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Використана література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
Вступ
В духовному світі людства є поняття, яке має особливу долю. Це те поняття, якому суджено стати найбільш концентрованим виразом надій багатьох поколінь людства.
Серед таких ідеалів людства належне місце займає справедливість.
В ході історії справедливість по різному по різному трактується тими, хто бере її на озброєння. Не однаковий зміст вкладається в ідею справедливості на різних стадіях розвитку суспільства.
Визначну роль в розробці поняття справедливості та в розкриті її соціальної ролі належить давньогрецьким філософам Платону і Арістотелю. Реалізація вимог соціальної справедливості в суспільстві тісно пов’язана з проблемами ефективності економічних, політичних, правових, етичних соціальних норм, регулюючих життя суспільства.
Становлення ринкових відносин в Україні пов’язане з багатьма соціальними та етичними проблемами життя людини і суспільства. Першочергове значення тут набуває бачення ринкових відносин, що формуються з позиції соціальної справедливості і несправедливості.
В якій мірі сумісні економічно жорсткі умови ринку та конкуркнція і соціальна справедливість з її гуманітарною справедливістю?
Чи можна взагалі говорити про їх взаємозв’язок?
Економічний зміст справедливості не залишається не змінним, він розвивається. Ринок завжди передбачає конкуренцію між товаровиробниками, економічну свободу людини і підприємства, антимонопольну державну політику. Людина повинна сама розпоряджатися собою, своєю продукцією, власністю.
В умовах переходу до ринку виникають нові економічні реалії і формуються нові критерії соціальної справедливості.
Ідея соціальної справедливості
Ідея та ідеали справедливості, так як все інше, глибоко історичні. Прагнення до справедливості завжди було для людства одним з головних орієнтирів соціального прогресу. В них органічно зв’язане менуле і сучасне. Ідея справедливості, рівності у суспільстві та суспільних відносинах між людьми беруть свій початок з часів Стародавньої Греції і рабовласницького суспільства.
Платон доказував, що справедливість властива як людині, так і можливо цілій державі. В роботі "Держава" він розвив ідею про ідеальну, справедливу державу, доказуючи при цьому, що саме держава створює людські необхідності. Проблеми справедливості і несправедливості є головними соціальних, економічних, правових і моральних питань кожної людини. Порушення соціальної справедливості негативно відбивається на психології і моральному стані людей. Будь–яка економічна діяльність, що побудована на несправедливості, приречена на невдачу.
Представляє інтереси і роздуми Платона про рівність як критерії справедливосіт. В основі цього вчення лежить ідея відтворення рівним за рівне.
"Для нерівних рівне стало б нерівним, якщо б не дотримувалась відповідна міра" – зазначає Платон. Ця необхідна міра встановлюється і забезпечується державою, внаслідок чого відносять до державного устрою і співпадає з справедливістю.
Будь–яка економічна діяльність, що побудована на несправеведливості, приречена на невдачу. Рано чи пізно, але накопичення енергії соціальної справедливості досягає "критичної" маси і тоді неменучий соціальний вибух (соціальне потрясіння).
Важливе значення для розуміння суті та призначення справедливісті мають роздуми Арістотеля про справедливість як соціальної категорії. Так, у "Нікомахові етиці" Арістотель підкреслює, що справедливість є не що інше як прирівняння власного інтересу до інтересу інших. Категорія справедливості розглядається Арістотелем в тісному зв’язку з людською діяльністю, вчинками людей. Щира народна віра у можливість торжества справедливості завжди була мужньою силою у боротьбі трудящих мас – людей праці – за свої права і свободи. Інша справа, що в умовах недостатносі знань, низької політичної і економічної культури людей набули поширення спрощені, наївні уявлення про соціальну справедливість.
Принцип соціальної справедливості почав розглядатись як рівність у доходах, майнова рівність у доходах, майнова рівність і зрівняльний розподіл. На практиці в умовах толітарної держави принцип соціальної справедливості по суті перетворився в принцип рівності злиднів.
Якщо розглядати соціальну справедливість з позиції рівності доходів, то ринок не має нічого спільного з нею. Адже перехід до ринку, як відомо, спричиняє суттєві зміни у способі життя кожної людини, несе з собою диференціацію в доходах. Значть, проблема взаємозв’язку ринку і соціальної справедливості тоді взагалі знімається? Мабуть, що ні.
У найширшому розумінні справедливість означає наявність необхідних умов для нормального цивілізованого розвитку економіки, забезпечення її демократичного характеру, реалізації прав і свобод людини.
Класичне визначення суті та атрибутів "справедливості" дав К.Попер. Під справедливістю він мав на увазі (4, с. 106):
– рівний розподіл тягара громадянства, тобто тих обмежень свободи, які необхідні для суспільного життя;
– рівність громадян перед законом, звісно тоді, коли закони не підтримують і не засуджують окремих громадян, груп чи класів;
– безсторонність громадянства;
– рівне користування перевагами (а не лише обмеженнями), які держава може запропонувати громадянам.
Проблема справедливості, особливо її взаємозв’язок із свободою, історично була центрі політичної боротьби в суспільстві. Причому вимога свободи переважно вважаласть буржуазною ідеєю, а соціальної
справедливості – традиційно реалістичною. Проте сам хід суспільного розвитку в сучасних умовах ставить питання про поєднання ідеалів свободи та справедливості. Як свобода, так і справедливість завжди були палкими бажаннями людини. У кінці двадцятого століття стало однозначно зрозуміло, що розвиток демократії можливий тільки на основі становлення більш рівноправного і справедливого суспільства. Поза справедливістю немає і не може бути свободи особи і людської гідності, стабільного суспільства та прогресивного соціально–економічного розвитку. Справедливість служить прямим регулятором діяльності людини в кожній ситуації.
Призначаючи тільки за людиною властивість до чуйного відчуття таких понять як добро і зло, справедливість і несправедливість, Арістотель показує, що властивість саме цих якостей і складає основу сім’ї і держави.
Економісти і соціологи не мають єдиної думки про те, що розуміти під соціальною справедливістю, як кваліфікуваті її. Найчастіше соціальна справедливість розуміється як прояв справедливості в сфері розподілу багатств, длаг і доходів між члетами суспільства. Як правило, виділяються чотири основні підходи до проблеми соціальної справедливості з точки зору розподілу благ [5, с. 433–435]:
– "елітарний" –усі члени суспільства отримують однакові блага, тобто має місце рівний розподіл благ між індивідами;
– "утилітарний" – товари і послуги розподіляються таким чином, що максимізувати загальну користь усіх членів суспільства, тобто дається більше благ тому, хто зуміє зазнати більшої насолоди від них; звичайно, якщо усі члени суспільства були б одинакові, то утилітарна і егалітарна позиції співпадали б;
– "Роулсіанський" (на основі концепції Роулса) – максимізується користність найбільш забезпечених осіб, що досягається за рахунок підвищення продуктивності та ефективності праці високооплачуваних робітників; у результаті створюються умови для більшого перерозподілу коштів на користь найбідніших членів суспільства;
– "ринковий" – справедливість встановлюється ринком: результати конкуренних ринкових процесів справедливі тому, що вони винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий; справедливою є така величина доходу, яка відповідає ефекту від вкладення праці і капіталу у виробництво, що визначено на основі основі ринкових критеріїв.
Поняття "соціальна справедливість" правомірно розглядати як важливу соціоекономічну цінність суспільства, без якої неможливо забезпечити ефективний економічний розвиток. Ідея відповідальності, адекватності,
←предыдущая следующая→
1 2 3 4
|
|