Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Физика /

Розвиток та становлення електрозв’язку в Україні

←предыдущая  следующая→
1 2 3 4 5 



Скачать реферат


Зміст

І. Вступ

1.1 Розвиток та становлення електрозв’язку в Україні

1.2 Стан сучасних телекомунікаційних технологій вУкраїні

ІІ Нові технології в телекомунікації, їх стан тавпровадження в “Укртелекомі”

2.1 Цифрові телефонні мережі та вузькосмугова ISDN.

2.2 Нові технології ІР – мереж.

2.3 Моделі АТМ та широкосмугова ISDN.

2.4 Абоненський радіодоступ та стільникові системи зв’язку.

2.5 Переваги технології високошвидкісного доступа xDSL.

2.6 Система проводового мовлення її стан та перспективи розвитку.

ІІІ Висновки

І ВСТУП

1.1 Розвиток та становлення єлектрозв’язку в Україні.

Початок телефонного звя’зку було покладено винаходом телефонного апарату американцем А.Беллом і створенням у 1878р. першої телефонної станції, телефони в якій діяли з використанням місцевих батарей єлектроживлення. Це стало подією епохального значення , оскільки телефонний аппарат є самим оперативним і надійним засобом двостороннього звя’зку в повсякденному житті людей , обміну інформацією під час вирішиння державних, оборонних , виробничих та інших питань . Його можна заслужено поставити в ряд найвидатніших винаходів, що найбільше вплинули на прогрес людства.

Перша в Україні приватна теле¬фонна станція почала діяти в Одесі 1882 р. Тоді ж російський винахідник П. М. Голубицький запропонував свою конструкцію телефону - з ва¬желем, що під вагою трубки авто¬матично переключає контакти. Цей принцип зберігся у більшості апа¬ратів і досі

У 1896 році одеські винахідники М.Фрейденбург та С.Бердичівський – Апостолов запатентували конструкцію АТС із попереднім автоматичним шукачем

Перша станція МБ на 60 номерів була введена в єксплуатацію 1 квітня 1886р. Після цьго державні станції побудували в Харківі , Одесі. Для спорудження телефонних мереж звичайно застосовувались повітряні лініїзі стальнимим проводами діаметром 2,2-2,5 мм, а з часом - мідними та біметалевами. Великі втрати, пов’язані зі встановленням телефону та користування ним визначали склад абонентів. У початковий період експлуатації станцій квартирних абонентів налічувалось не більше 20%.

Проте загальне зростання кількості міськових телефонів було досить інтенсивним. Так на 1 січня 1916р найбільше телефонів було в Київській (5458) і Харьківській (4522) телефонних мережах.

Рік Кількість абонентів

1883 772

1884 1704

1890 4795

1895 9838

1900 25523

1905 46024

1910 97355

1915 205476

1916 232337

Лінійні споруди телефонної ме¬режі почали будувати з використан¬ням кабелів за двопроводовою сис¬темою і застосуванням розподіль¬чих плінтових шаф. Тоді ж кабелі прокладались і в Києві, Харкові, Одесі та інших містах України. При прокладанні кабелів почали застосовувати чотирикутні керамічні труби, блок з яких вміщувався в су¬цільну бетонну оболонку. Викорис¬тання кабелю дало змогу відмови¬тися від значної кількості наземних дротяних ліній на міських мережах.

За часів громадянської війни 1918-1921 рр. засоби телефонного зв'язку були фактично зруйновані і ємність телефонних мереж різко зменшилась. Вона була відновлена лише в 1929 р. і тоді досягла 235 тис. номерів.

Перша релецна АТС було змонтовано у 1924р. на Московській телефонній мережі . Це була дослідна АТС 1000 номерів декадно-крокової сиситеми “Сіменс і Гальське”. Перехід до будівництва автоматичних станцій став переломним моментом у розвиткуміського єлектроз’язку.

Міська телефонна мережа в роки перших п’ятирічок набула значногорозвитку , особливо щодо приросту загальної монтованої єм¬ності телефонних станцій, причому більша частина діючих номерів при¬падає на станції автоматичної сис¬теми. Крім того, збільшилась кіль¬кість абонентів.

Після Великої Вітчизняної війни ємність телефонних станцій в Укра¬їні зростала високими темпами, особливо АТС, завдяки чому за цим показником Україна посіла гідне міс¬це серед п'яти найбільших респуб¬лік .

Показники розвитку міського телефонного зв'язку в 1967 р.

Регіон

Міські телефонні станції

Ємність міських телефонних станцій

Кількість абонентів

Усього, одиниць

У тому числі автоматич¬ні, %

Усіх сис¬тем, тис. номерів

У тому числі автоматич¬них, %

Усього, тис.

Утому чис¬лі АТС, тис.

СРСР 6741

60,8 5484,4

86,2 4897,6

4196,9

У тому числі:

Російська РФСР 4132

56,8 3272,4

83,7 2994,7

2508,2

Українська РСР 941

68,9 893,0

90,3 755,2

670,2

Білоруська РСР 212

82,5 171,8

94,2 140,3

133,4

Узбецька РСР 183

44,8 133,6

79,1 105,2

14,0

Казахська РСР 309

57,6 211,7

84,4 188,5

152,2

До початку XX ст. в Російській ім¬перії практично не було міжміської телефонної мережі, діяли лише окремі прямі телефонні лінії між де¬якими великими містами країни.

Одним із важливих досягнень у той період стало будівництво теле¬фонної лінії Петербург-Москва, що велось на кошти державної скарбни¬ці. Відкриття її, що відбулося 31 груд¬ня 1898 р., стало великою суспіль¬ною подією і широко висвітлювало¬ся друкованими виданнями. На той час за довжиною вона займала чет¬верте місце у світі (618 верст).

У 1910-1912рр. Було побудовані телефонні лінії між Москвою, Харківом, Київом. В Україні було побудовано в 1900р – 350 верст, а в 1916р – біля 4000.

Після руйнувань, спричинених громадянською війною, вже на по¬чатку 1920-х рр. почалась відбудова і поступовий розвиток міжміського електрозв'язку, спорудження нових міжміських телефонних станцій і ме¬реж.

Першу міжміську лінію зв’язку Київ- Харків під нову МТС було збудовано в 1924 році з використанням бронзових дротів. У 1926р. було введено в дію лінію з’язку Київ-Москва довжиною 1000 км, що мала важливе економічне і політичне значеня.Для подальшого розширення та розвитку міжміського телефонного зв’язку в 1934р. у Києві побудовано нову МТС. Одночасно з уведенням в єксплуатацію нової станції відкрився центральний переговорний пункт на 8 кабін

У лютому 1936 р. введено в дію лінію зв'язку Київ-Ленінград дов¬жиною 1000 км. Проводились робо¬ти щодо ущільнення телефонних ліній на магістралях, які з'єднували Київ з великими містами України -Одесою, Дніпропетровськом, Він¬ницею, Харковом та Черніговом.

Під час Великої Вітчизняної війни в столиці України разом з іншими об'єктами постраждала й мережа міжміського зв'язку. Після Великої Вітчизняної війни прискорився розвиток міжміської телефонної мережі. При цьому по¬вітряні лінії ущільнювались багато-частотними системами, споруджу¬вались кабельні магістралі, завдяки чому в окремих напрямах створи¬лись потужні пучки каналів. Водно¬час збільшився міжміський теле¬фонний обмін, що зумовило необ¬хідність переходу на нові методи експлуатації та створення МТС від¬повідної ємності. У 1950-1953 р. почався серійний випуск типової двочастотної апара¬тури для магістрального напівавто- матичного міжміського телефонного зв'язку .

Перше в Україні обладнання дво¬частотного напівавтоматичного зв'яз¬ку встановлено в Києві в 1960 р. ємністю 15 вихідних і 50 вхідних каналів.

Великі й дуже складні роботи щодо спорудження потужної мережі міжміського зв’язку проводились у період 1963-1975р.

У 1967-1969 рр. у всіх обласних центрах України відкрито автомати¬зовані переговорні пункти (АПП).

З 1972 р. провадилась планомір¬на робота щодо автоматизації між¬міського зв'язку на дільницях районний центр - обласний центр із використанням обладнання типів АВІЗ та СКВА.

У 1984 р. в процесі створення Єдиної автоматизованої мережі зв'язку в Україні побудова¬но два вузли автоматичної комутації з використанням нового квазі-електронного обладнання .

Для побудови автоматизованої телефонної мережі в районних центрах та великих сільських населених пунктах в 1962-1963р будуються станції координатного типу: для районного центру АТСК 100/2000 , а для села АТСК 50/200.

Переломний період у створенні сільського телефонного зв’язку стався у другій половині 1970р. За період 1976-1980р. було побудовано мережу у сільській місцевості загального користування й мережі внутрішнього виробничого телефонного зв’язку в радгоспах та колгоспах загальною ємністю 240 тис. номерів.

Укінці 1980-х рр. На мережах почало впроваджуватись обладнання типу “Квант” , але кількість його була дуже незначною. Внаслідок цього і нині у сільській місцевості 80% складають морально застарілі координатні АТСК 50/200 майже половина яких встановлена

←предыдущая  следующая→
1 2 3 4 5 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»