Антропогенний вплив на біосферу

національного законодавства у відповідність із чинними нормами міжнародного права і забезпечення того, щоб нові законодавчі акти молодої незалежної держави узгоджувалися з міжнародними вимогами.

У майбутньому Україна розширюватиме свою міжнародну активність у напрямі співробітництва з такими організаціями, як ОНЕП, МАГАТЕ, Комісія сталого розвитку. Глобальний екологічний фонд та ін., співпрацюватиме у виконанні міжнародних програм з охорони Чорного моря, Дунаю, Карпат, з проблем утилізації відходів, водного й повітряного перенесення забруднень та ін.

Події останніх десятиліть свідчать, що в позитивному вирішенні екологічних проблем як локального, так і регіонального та глобального масштабів важливу роль почали відігравати громадські організації, рухи та окремі особи, які вдалися до активної діяльності у сфері охорони довкілля. Значною мірою цьому сприяла гласність, поява в пресі об'єктивної інформації про причини розвитку глобальної екологічної кризи, про джерела забруднень і наслідки цього.

Стривожене станом природного середовища своїх регіонів, населення в усьому світі почало шукати шляхи виходу з ситуації, що склалася.

Не сподіваючись на успішну роботу управлінського й державного апаратів, найбільш активні та екологічно освічені ентузіасти природоохоронної справи почали організовувати “земні” організації та рухи. Так, у 1970 р. виникла незалежна міжнародна організація “Грінпіс” (“Зелений світ”). Її метою стала організація дій для запобігання деградації й руйнування екосистем як регіональних, так і глобальних, а девізом — “Діючи локально, мисли глобально!”.

За 25 років існування ця організація зробила багато корисного для людства: вона довго і вельми успішно бореться за охорону морських тварин (китів, тюленів, черепах) і вод Світового океану, за припинення ядерних випробувань, збереження довкілля Антарктиди, заборону торгівлі шкідливими відходами та ін.

На початку 90-х років в Італії було створено громадську екологічну організацію “Легамб'єнте” (“Довкілля”), яка, зокрема, значну увагу приділяє оздоровленню українських та білоруських дітей, котрі постраждали від ядерної аварії в Чорнобилі, організовує міжнародні форуми та різні природоохоронні акції.

Великих успіхів досяг народний рух у Кенії — “Зелений пояс”, започаткований 1977р. кенійкою Вангорі Маойхаї з метою збереження лісів Кенії — цього найціннішого багатства краю. Відтоді кенійські учасники руху висадили близько 10млн. дерев, забезпечивши збереження екосистем, продуктів харчування, робочих місць, піднявши моральний дух нації.

До цього руху було залучено понад 1 млн. школярів із 3000 навколишніх сіл, а також їхніх батьків; у всіх цих людей значно зріс рівень екологічної освіченості. Тепер створено вже кілька “Зелених поясів”, ділянки для розведення саджанців, відновлено ефективні методи традиційного агролісівництва, що істотно поліпшило екологічні умови регіону та добробут населення.

Ініціаторами міжнародної конференції на захист озонового шару (Лондон, 1989р.) стали прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер і виконавчий директор ЮНЕП Мостафа Толба. На цій конференції було ухвалено природоохоронні рішення й підписано угоди глобального значення.

Грецький громадський діяч Деніс Ятрас став ініціатором створення й виконання важливого Середземноморського плану дій проти забруднення морських вод і врятування екосистем Середземного моря.

У 1991 р. почала виконуватися грандіозна програма “зелених” в Австралії — “Мільярд дерев”, згідно з якою до 2000 р. має бути відновлено понад 10 млн. га лісу на цьому континенті.

“Зелений рух” шириться в усьому світі. Активізували свою діяльність і природоохоронні організації України — Товариство охорони природи, асоціація “Зелений світ”, численні екологічні центри, асоціації й фонди локального і регіонального масштабу (Національний екологічний центр, Всеукраїнське товариство краєзнавців, спілка “Чорнобиль”, Зелений рух Буковини та ін.). сприяють екологічній освіті й поширенню серед населення екологічної інформації нові “зелені” газети й часописи: “Зелений світ”, “Екологія і здоров’я”, “Вісник Чорнобиля”, “Набат”, “Екологічні дзвони”, “Рідна природа” та ін.

Список литературы

1. В.И. Кормилицын, М.С. Цицкишвили, Ю.И. Яламов “Основы экологии”, Москва, 1997г.

2. П.М. Нестеров, А.П. Нестеров “Экономика природопользования и рынок”, Москва, 1997г.

3. Т.Г. Пыльнева “Природопользование”, Москва, 1997г.

4. “Национальный форум “Экология и экономика России”-1995. Экология. Экономика. Бизнес.” Москва, 1995г.

5. Р.А. Новиков “О механизме регулирования окружающей среды от загрязнения” Москва, 1991г.

6. Проект дистанционного экологического мониторинга ЗГНКМ. 1993-1996 гг.