Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Информатика /

Word

←предыдущая  следующая→
1 2 3 4 5 



Скачать реферат


Міністерство освіти і науки України

Національний Авіаційний Університет

Інститут заочного та дистанційного навчання

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисціпліни

“Інформатика”

Виконала: Психологія

Київ 2004

ТЕМА: Текстові редактори і процесори.

Зміст

1. ПРОЦЕСОРИ.

 Забезпечення автоматичного запуску

2. ТЕКСТОВІ РЕДАКТОРИ

1) Вікно редактора Word.

2) Вікна документів.

3) Створення та збереження документів.

4) Введеня і редагування тексту.

5) Форматування тексту.

6) Друкування тексту.

7) Робота з таблицями.

ПРОЦЕСОРИ

Центральний процесор (CPU, Central Processing Unit) - це основний електронний модуль на материнській платі, який виконує обчислювальну роботу, управляє обміном даними з операційною пам’яттю вводу-виводу. Центральний процесор, являється апаратним центром інформаційно-обчислювальної системи, відповідає за характеристику виробництва ПК:

Центральний процесор працює циклічно і спрощену його роботу можна описати наступним чином. Спочатку позачергового циклу процесор зчитує із оперативної пам’яті команду, розшифровує її і реалізує указані в ній дії. Після того цикл повторюється: зчитується чергова команда (або команда, адрес в якій вказаний в попередній команді), виконуються вказані в ній дії. Центральний процесор оперує цілочисленними даними.

Сучасні процесори - це високотехнологічні електронні пристрої. В виготовленні процесорів задіяні технологічні процеси, практично повністю протікаючі під направленням робототехніки, виконуючи при цьому операції відрізняються високою точністю і гарантує відсутність в кристалі мікросхеми примісій, не передбачених в документаціях технологічного процесу.

Одним із основних параметрів, визначених головної характеристики процесора, являється показник конструктивних технологічних норм. Конструктивні проектні норми виражаються в долях мікрона (мкм) і показують, які мінімально допустимі розміри елементів топології мікросхем. (Топологія - це схема розміщення елементів, зокрема транзисторів в кристалі процесора).

Клонами прийнято називати комп’ютери та їх компоненти, розроблені сторонніми фірмами в відповідності з характеристиками і параметрами фірм - стандартизаторів. Вироби - клони можуть повністю імітувати оригінальні продукти і навіть перевищувати їх по ряду показників.

Найбільш популярні мікросхеми процесорів Intel - клонів корпорації AMD (Advanced Micro Devices). Ці процесори перевищують характеристики деяких Intel - прототипів.

Процесори AMD 5к86 (робоча назва AMD K5, або SSA 5) має 4,3 млн. транзисторів. Напруга процесора - 3,52 В. Були розроблені пристрої з різними значеннями рейтингу PR: Р75, Р90, Р100, Р120, Р133, Р166, що відповідає тактовим частотам 75, 90, 100, 90, 100, 111,5 МГц відповідно.

Процесор AMD К6 ММХ Enhanced можна віднести до числа процесорів не шостого, а пятого покаоління клону х86 і зпівставити з Pentium MMX. В кристал процесора інтегровано 8,8 млн. транзисторів. Напруга живлення процесора 2,2 В.

Другий представник, управляючий на світовому ринку процесори - клони високої якості - корпорація Cyrix. На відміну від AMD, ця компанія маркірує процесори не величинами тактових частот, а значення Р-рейтингів.

Cyrix M1 - процесор п’ятого покоління, його характери аналогічні Pentium. Він зміщений з розміщенням виводів роз’ємну Socket 7 (296 контактів), а його виробництво на 30% більше, ніж у Pentium має напругу 3,6 В, в кристалі 3 млн. транзисторів.

Cyrix MII i 6x86 MX також являються процесорами п’ятого покоління. Процесор Cyrix 6x86 MX (або МІІ) виготовляється разом з корпорацією ІВМ. Процесор Cyrix 6x86 MX встановлює в роз’єм Socket 7 і має змістовну кеш-пам’ять першого рівня 64 Кб. Процесор призначений для роботи на шині з частотою 66,75 або 83 МГц і може сперечатися з процесорами п’ятого покоління Pentium і K6.

Забезпечення автоматичного запуску.

Різна команда, яка вводиться користувачем в командному рядку DOS, викликає виконання або внутрішньої команди DOS, або якої-небудь програми або командного файлу. Команда повинна включати ім’я команди DOS або запущеної програми, а також параметри, якщо вони необхідні.

Внутрішні команди виконує сам командний процесор. Якщо в командний рядок введена команда, яку командний процесор не знаходить, то він шукає програму з вказаним іменем.

Програми, які зберігаються на магнітних дисках в вигляді com - або exe - файлів, а також пакетні файли можуть бути викликані внутрішніми командами MS DOS.

Наприклад, програма редактора Editor, яка входить в склад пакета програм для MS DOS, може бути викликана командою EDIT (виконуючий файл edit.com), а програма Norton Commander - командою nc (nc.exe). Якщо виконуючий файл не знайдений, то MS DOS видає повідомлення bad command or file name (невірна команда або ім’я файла).

Якщо користувач вводить команду, яка не відноситься до резидентних, командний процесор шукає програму, з іменем, вказаним в командному рядку. Пошук проводиться серед файлів в наступному рядку. На початку програмні com - файли, потім програмні exe - файли і командні bat - файли.

По завершенні завантаження програми MS DOS видає на екран командний рядок для вводу наступної команди. При цьому виконуюча програма, викликана командою з попереднього командного рядка, знаходиться в операційній пам’яті.

ТЕКСТОВІ РЕДАКТОРИ

1. Вступ.

Текстовий редактор Word є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Це обумовлюється в першу чергу його численними перевагами, до яких у першу чергу належать широкі функціональні можливості. Важко знайти таку, задачу при роботі з текстами, яку не можна було б розв'язати засобами Word.

Текстовий редактор Word для Windows (далі просто Word) входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає елек¬тронну таблицю Excel і систему управління базою даних Access, тобто основні програми, які можуть використовуватися для формування документообігу в установах. Широкому використанню Word сприяють також вбудовані в нього, засоби перетворення файлів, створених іншими текстовими редакторами, в файли формату Word і навпаки.

Існує декілька версій Word для Windows, кожна наступна версія сумісна, як правило, з попередніми версіями і має додаткові можливості. Подальший виклад буде грунтоватися на русифікованій версії 7.0.

Для запуску Word слід виконати команду Пуск /Програми/ Microsoft Word, після чого на екрані появляється вікно редактора, основні елементи якого показано на РИС. 1.1.

Рис. 1.1. Складові частини вікна Word

• Спеціальна лінійка (1), маркери якої використовуються для встановлення параметрів абзацу;

• Робоче поле документа (2);

• Горизонтальна лінійка прокручування (3), де містяться також кнопки перемикання режимів (4) для роботи з документом;

• Рядок статусу (5), що містить інформацію (номер поточної сторінки та усіх сторінок у документі, поточного розділу та ін.)

2. Вікно редактора Word

Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів.

2.1. Рядок заголовка. (поз.6 на рис.1.1.)

Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три — з правого. Які ?

(Ліва кнопка — це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь-якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга — відновлює нормальний розмір вікна, третя — закриває вікно.)

2.2. Рядок меню. (поз.7 на рис.1.1.)

Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл - робота з файлами документів.

Правка — редагування документів;

Вид — перегляд документів;

Вставка — вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат — форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис — сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица — робота з таблицями;

Окно — робота з вікнами документів;

? — довідкова інформація про Word.

Кожний пункт меню має відповідне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [FIO]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Робота з прикладним меню Word не відрізняється від роботи з звичайним меню.

Додаткові можливості:

1. В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш (ALT+літера).

2. Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять у собі позначення комбінації клавіш, за допомогою

←предыдущая  следующая→
1 2 3 4 5 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»