Пример: Транспортная логистика
Я ищу:
На главную  |  Добавить в избранное  

Статистика /

CНР

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 



Скачать реферат


господарства СРСР за 1923/24 рік — перший у еконо-міко-статистичній літературі баланс країни в цілому. Окрім того, було побудовано баланси за 1928, 1929 і 1930 роки, щоправда їх не публікували у відкритій пресі.Як бачимо, національні рахунки (у тій чи іншій формі) виник¬ли майже одночасно і незалежно у багатьох країнах. Поширення кейнсіанства значно сприяло цьому. До того ж, Друга світова війна з її мобілізацією максимуму ресурсів, необхідністю глибо¬кого осмислення галузевих взаємозв'язків в економіці втягнутих у війну країн примусила Уряди не тільки скрупульозно обчислю¬вати національний дохі/Д, поглибити та поліпшити статистичну базу, а й зробити наступний крок — створити

систему національ¬них рахунків, що розкриває й деталізує всі внутрішні зв'язки на¬ціонального господарства.

Отже, історично і логічно національні рахунки були розвит¬ком і поглибленням обчислення національного доходу, який вже на початку Другої світової війни робили у формі детальної таб¬лиці, побудованої на солідній статистичній базі. Часто економіс¬ти, працюючи над цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет проблемами національного доходу, самі відчу¬вали, що потрібно вийти за рамки обчислення цього одиничного показника і розкрити його зв'язки з іншими макроекономічними показниками, тобто національне рахівництво «народилося» з об¬числення національного доходу.

Але, все ж такі ідея побудови системи національних рахунків і здійснення цієї ідеї стгіло видатним досягненням економічної статистики та економічної науки взагалі.

1.2. ПЕРШІ СПРОБИ РОЗРАХУНКІВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В АНГЛІЇ

Першу спробу оцінити національне багатство Англії зробив (близько 1600р.) генеральний інспектор англійських митниць. Він капіталізував загальну суму рентних доходів, визначену ним в 6млн ф. ст., і на підставі 12-річного строку окупності оцінив капітал країни у 72 млн ф. ст. Додавши до цієї величини вартість худоби у сумі 17 млн, він підрахував, що національне багатство Англії становило на той час 89 млн ф. ст.

У статистиці, однак, цей факт не дуже відомий, а отже, перші розрахунки узагальнюючих макроекономічних показників — на¬ціонального доходу та національного багатства — датуються другою половиною XVII ст. Такі розрахунки було виконано та¬кож в Англії і вони, власне, поклали початок нового напряму в економічній науці — політичної арифметики, або, за сучасною термінологією, — макроекономічної статистики. Розрахунок на¬ціонального багатства Англії (з Уельсом) на 1664 р. належить Вільяму Петті, він помножив кількість населення Англії і Уельсу (6 млн) на очіку¬вані річні витрати по б ф. ст. 6 шил. 4 пенси на душу і отримав у такий спосіб 40 млн ф. ст. річних витрат країни. Через 11 років у «Політичній арифметиці» В. Петті повторив розрахунок май¬же в тих самих цифрах і визначив особисте споживання країни в 42 млн ф. ст. Утім, крім того, що цей розрахунок надто примі¬тивний, він і теоретично безпідставний: витрати країни на осо¬бисте споживання не дорівнюють загальному доходу громадян, а є меншими, бо частина доходу використовується не на спожи¬вання, а на нагромадження. Петті, очевидно, і сам це розумів, зазначаючи, що «не враховував надлишку заробітку над вартіс¬тю засобів існування». Певна річ, що такі орієнтовні розрахунки видатків країни не можна вважати обчисленням національного доходу, але безперечною заслугою Петті є спроби балансового пов'язання цих розрахунків з оцінкою національного багатства, доходом від окремих матеріальних об'єктів, кількістю і соці¬альною цінністю населення.

Обчислення національного доходу в розгорнутому вигляді ви¬конав Грегорі Кінг у вигляді «Таблиці доходів і видатків окремих груп сімей в Англії, обчисленої для 1688 р.». Такі самі розрахун¬ки він зробив і для характеристики економічного становища країни в 1695 р.

Г. Кінг ділить все населення Англії на 26 соціальних груп, що з них 21 група (світські чи духовні лорди, чиновники, купці і т. д.), як на його погляд, збільшує багатство країни, а 5 груп (наприк¬лад, матроси, злидарі, волоцюги) зменшують його.

Для кожної групи Г. Кінг подає кількість сімейств, а також типовий склад сім'ї, річний дохід сім'ї і всієї групи, річні витрати на душу населення і щорічний надлишок (нагромадження) або недостачу на душу і на всю групу. В основу розрахунків Г. Кінга було покладено не тільки нормативні дані, а й певну статистичну базу. Будучи урядовим чиновником, він мав у своїх руках досить значний статистичний матеріал щодо населення і національного багатства Англії. Його обчислення базувались на розрахунках подушного податку 1691 р., на даних щодо так званого подимно¬го податку, церковної десятини, податку на користь бідних, а та¬кож на кількості злидарів, які отримують допомогу.

По суті Кінг теж не визначає національного доходу країни, а просто підсумовує доходи всіх її громадян, незалежно цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет від приро¬ди цих доходів. Брак теоретичного проникнення в економічний зміст обчислених синтетичних показників дається взнаки і в ін¬шому цікавому розрахунку Кінга.

Так, крім названої таблиці балансу доходів і витрат населення він дає ще розрахунок доходів за джерелами їх отримання і на підставі цього оцінює національне багатство Англії (з Уельсом) для того самого 1688р. Розрахунки цікаві тим, що Кінг в них пов'язує обидва синтетичні показники.

Г. Кінг робить таку оцінку національного багатства Англії для

1688р.(млн.ф.ст.):

— 13 млн річної ренти за 18-річного строку окупності — 234;

— ЗО млн доходів від промисловості, торгівлі, ремесел, праці за коефі¬цієнта 11 дають приблизно 330;

— ювелірні вироби, рухоме майно — 28;

— флот, фортеці, військова амуніція, склади, товари, обладнання, ін¬вентар, матеріали — 33;

— велика рогата худоба, інші тварини, птиця і т. ін. — 25. Разом 650.

Національне багатство, підраховане Г. Кінгом, у 2,6 раза пере¬вищує оцінку В. Петті (250 млн ф. ст.), хоча часовий проміжок між цими двома розрахунками становить усього два роки. Це розхо¬дження легко пояснити: розрахунок Кінга включає не тільки мате¬ріальне майно. Капіталізуючи ЗО млн доходу від промисловості, торгівлі, ремесел і праці, Кінг завдяки цьому капіталізує і заробіт¬ну плату робітників, що становить переважну частину цієї суми, тобто включає до складу національного багатства і цінність самих робітників. Оцінки обох авторів національного багатства можна порівнювати тільки або після додавання до вартості матеріально¬го майна, обчисленої В. Петті, оцінки цінності людей в сумі 417 млн ф. ст., або після віднімання з підсумку Г. Кінга 330 млн, і тоді ми отримаємо вартість матеріального багатства Англії в 320 млн ф. ст., що вже більше наближається до оцінки Петті.

Праці обох авторів були видатним здобутком для того часу. ; Петті та Кінг стали не тільки піонерами обчислення окремих уза¬гальнюючих макроекономічних показників. В їхніх працях явно проглядала ідея балансового пов'язання цих двох показників, у чому вони випередили свою епоху мало не на два сторіччя. Кінг пішов навіть далі Петті, бо у своїх розрахунках узяв до уваги та¬кож і нагромадження країни.

К. Маркс називає Вільяма Петті одним з «найгеніальніших і наиорипнальніших дослідників у економіці». П. Студенський — автор ґрунтовної монографії з історії і методології обчислення "атонального доходу — пише, що розрахунки В. Петті та Г. Кінга Лишалися неперевершеними за своїм масштабом та якістю РОТЯГОМ двох наступних століть.

1.3. ЕТАПИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

1.4.1. СНР-53 ЯК ПОЧАТКОВИЙ ВАРІАНТ

1952 року група експертів, призначене Генеральним секрета¬рем 00Н, провела в Нью-Йорку засідання, присвячене розробці міжнародної системи національних рахунків. Наступного року ця група опублікувала доповідь («Система національних рахунків і допоміжні таблиці»), з набором із шести типових рахунків для трьох основ¬них секторів — підприємств, домашніх господарств і приватних некомерційних організацій, органів державного управління. За основу було взято базову структуру рахунків виробництва, асиг¬нувань, угод щодо операцій з капіталом і рахунків зовнішніх опе¬рацій. Кожний із шести типових рахунків мав відношення до од¬ного з важливих агрегатів, таких, наприклад, як національний до¬хід. Класифікації потоків, що відображаються на цих рахунках, наводилися в наборі з 12 стандартних таблиць.

У названому документі підкреслювалась важливість узго¬дження міжнародних статистичних стандартів. Засади складання міжнародної економічної і фінансової статистики, з одного боку, і національних рахунків, з другого — треба було привести у від¬повідність. Зазначалося, що під час розробки СНР велика увага приділялася забезпеченню відповідності даної системи тим ви¬значенням та класифікаціям, що застосовуються (рекомендують¬ся) іншими організаціями, особливо МВФ і ОЕСР.

Систему національних рахунків насамперед схвалили країни, Що орієнтувалися на заходи грошово-кредитної і цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет бюджетно-податкової політики, оскільки СНР забезпечує інформаційну базу для оцінки напряму економічного розвитку і прийняття рі¬шень урядом, дає можливість привести попит і пропозицію ви¬робничих ресурсів у відповідність з фінансами, забезпечуючи лабільність економічної системи. Крім того, логічним висновком із СНР є поява статистики національного доходу, статистики фінансів і цін.Проте міжнародний стандарт СНР-53 не приділяв належної уваги суто статистичним пробле.мам складання та обчислення по¬казників, що включаються в рахунки.

Тому вже 1955 року 00Н видала тимчасовий посібник з мето¬дики обчислення національного доходу з особливим урахуванням

←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8 



Copyright © 2005—2007 «Mark5»