ВЕЛИКИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ПЕДАГОГ К.Д. УШИНСЬКИЙ

селах, вважаючи, що туди треба приймати насамперед молодь — вихідців із селян, які добре знають сільське життя і охоче готуватимуться до роботи в сільських школах.

У своєму проекті вчительських семінарій Ушинський передбачив вивчення таких навчальних предметів: російська мова і література, історія, географія, природознавство, арифметика, креслення, малювання, каліграфія, співи, ручна праця, психологія, педагогіка, методика початкового навчання. Для| проходження педагогічної практики семінаристами при кожній учительській семінарії має бути своя зразкова початкова школа, а в разі потреби педагогічну практику семінаристи зможуть проходити і в інших школах.

Після закінчення семінарії випускники її повинні пройти річне педагогічне стажування, і тільки після цього їм присвоюється звання вчителя. Випускники семінарії — стажисти повинні підтри-муваїи зв'язки із своїми викладачами, з якими могли б радитися в деяких педагогічних питаннях.

Учительські семінарії, на думку Ушинського, повинні стати педагогічними центрами в тій місцевості, для якої вони готують учителів. В них треба створювати вищі педагогічні курси для осіб, які мають вищу освіту і хочугь працювати вчителями, але яким бракує педагогічної підгоговки.

Для підготовки вчителів середньої школи і викладачів педагогіки в учительських семінаріях Ушннський радив відкривати педагогічні факультети при університетах.

Для підвищення педагогічної і методичної кваліфікації вчителів, на його думку, велике значення мають учительські з'їзди та курси, які він радив влаштовувати під час літніх шкільних кл нікул; він сам брав участь у роботі таких з'їздів, наприклад, у м. Сімферополі.

Значення К. Д. Уніппського в розвитку педагогіки і школи народів Росії

Ушинський був великим вітчизняним педагогом, фундатором народної школи в Росії, учителем російських учителів, великим другом дітей, автором чудових книжок-підручників для учпіч і педагогічних творів для вчителів, реформатором системи підготовки нових учителів. Під його благотворним впливом активно працювало багато його послідовників, а саме: І. М. Ульяноп, І. Я. Яковлєв, В. Я Стоюнін, М. Ф. Бунаков, М О Корф, Д. І. Тихомиров, В. І. Водовозов, Д. Д. Семенов, В. П. Остро-горський, П. П. Вахтеров, Т. Г. Лубенець, X. Д Алчевська, Я. С. Гогебашвілі і а ін. Він мав великий вплив на розвиток освіти, школи і педагогічної думки народів Росії (України, Білорусії, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Чувашії та ін.), а також зарубіжних слов'янських країн (Болгарії, Польщі, Чехословяччнни).

Л. М. Модзалевський, один з послідовників К. Д. Ушинського, так писав про нього: «К. Д. Ушинський — це наш справді народний педагог, так само як Ломоносов—наш народний учений, Суворов — наш народний полководець, Пушкін — наш народний поет, Глінка — наш народний композитор».

Він був не тільки видатним російським педагогом, а й основоположником народної школи в Росії. Високу оцінку педагогічної діяльності Ушикського дали Н. К. Крупська, М. І. Калінін, А. С. Макаренко.

Пам'ять про К. Д. Ушинського зберігається в серцях усіх народів Радянського Союзу, його педагогічна спадщина відіграла і відіграє велику роль у розвитку сучасної радянської школи і педагогічної науки. Виконуючи вказівки В. І. Леніна про критичне і творче використання науки і культури минулого, радянська школа, вчительство і педагогічна наука з успіхом використовують усе те цінне, що є в педагогічній спадщині К. Д. Ушіннського.