←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8
РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ РОБОТИ З ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ
2.1. Визначення вихідного рівня сформованості естетичної культури учнів
Навчальний експеримент проходив на базі середньої школи № м. Кривого Рогу. У ньому брали учні 10-х класів (62 учні).
Проведенню дослідно-експериментальної роботи передував констатуючий експеримент. Мета констатуючого експерименту:
1) визначити вихідний рівень естетичної культури учнів;
2) встановити вплив характеру навчання на формування естетичної культури школярів;
3) визначити типові труднощі, що виникають у вчителів-практиків у процесі формування естетичної культури учнів і виявити, як часто учителі використовують нові методи навчання на уроках української літератури.
Методична частина експерименту передбачає використання таких методів дослідження:
- спостереження;
- бесіда, інтерв`ю;
- анкета;
- контрольні роботи;
- педагогічний експеримент.
В процесі експерименту перевірялось припущення про те, що естетичне виховання школярів буде ефективним, якщо при пошуку шляхів і методів виховання врахувати індивідуальні й вікові особливості учнів; гуманізувати навчально-виховний процес; поєднати репродуктивну й пошукову діяльність учнів, прогнозуючи й моделюючи естетичні реакції учнів.
Основними критеріями, за якими ми визначали рівень сформованості естетичної культури старшокласників є: естетична свідомість особистості; естетичний інтелект та естетичні здібності. Яскравість вираженості окремих показників, що характеризують зазначені вище критерії, вказують на рівні сформованості естетичної культури старшокласників.
З метою визначення труднощів, які заважають вчителям середньої школи № у роботі по формуванню естетичної культури учнів, визначення рівня оволодіння вчителями методикою використання активних методів навчання на уроках та розуміння вчителями педагогічних умов, що забезпечують ефективність естетичного виховання учнів у навчально-виховному процесі, було проведене інтерв`ю з учителями.
Вчителям було запропоновано такі запитання:
1) які труднощі виникають у вас у процесі естетичного виховання учнів?
2) які засоби естетичного виховання частіше всього ви використовуєте у своїй роботі?
3) які умови, на вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання у навчально-виховному процесі?
4) які нові нетрадиційні форми і методи навчання і як часто ви використовуєте у роботі з учнями?
Аналіз одержаних результатів вказує на те, що більшість вчителів (60%) використовують традиційні, стандартні форми і методи навчання і виховання; нові методи використовує 25% вчителів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці. 10% вчителів постійно використовують нові нестандартний форми і методи навчання та виховання з метою підвищення ефективності естетичного виховання на уроках української літератури.
Серед умов, що сприяють підвищенню рівня естетичної культури учнів, частіше всього згадуються умови, перелічені нижче. До них належать: врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів; гуманізація відносин у системі "вчитель-учень"; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності учнів, прогнозування й моделювання естетичної реакції учнів.
Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури учнів багато вчителів пов`язують з недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (59%), перевантаженням програм (68%). У числі труднощів зазначається відсутність технічних засобів, методичної літератури.
Серед засобів підвищення рівня естетичної культури учнів увага вчителів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі творів, постійному контролі знань учнів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються традиційних форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.
З метою визначення естетичних цінностей школярів, їм було запропоновано дати відповідь на запитання анкети. зміст якої запропоновано у "Практикумі з педагогіки" [37. - С.85].
Запитання анкети:
1) у чому ви бачити головне призначення мистецтва у наш час?
2) що вас більше всього приваблює у художніх творах?
3) ваш улюблений художник, письменник, композитор. Чим вони вам дорогі?
4) якщо б вам запропонували у вільний час подивитися цікавий спектакль, переглянути фільм, телепередачу, почитати цікаву книгу, відвідати філармонію, художню виставку, чому б саме ви віддали перевагу?
5) чи змогли б ви взяти участь у шкільному конкурсі з будь-якого виду художньої творчості?
6) які риси, з вашої точки зору краще всього характеризують естетично виховану людину?
Аналіз результатів анкети показав, що зіткнення з мистецтвом у 60% старшокласників просто поліпшує настрій; 30% не замислювались над його призначенням, а 10% учнів вважають, що "краса врятує світ". У художніх творах 40% учнів цікавить захоплюючий сюжет, 40% взагалі не люблять читати, і тільки у 20% старшокласників художні твори викликають переживання, роздуми, емоції, сприяють формуванню ідеалу.
Відповідь на третє запитання вказує на те, що улюблених художників в учнів зовсім немає, композиторів-класиків ніхто не назвав, а сучасні улюблені композитори названі 65% учнів; у 5% є улюблені поети, а у 30% - письменники сучасного детективу.
У вільний час старшокласники люблять переглядати фільми й телепередачі (60%), читають лише 15% учнів, а нічого не бажають робити - 35%.
У шкільному конкурсі художників можуть взяти участь 4% учнів; музикантів - 7%; літераторів - 5%; останні учні ніяких талантів у собі не знаходять.
Щодо якостей, які характеризують естетичну вихованість людини, учні визначають такі: обізнаність у мистецтві, розуміння прекрасного, наявність естетичних норм і естетичного смаку, уміння бачити, чути прекрасне, давати йому оцінку, творі здібності.
Учням хотілося б розвивати в собі творчі здібності. Висновок з цих результатів можна зробити такий: естетичний інтелект, естетична свідомість на високому рівні у 12% старшокласників; у 40% - на достатньому рівні, а у 48% - на низькому.
Наступним етапом експериментальної роботи одна зрізова контрольна робота. Вона проводилась з метою перевірки рівня естетичних здібностей учнів. Завдання були поставлені таким чином, щоб учні могли показати естетичні знання, своє уміння захоплюватись красою, засуджувати непристойне, смішне, зле; зіставляти, порівнювати; робити теоретичні припущення; фантазувати, образно мислити; красиво формулювати свої думки. Були запропоновані також творчі завдання з метою виявлення їх творчих здібностей.
Таблиця 2.1
Результати зрізової контрольної роботи з
української літератури серед учнів 10-х класів
Бали 1 б. 2 б. 3 б. 4 б. 5 б. 6 б. 7 б. 8 б. 9 б. 10 б. 11 б. 12 б.
Клас
10-А
(30 учнів)
-
2%
12%
10%
10%
25%
10%
12%
10%
16%
2%
1%
10-Б
(32 учні)
-
5%
11%
12%
10%
22%
10%
9%
12%
5%
4%
-
Якісно-кількісний аналіз отриманих даних дозволяє говорити про те, що низький і дуже низький рівень естетичних здібностей у 59% учнів 10-А класу й 60% учнів 10-Б класу; високий рівень - 9% 10-А класу і 9% 10-Б класу. Низький рівень естетичних здібностей більше, ніж у половини учнів в обох класах, а високий лише у 9% учнів. Ці результати засвідчують у більшості робіт традиційний підхід до розкриття питань, у них не простежується оригінальності, своєрідності, творчості. Виконані завдання мають ознаки констатації, прямого відбиття дійсності, "норм" красивого і вимог життя. У більшості випадків учні не висловлюють власних міркувань, а користуються усталеними у суспільстві поглядами . У письмових роботах не відчувається наявності естетичного ідеалу, яскравого авторського "я", індивідуальності автора. Із цих робіт видно, що учні здебільшого не можуть творчо мислити, творчо підходити до розв`язання поставлених завдань, виявляти бажання дати власну естетичну оцінку, зіставляти, аналізувати, порівнювати, робити свої висновки і узагальнювати. Привертає увагу і невміння красиво, використовуючи епітети і порівняння, висловлювати свою думку. Все це свідчить про низький рівень сформованості естетичної культури учнів.
З метою аргументації результатів анкетування та зрізових контрольних робіт, проводилося спостереження. У результаті спостереження ми виявили, що у більшості випадків учні нудьгують на уроках, не виявляють ні цікавості, ні допитливості. На уроках переважають негативні емоції: напруга під час опитування, байдужість під час сприймання нового матеріалу. Причому, здебільшого учителі не прогнозують естетичну реакцію учнів, в їх поведінці переважає авторитаризм. Учні в основному тільки сприймають готові естетичні оцінки об`єктів, фактів і подій. Пошукових, проблемних завдань школярі майже не виконують. Відповідають на запитання вчителя за критичним матеріалом підручника. Мова учнів бідна, не яскрава, вони не вміють фантазувати, уявляти, красиво висловлювати свою думку.
Комплекс використаних методик дослідження, аналіз результатів
←предыдущая следующая→
1 2 3 4 5 6 7 8